Справа № 212/1713/22
1-і/212/27/22
24 березня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Великолепетиського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Великолепетиського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020230070000815 від 03.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
встановив:
У провадженні Новокаховського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020230070000815 від 03.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Новокаховського міського суду Херсонської області, Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Після визначення територіальної підсудності матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області не надходили.
23 березня 2022 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Великолепетиського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 07.04.2022 року.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, посилаючись на ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення. Обґрунтуванням наявності ризику зазначає, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання від семи до десяти років позбавлення волі, ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків немає. Заперечував проти усного клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки крім наявних ризиків, відсутня можливість здійснювати контроль органами поліції за обвинуваченим, який зареєстрований у м. Таврійськ Херсонської області.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Пояснив, що він має міцні соціальні зв'язки, місце проживання, родину, і тому може виконувати обов'язки перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію підзахисного, заперечував проти клопотання у зв'язку з не підтвердженням ризиків, наведених прокурором, просив клопотання залишити без задоволення, обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Як убачається з матеріалів клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, витягу з ЄРДР №12020230070000815 від 03.05.2020 ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу тримання під вартою та усного клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який суд враховує дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків, а тому наявні ризики, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об'єктивних передумов, оскільки у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі, і відтак як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд зважає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не працює, що підтверджує наявність ризику вчинення ним нового чи іншого кримінального правопорушення. Судовий розгляд даного кримінального провадження продовжується, суд також зважає на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали ризики ухилення від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Окрім цього Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан продовжено строком на 30 діб.
На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому термін дії заходу забезпечення кримінального провадження (запобіжного заходу) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом при розгляді клопотання не встановлені, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 199, 331 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів до 22 травня 2022 року включно.
Усне клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1