Справа № 212/889/22
2/212/1904/22
24 березня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Чайкіна І.Б. за участю секретаря судового засідання Новікової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання , -
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї. Мотивуючи свої вимоги тим, що він є сином ОСОБА_2 , який у період з 05.11.1974 року по 30.11.2010 року місяців працював на підприємстві відповідача ПрАТ «СУХА БАЛКА» та працюючи на підприємстві отримав професійне захворювання. Згідно повідомлення про хронічне професійне захворювання № 01 від 12.02.1991 року ОСОБА_2 встановлено професійне захворювання. Висновком МСЕК від 08.01.2003 року ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% - БЕЗСТРОКОВО. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Відповідно до довідки МСЕК «Про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом» смерть ОСОБА_2 пов'язана з професійним захворюванням на яке він захворів під час роботи на підприємстві відповідача. Позивач вказує, що моральна шкода полягає в тому, що він втратив батька, що відобразилося на його житті та змусило вжити додаткових зусиль для організації його життя. Також зазначив, що душевні переживання, через втрату близької та рідної людини, переживає по сьогоднішній день. Просив стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях , фізичному болю, завданої смертю батька у розмірі - 400 000 гривень.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» - адвокат Цуканова Н.В. скористалася правом надання суду відзиву, у якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вимоги є незаконними та необґрунтованими. Вказала, що наявність шкідливих умов праці на деяких робочих місцях є об'єктивним явищем. Нормативними актами з охорони праці передбачаються заходи для максимально можливої нейтралізації дії шкідливих чинників, але не встановлюється заборон на проведення робіт у шкідливих умовах праці. Виробнича діяльність підприємства, яке використовує працю робітників у шкідливих умовах праці не є протиправною за умови дотримання роботодавцем гарантій з прав працівників на охорону праці. Працівник може у будь-який час розірвати трудовий договір і сам працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору праці. Таким чином, підприємство не вчиняло будь - яких порушень законодавства відносно батька позивача, які б знаходилися в причинному зв'язку з настанням у нього професійного захворювання. Вважають, що сума в яку позивач оцінив свої страждання жодним доказом не аргументована та необґрунтована, є завищеною та не відповідає вимогам розумності і справедливості.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому з наступних підстав.
Відповідно положень до ст. ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис № 660 (а.с. 8).
Батько позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1427 (а.с.9).
ОСОБА_2 з 05.11.1974 року по 30.11.2010 року перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача та був звільнений з підприємства 30.11.2010 року у зв'язку з виходом на пенсію за віком на підставі ст.. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 10-15).
Повідомленням про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_2 12.02.1991 року встановлено професійне захворювання (а.с.16).
Висновком МСЕК від 08.01.2003 року ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60 % та третю групу інвалідності з 01.02.2003 року - БЕЗСТРОКОВО (а.с. 12).
Причиною смерті ОСОБА_2 визнано професійне захворювання, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МСЕК Серії АА № 0000069 від 18.12.2013 року «Про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом» (а.с. 24).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.
Згідно з ч. 1,3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.
Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині недоведеності факту завдання моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що позивач втратив близьку людину-батька, що об'єктивно призвело до моральних страждань.
Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів вини відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я Враховуючи те, що роботодавець не створив безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, де працював померлий, тим самим порушивши ч.2 ст. 152 КЗпП України, ст.17 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов'язок, що й стало причиною його смерті, а також виходячи з доведеності факту отримання моральної шкоди позивачем внаслідок смерті близької людини - батька, який не спростовано відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу - сину померлого, у зв'язку чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частковому розмірі.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків для позивачки, глибини моральних страждань у зв'язку з тим, що позивач втратив близьку людину - батька, залишився без моральної підтримки, втратив сенс у житті, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до виникнення у померлого професійного захворіння у розмірі 60 % та отриманням ним третьї групи інвалідності, його смерть спричинила психологічну травму позивачу та втрату важливого життєвого зв'язку, який поновлений бути не може та відповідно завдає довготривалих та глибоких душевних страждань і потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов'язаних із втратою батька та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 240 000 грн.
Позивача ОСОБА_1 згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 2400 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь держави судовій збір в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» місце знаходження: 50029, м. Кривий Ріг, вулиця Конституційна, 5, код ЄРДПОУ 00191329.
Повний текст рішення складено та підписано 24 березня 2022 року.
Суддя: І. Б. Чайкін