Провадження № 22-ц/803/2641/22 Справа № 197/261/21 Суддя у 1-й інстанції - Шевченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
23 березня 2022 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»
відповідачка - ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент - Банк» на заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року, яке ухвалено суддею Шевченко О.В у м. Широке Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 13 грудня 2021 року, -
В березні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (надалі - АТ «Акцент-Банк», Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 31.08.2019 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № SAMABWFC10072887535, виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2021 складає 21 221,39 грн, з яких: 15 081,42 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6089,97 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 50 грн - заборгованість по штрафам, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справ.
Заочним рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області 06 грудня 2021 року позовні вимоги АТ "АКЦЕНТ-БАНК" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість станом на 31.01.2021 за договором № SAMABWFC10072887535 від 31.08.2019, а саме заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 15 081 грн 42 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 1611 грн 70 копійок.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі позивач АТ «Акцент-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг підтвердив під підпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому знайомитись зі змінами до них викладених на сайті Банку. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, боржник користувалась кредитом, що свідчить про ознайомлення та погодження з Умовами і Правилами надання банківських послуг.
При цьому, позивач вважає, що посилання на постанову Верховного Суду, яка викладена в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, в частині відмови стягнення процентів є необґрунтованою, оскільки до матеріалів справи крім тарифів додано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині задоволення позовних вимог АТ «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC10072887535 від 31 серпня 2019 року в розмірі 15 081,42 грн., тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів погодження з позичальником ОСОБА_1 умов щодо розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а тому відмовив в задоволенні цих позовних вимог з підстав їх недоведеності та необґрунтованості. При цьому, суд виходив з того, що наданий позивачем витяг з тарифів та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису ОСОБА_1 що свідчить про відсутність належних і допустимих доказів того, що останній був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, що свідчить про недодержання сторонами письмової форми кредитного договору, а підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не підтверджує наявність домовленості сторін щодо розміру кредиту, відсотків, неустойки, порядку і строків повернення кредиту, інших умов кредитного договору
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 31 сервня.2019 року відповідач ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-БАНК з метою укладення кредитного договору № SAMABWFC10072887535 та отримання кредитної картки шляхом підписання анкети-заяви (а.с. 5), відповідно до якої АТ «Акцент-Банк», надав останній кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в А-БАНКУ та згоду, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, становлять між нею і банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з умовами договору про надання банківських послуг до його укладення, екземпляр договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www. a-bank.com.ua та зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті www .a-bank.com.ua, про що свідчить підпис відповідача у анкеті - заяві (а. с. 5 зворот).
Крім того, позичальником ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за типом кредитного продукту «Універсальна» та «Універсальна Gold» , картка «Зелена» (а.с. 6).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву якою погодилась, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона згодна отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a.bank.com.ua. Зі змінами Умов та Правил надання банківських послуг відповідачка зобов'язалась ознайомлюватися самостійно на сайті А-Банку www.a.bank.com.ua (а.с.5).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору відсотки за користування позиченими коштами поділяються на встановлену законом, розмір та підстави стягнення якоих визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі.
Отже, для підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 6089,97 грн. та штрафу -50 грн. позивач АТ «АкцентБанк» має надати суду належні та допустимі докази щодо виду картки, наданої позичальникові.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Натомість, АТ «АкцентБанк» не надав суду жодного доказу щодо типу виданої відповідачу ОСОБА_1 кредитної картки. При цьому, витяг з Тарифів користування кредитної картки «Зелена» не містить підпису позичальниа, а матеріали справи не містять доказів про видачу останній саме кредитної картки «Зелена», у зв'язку з чим колегія суддів не може прийняти цей доказ, як належний та допустимий.
Наданий позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Зелена», тип картки «Visa, Mastercard» містить лише виклад умов використання всіх кредитних карт, які випускаються та обслуговуються АТ «АкцентБанк», що не має правового значення для вирішення даного спору, а Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо використання кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна GOLD», «Зелена» порядок та умови використання яких не є тотожними.
При цьому, в Паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем ОСОБА_1 31 серпня 2019 року, зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2020 року та умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів (а.с.6).
На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 6089,97 грн., та штрафу у розмірі 50 грн., оскільки нарахування такої заборгованості не підтверджено належними доказами у зв'язку з чим колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність досягнення сторонами кредитного договору згоди про розмір відсотків за користування кредитом та штрафу.
При цьому колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач підписав Паспорт споживчого кредитування, в якому було погоджені всі умови кредитування, у тому числі нарахування відсотків, а тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності такого погодження є помилковим, оскільки в Паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем ОСОБА_1 31 серпня 2019 року, зазначено три види кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна GOLD», «Зелена» з різними відсотковими ставками, в той час як АТ «АкцентБанк» не надав суду доказів щодо типу виданої відповідачу ОСОБА_1 кредитної картки.
Крім того зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2020 року та умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів.
Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та штрафу з підстав недотримання позивачем вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк, є обґрунтованим.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне рішення суду складено 23 березня 2022 року.
Головуючий:
Судді: