Справа № 420/21452/21
23 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Шарапи Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, оформлене висновком від 11.07.2011р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну та анулювання посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 15.11.2021р. адміністративний позов громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання зазначеної ухвали представником позивача 25.11.2021р. було подано відповідне клопотання, усунуто недоліки позовної заяви та ухвалою від 10.12.2021р. було відкрито провадження по справі і призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 08.02.2022р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначала, що листом УДМС України в Херсонській області від 18.08.2021р. №6501.4-7057/65.1-21 на адвокатський запит адвоката Вітер Г.Р. від 09.08.2021р., направлений у межах надання правничої допомоги громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 , позивача повідомлено, що 02.04.2009р. відділом ВГІРФО УМВС України в Херсонській області громадянину В'єтнаму Та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано дозвіл на імміграцію № НОМЕР_1 на підставі п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію». 27.10.2009р. відділом ВГІРФО УМВС України в Херсонській області громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 терміном дії безстроково, отриманою у порядку обміну у зв'язку з непридатністю до користування. Також, представник позивача зазначила, що вказаним листом було повідомлено, що рішенням оформленим у вигляді висновку про скасування дозволу на імміграцію, затвердженим керівництвом УМВС України в Херсонській області 11.07.2011р. дозвіл на імміграцію в Україну громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 скасований, посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню. Представник позивача зазначила, що до вказаного листа УДМС України в Херсонській області було долучено копію зазначеного рішення. Представник позивача також зазначала, що 11.11.2009р. ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області було зареєстровано місце проживання громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 в Одеській області та 11.02.2010р. відділом ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 терміном дії безстроково. 24.09.2021р. позивача ГУДМС України в Харківський області документовано посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_4 терміном дії до 23.09.2031р. Представник позивача зазначала, що при наданні громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 відділом ВГІРФО УМВС України в Херсонській області дозволу на імміграцію було перевірено дійсність та чинність наданих документів і підстав для відмови не було встановлено. Також, представник позивача посилалась на порушення відповідачем при прийнятті оскарженого рішення порядку призначення і проведення перевірки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002р. у зв'язку з неповідомленням позивача про її проведення та результат.
30.12.2021р. до суду від Управління Державної міграційної служби в Херсонській області надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 посилаючись на те, що, на думку відповідача, оскаржене рішення прийнято відповідно до вимог діючого законодавства. Представник відповідача зазначала, що 26.12.2008р. громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 звернувся до ВГІРФО УМВС України в Херсонській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» як особі, брат якої (Та ОСОБА_3 ) є громадянином України. 02.04.2009р. УМВС України в Херсонській області відносно громадянина В'єтнаму ОСОБА_4 ОСОБА_2 прийнято рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну та 02.04.2009р. він був документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_5 з терміном дії безстроково. 27.10.2009р. ВГІРФО УМВС України в Херсонській області Та ОСОБА_2 документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 у зв'язку з непридатністю до користування. Рішенням УМВС України в Херсонській області від 11.07.2011р. скасовано рішення УМВС України в Херсонській області про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» Та ОСОБА_3 . Представник відповідача зазначала, що висновком про скасування дозволу на імміграцію в Україну, затвердженим керівництвом УМВС України в Херсонській області, дозвіл на імміграцію в Україну громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 скасований, посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню. Представник відповідача зазначала, що 11.07.2011р. ВГІРФО УМВС України в Херсонській області направлено повідомлення до ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_1 . Разом з цим представник відповідача зазначала, що під час прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 УМВС України в Херсонській області помилково зазначено як підставу скасування п.6 ст.12 Закону України «Про імміграцію» - «інше», однак, дозвіл підлягає скасуванню на підставі п.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію» так як його видано на підставі документів, що втратили чинність.
19.01.2022р. до суду від УМВС України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого УМВС просило відмовити громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що 02.04.2009р. йому відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» як особі, брат якої є громадянином України, було надано дозвіл на імміграцію в Україну та документовано посвідкою на постійне проживання, однак у 2011 році паспорт громадянина України Та ОСОБА_5 повнорідного брата позивача було визнано недійсним та скасовано його громадянство. Представник відповідача, зазначала, що відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію скасовується якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, а тому, підставою для скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 02.04.2009р. став факт втрати чинності документів, на підставі яких було надано дозвіл.
11.01.2022р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Управління Державної міграційної служби в Херсонській області згідно якої представник позивача зазначала, що за заявою позивача від 20.08.2021р. про обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 11.02.2021р. ГУ ДМС України в Харківський області 24.09.2021р. його документовано посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_4 терміном дії до 23.09.2031р. Також представник позивача зазначала, що відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 25.04.2018р. при обміні посвідки проводиться відповідна перевірка та у разі встановлення факту скасування наданого іноземцю або особі без громадянства дозволу на імміграцію територіальний підрозділ ДМС відмовляє в оформленні або видачі посвідки. При цьому, представник позивача зазначала, що на час обміну посвідки у 2021 році ані позивач ані ГУ ДМС України в Харківський області не були обізнані про прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію ОСОБА_1 . Разом з тим представник позивача посилалась на те, що рішення про надання дозволу позивачу на імміграцію Україну було надано згідно документів, які діяли на момент прийняття відповідного рішення, а оскаржене рішення прийнято з порушенням порядку його прийняття та принципу пропорційності.
17.01.2022р. до суду з боку представника Управління Державної міграційної служби в Херсонській області надійшли заперечення, згідно яких представник відповідача зазначала, що підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну позивачу відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію» стало те, що його надано на підставі документів, що втратили чинність, а не з підстав порушення вимог законодавства при наданні дозволу на імміграцію в Україну. Представник відповідача зазначала, що єдиною підставою отримання у 2009 році дозволу на імміграцію в Україну була наявність у позивача повнорідного брата громадянина України, а така підстава та відповідні документі, що її підтверджували, втратили чинність оскільки скасовано повнорідному брату позивача Та ОСОБА_5 рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням та визнано недійсним паспорт громадянина України.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 та просили їх задовольнити з підстав зазначених в адміністративному позові та відповіді на відзив.
Представник Управління Державної міграційної служби в Херсонській області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав зазначених у відзиві на адміністративний позов.
Представник УМВС України в Херсонській області у судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Соціалістичної Республіки В'єтнам, що підтверджується копією його паспорту НОМЕР_6 (а.с.39-40).
Як свідчить надана до суду представником Управління Державної міграційної служби в Херсонській області заява ОСОБА_1 , 26.12.2008р. позивач звернувся до ВГІРФО УМВС України в Херсонській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну, зазначивши, що він є рідним братом громадянина України ОСОБА_6 . Відповідно до зазначеної заяви, яка була прийнята посадовою особою ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, до неї додано копії необхідних документів без їх конкретного переліку.
02.04.2009р. громадянин Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 отримав дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.4 ч.2 ст.4 Закону «Про імміграцію» та був документований ВГІРФО УМВС України в Херсонській області посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_5 терміном дії безстроково.
27.10.2009р. ВГІРФО УМВС України в Херсонській області Та ОСОБА_2 документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 , отриманою в порядку обміну у зв'язку з непридатністю до користування.
11.02.2010р. ВГІРФО УМВС України в Одеській області Та ОСОБА_2 документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 у зв'язку зі зміною місця проживання замість посвідки НОМЕР_2 терміном дії безстроково (а.с. 62).
24.09.2021р. Та ОСОБА_2 документовано ГУДМС України в Харківський області посвідкою на постійне проживання у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій № НОМЕР_4 терміном дії до 23.09.2031р. замість посвідки НОМЕР_3 (а.с. 64).
Листом УДМС України в Херсонській області від 18.08.2021р. №6501.4-7057/65.1-21 на адвокатський запит адвоката Вітер Г.Р. від 09.08.2021р., направлений у межах надання правничої допомоги громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 , позивача повідомлено, що рішенням оформленим у вигляді висновку про скасування дозволу на імміграцію, затвердженим керівництвом УМВС України в Херсонській області 11.07.2011р. дозвіл на імміграцію в Україну громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 скасований, посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню та додано до вказаного листа копію зазначеного висновку (а.с.15-16).
Представником Управління Державної міграційної служби в Херсонській області до суду надано копію висновку старшого інспектора ВГІРФО УМВС України в Херсонській області майора міліції Пащенко Т.О. та заступника начальника ВГІРФО УМВС України в Херсонській області капітана міліції Кодолова Є.О., затвердженого заступником начальника УМВС України в Херсонській області Гуменюк С.М. без зазначення дати його складення та затвердження (а.с.186). Відповідно до зазначеного висновку встановлено, що громадянину В'єтнам Та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділом ВГІРФО УМВС України в Херсонській області 02.04.2009р. було надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» (його повнорідний брат Та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - громадянин України) та зазначено, що відповідно до рішення Апеляційного суду Херсонської області та подання про скасування рішення щодо оформлення набуття громадянства України керівництвом УМВС України згідно статті 21 Закону України «Про громадянство України» скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України Та ОСОБА_7 підстави щодо оформлення ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну відпали. Згідно вказаного висновку, враховуючи викладене та відповідно п.6 ст.12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Та ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а посвідка на постійне проживання в Україні - анулюванню.
До суду представником Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області надана копія подання ВГІРФО УМВС в Херсонській області про скасування рішення про оформлення громадянства України від 07.07.2011р. та рішення про скасування відповідно до рішення Апеляційного суду Херсонської області від 06.04.2011р. рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» Та ОСОБА_5 від 11.07.2011р. (а.с.187 -188). З наданих копій подання та рішення не вбачається ні дата народження особи, ні дата прийняття рішення про оформлення набуття громадянства України особою Та ОСОБА_5 та місце його реєстрації і номеру паспорту у зв'язку із тим, що вони замальовані.
Представником Управління Державної міграційної служби в Херсонській області до суду надано також копію висновку за результатами розгляду матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну та прийняття рішення про його скасування громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , затвердженого т.в.о. начальника УДМС України в Херсонській області 09.01.2020р. (а.с.184-185). Відповідно до зазначеного висновку у ході проведеної у зв'язку з надходженням запиту від ГУ ДМС України в Одеській області перевірки матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину та прийняття рішення про його скасування громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зроблено висновок про те, що згідно повідомлення, направленого до ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, а також рішення УМВС України в Херсонській області від 11.07.2011р. про скасування рішення про набуття громадянства, вважати дату затвердження висновку про скасування дозволу на імміграцію керівництвом УМВС України в Херсонській області «11.07.2011р.»; рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене у вигляді висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну, затверджене керівництвом ВГІРФО УМВС України в Херсонській області 11.07.2011р.; дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасований на підставі п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію».
Так, відповідно до зазначеного висновку від 09.01.2020р. встановлено, що висновком про скасування дозволу на імміграцію, затвердженим керівництвом УМВС України в Херсонській області, дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 скасований, посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню. Дата затвердження вказаного висновку відсутня; відсутній бланк рішення про скасування дозволу. Проте, 11.07.2011р. ВГІРФО УМВС України в Херсонській області направлено повідомлення до ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , відповідно до якого дата прийняття рішення про скасування - «11.07.2011р.». Також зазначено, що під час прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помилково застосовано як підставу скасування п.6 ст.12 Закону України «Про імміграцію» : «інше», однак, дозвіл на імміграцію підлягав скасуванню на підставі п.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію», а саме: дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: «з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність». При цьому, у вказаному висновку також закреслено дата народження, дата та номер паспорта Та ОСОБА_3 зазначеного як брата позивача.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Документами, що засвідчують законність перебування іноземця на території України можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання. Так, відповідно до ст.11 Закону України «Про імміграцію» особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем її проживання видає посвідку на постійне проживання
Відповідно до ст.1 Закону України "Про імміграцію" імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції. Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів, зокрема, особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.
Стаття 12 Закону України “Про імміграцію” передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4)це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до ст.9 Закону України “Про імміграцію” ( у редакції чинній на момент отримання позивачем дозволу на імміграцію) заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи: 1) три фотокартки; 2) копія документа, що посвідчує особу; 3) документ про місце проживання особи; 4) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); 5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання,
перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Крім зазначених документів для осіб, зазначених у пункті 4 частини другої та у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону, - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України. У разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.
Згідно ст. 10 Закону України “Про імміграцію” ( у редакції чинній на момент отримання позивачем дозволу на імміграцію) дозвіл на імміграцію не надається: 1)особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку; 2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено; 3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я; 4) особам, яків заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи; 5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до п.п. 21-24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26 грудня 2002 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що відповідне подання щодо започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відносно позивача відсутнє; документи, які використані у ході процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію (а.с.187-188) не дають змоги достовірно ідентифікувати, що вони стосуються саме повнорідного брата позивача у зв'язку із відсутністю інформації щодо дати народження, дати прийняття рішення про оформлення набуття громадянства України, зареєстрованого місця проживання вказаної особи та номера виданого йому паспорта громадянина України; докази повідомлення позивача про здійснення вказаної перевірки відсутні та запрошення для надання пояснень відсутні.
До того ж про прийняте рішення не було повідомлено ані позивача, ані територіальний орган за місцем його проживання для вилучення посвідки. При цьому, суд враховує, що у відповідача була наявна інформація про те, що позивач вибув до міста Одеси.
Відповідачем до суду надано копію листа ВГІРФО МВС України в Херсонській області №5/3564 від 11.07.2011р. на адресу ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області про прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 та вилучення посвідки на постійне проживання в Україні (а.с.176), однак жодних доказів направлення вказаного листа адресату до суду не надано.
Разом з тим, як свідчать матеріалі справи, рішення про надання дозволу на імміграцію було надано згідно з документами, які діяли на момент прийняття вказаного рішення, тобто на 02.04.2009р.
Відповідачі зазначали, що дозвіл на імміграцію громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 скасовано на підставі п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію» оскільки його було надано на підставі документів, що втратили чинність посилаючись на скасування 11.07.2011р. рішення про набуття громадянства України його повнорідним братом. При цьому, вказана підстава для скасування дозволу на імміграцію може бути застосована у разі втрати чинності поданих документів на момент отримання дозволу на імміграцію, а тому суд вважає необґрунтованим посилання відповідачів на вказану підставу для скасування позивачу дозволу на імміграцію.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, а оскаржене рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 р.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача судового збору у загальному розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, оформлене висновком від 11.07.2011р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну та анулювання посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнау ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 08592322, м.Херсон, вул. Лютеранська,4 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 37839478, вул. Перекопська 168, м.Херсон) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра