справа№380/18200/21
22 березня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ ЄДРПОУ 00032684) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління МВС України у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів ЄДРПОУ 08592247), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління МВС України у Львівській, в якій просить:
1) Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України оформлені листом №28871/15-2021 від 25.06.2021 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності;
2) Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 № 850 та прийняти відповідне рішення, виходячи з наявності права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки Закон України від 20.12.1990 №565-XII “Про міліцію” (далі - Закон №565-XII), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850), містять виключний перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, наявності яких у позивача не встановлено. Тому, на думку позивача він має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов заперечив, надіслав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що Міністерством внутрішніх справ України здійснено всі передбачені законодавством заходи щодо розгляду поданих позивачем документів. Зазначає, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 16.03.1993 по 20.05.1997. Травму отримав при виконанні обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан у 1981 р., тобто до прийняття на службу в органи внутрішніх справ. Зазначена обставина не дає заявникові права на отримання одноразової грошової допомоги згідно з Порядком. Крім того, представник відповідача зазначив, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся у 2018 році, а первинно встановлено ІІІ групу інвалідності у 1997 році, тобто між цими подіями пройшло понад два роки, що виключає призначення йому одноразової грошової допомоги.
Представником третьої особи подано пояснення на позов, згідно якого вважає, що при розгляді заяви позивача щодо призначення грошової допомоги відповідачем дотримано норм чинного законодавства та, зокрема, порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Тому вважає позов безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
З березня 1993 року ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах у органах внутрішніх справ.
20.05.1997 наказом Львівського пожежно-технічного училища МВС України № 31 о/с по особовому складу ОСОБА_1 звільнений з органів МВС із зняттям з військового обліку.
26.05.1997 року ОСОБА_1 встановлена третя групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан.
05.12.2018 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлена друга група інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан.
Згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року № 380/3403/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України “Про міліцію”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” від 21.10.2015 № 850, та за результатами їхнього розгляду прийняти відповідне рішення.
На виконання рішення, листом від 25.06.2021 року №28871/15-2021 відповідач відмовив позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги з тих підстав, що:
- Позивачем не подано документу на підтвердження установлення другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 16.03.1993 по 20.05.1997. Травму отримав при виконанні обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан у 1981 р., тобто до прийняття на службу в органи внутрішніх справ, що унеможливлює застосування до нього умов порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850;
- У відповідності до ЗУ «Про міліцію» ОСОБА_1 не належав до категорії працівників міліції;
- Повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся у 2018 році, а первинно встановлено ІІІ групу інвалідності у 1997 році, тобто між цими подіями пройшло понад два роки, що виключає призначення йому одноразової грошової допомоги.
Ураховуючи викладене, за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у Міністерстві внутрішніх справ України прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги та затверджено відповідний висновок.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 4, ст. 20 із наступними змінами).
Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Стаття ст. 23 Закону України «Про міліцію» встановлювала, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок №850).
Відповідно до п.2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України дія затверджених цією постановою Порядку та умов не поширюється на осіб, які проходили службу в складі національного контингенту чи національного персоналу в міжнародних операціях.
Пунктом 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою для, призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності за процедурою, визначеною в Порядку № 850 є, зокрема, отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), а також встановлення у зв'язку з цим інвалідності, під час виконання службових обов'язків в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
В інших випадках, зокрема при отриманні травми в період проходження військової служби у складі національного контингенту в міжнародних операціях, норми Порядку № 850 не застосовуються.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав травму в 1981 році під час проходження строкової військової служби та участі в бойових діях в Республіці Афганістан, внаслідок чого, відповідно до довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 2-18АБ №022982, 26.05.1997 йому встановлено третю групу інвалідності. 05.12.2018 при повторному огляді позивача йому встановлена друга група інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
Зі змісту листа-відмови МВС України від 25.06.2021 року №28871/15-2021 судом встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні та виплаті допомоги, зокрема через те, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 16.03.1993 по 20.05.1997. Травму отримав при виконанні обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан у 1981 р., тобто до прийняття на службу в органи внутрішніх справ. Зазначена обставина не дає заявникові права на отримання одноразової грошової допомоги згідно з Порядком № 850.
Враховуючи вищенаведене, оскільки норми Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850, в частині виплати одноразової грошової допомоги, на ОСОБА_1 не поширюються, суд вважає, що рішення прийняте за результатами розгляду його заяви відповідає вимогам чинного законодавства.
Оскільки судом зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової допомоги за процедурою, передбаченою Порядком № 850 у суду відсутні підстави для аналізу решти мотивів відмови викладених у листі-відмові МВС України від 25.06.2021 року №28871/15-2021, оскільки такі стосуються категорій осіб віднесених Порядком № 850 до таких, що мають право на звернення за призначенням допомоги
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст.6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ ЄДРПОУ 00032684) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління МВС України у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів ЄДРПОУ 08592247), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Костецький Н.В.