справа № 380/989/21
17 березня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н. І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідачка, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 78 209, 06 грн.
В обґрунтування позову зазначив про те, що у відповідачки наявний податковий борг перед бюджетом, який складається з сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. Вказана сума є узгодженою та не сплаченою відповідачкою у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути податковий борг в сумі 78209,06 грн.
Ухвалою від 29.01.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 28.04.2021 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 22.07.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/10900/21.
Ухвалою суду від 10.02.2022 поновлено провадження в адміністративній справі № 380/989/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення коштів з фізичної особи ОСОБА_1 поновлено.
Ухвалою суду від 17.03.2022 заяву позивача про закриття провадження у справі повернуто позивачу без розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися; про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Фізична особа ОСОБА_1 має борг перед бюджетом, який складається з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:
1. По податку на доходи фізичних осіб - 72203, 86 грн:
- податкове повідомлення-рішення № 004773306 від 20.03.2020 на суму 45519,12 грн основного зобов'язання та штрафних санкцій на суму 11379,78, винесене на підставі акта про результати перевірки № 217/33.6-03/ НОМЕР_1 від 20.02.2020;
- податкове повідомлення-рішення № 0004793306 від 19.03.2020 на суму 170,00 грн, винесене на підставі акта про результати перевірки № 217/33.6-03/ НОМЕР_1 від 20.02.2020.
Та згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 15134,96 грн.
2. По військовому збору - 6005, 20 грн:
- податкове повідомлення-рішення № 0004793306 від 20.02.2020 року на суму 3793,26 грн основного зобов'язання та штрафна санкція у розмірі 948,32 грн, винесене на підставі акта про результати перевірки № 217/33.6-03/ НОМЕР_1 від 20.02.2020.
Та згідно зворотного боку облікової картки платника нарахована пеня на суму 1263, 62 грн.
Податкові повідомлення-рішення надіслані і отримані відповідачкою 20.03.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ШКІ 7902609948212.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу від 19.06.2020 року № 196068-53. Конверт, який скеровувався відповідачці повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачка не погасила.
Суд при вирішенні спору виходив з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем винесено та надіслано відповідачці податкові повідомлення-рішення від 19.03.2020 № 004773306, від 19.03.2020 № 0004793306, від 19.03.2020 № 0004793306, що підтверджується, які відповідач отримав особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з несплатою відповідачкою сум податку, вказаних у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу позивачем надіслано вимогу від 19.06.2020 року № 196068-53 на адресу відповідача. Поштове відправлення з податковою вимогою повернулося на адресу податкового органу з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Разом з цим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 380/10900/21 позов ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004773306 від 19.03.2020 року форми «Р»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004793306 від 19.03.2020 року форми «ПС»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення № 0004793306 від 19.03.2020 року форми «Р». Зазначене рішення суду набрало законної сили 12.01.2022.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 380/10900/21, яке набрало законної сили 12.01.2022, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, згідно з якими виникла сума заборгованості відповідачки, яку просить стягнути позивач у судовому порядку, а саме: № 0004773306 від 19.03.2020 року форми «Р», № 0004793306 від 19.03.2020 року форми «ПС», № 0004793306 від 19.03.2020 року форми «Р». Відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення податкового боргу з відповідачки, а, відповідно, позов є таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (79003 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22.03.2022.
Суддя Р.П. Качур