23 березня 2022 року № 320/12452/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про стягнення коштів,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ: 43141377, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 20 907 гривень 26 копійок.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позов мотивовано протиправністю не повернення позивачу податковим органом надмірно сплачених грошових зобов'язань.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що на виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №320/5623/20, податковий орган провів коригування зі зменшення боргу минулих періодів на суму 20907,26 грн, у зв'язку із чим сума переплати становила 8557,78 грн. Відповідач стверджує, що за рахунок зменшення минулих періодів (коригування щоквартальних нарахувань) відбулася сплата недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою суду від 08.10.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 08.10.2021 витребувано докази по справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Головним управлінням ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 07.11.2019 № Ф-2358-57 У на суму 20907,26 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №320/5623/20, адміністративний позов задоволено: визнано протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 07.11.2019 № Ф-2358-57 У; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 07.11.2019 №Ф-2358-57 У; зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області видалити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 дані про наявність заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20 907 грн 26 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Васильківським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №62108435 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 № Ф-2358-57 У.
12.05.2021 податковим органом було зареєстровано заяву позивача щодо повернення йому коштів, які були стягнуті у примусовому порядку на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 № Ф-2358-57 У.
13.07.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області надано відповідь на заяву про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань.
V. Норми права, які застосував суд
Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
Пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до вимог пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі - Порядок №60).
Розділом II Порядку №60 встановлено процедуру опрацювання заяв платників та формування електронних висновків.
Пунктом 7 розділу ІІ Порядку встановлено, що опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.
Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Порядку №60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Пунктом 5 розділу V Порядку №60 передбачено, що електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.
Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС.
Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення.
VI. Оцінка суду
Суд встановив, що позивач звертався до податкового органу із заявою щодо повернення йому коштів, що були стягнуті у примусовому порядку на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 № Ф-2358-57 У. Втім, як вбачається з матеріалів справи, у поверненні таких коштів позивачу було відмовлено.
Не повернення позивачу надмірно сплачених грошових зобов'язань контролюючим органом стало підставою звернення до суду із цим позовом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань врегульовані статтею 43 Податкового кодексу України.
Так, податковим законодавством передбачений певний порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, а саме повернення таких сум має здійснюватися з дотриманням умов статті 43 Податкового кодексу України шляхом звернення до податкового органу з заявою про повернення помилково сплачених сум.
Суд наголошує, що згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, на контролюючий орган покладено обов'язок лише щодо формування висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Казначейське обслуговування бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, що прямо передбачено частиною другою статті 78 цього Кодексу.
Пунктом 5 розділу V Порядку №60 передбачено, що електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.
Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС.
Отже, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків належить до виключної компетенції органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що здійснюється на підставі відповідного висновку контролюючого органу, у даному випадку Головного управління ДПС у Київській області.
Водночас, у цій справі позивач просить стягнути на його користь кошти, які були стягнуті у примусовому порядку на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 № Ф-2358-57 У безпосередньо з Головного управління Державної податкової служби у Київській області, що суперечить встановленому порядку поверненню помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
За висновком суду, зобов'язавши податковий орган повернути позивачу кошти, сплачені ним за вимогою про сплату боргу, суд фактично бере на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд заяви про повернення сплачених грошових зобов'язань у порядку, визначеному законодавством та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.
Зазначене свідчить про передчасність заявлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплачених коштів в сумі 20907,26 грн.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.02.2019 у справі №825/1474/16.
VII. Висновок суду
Частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VІII. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а позивач є особою з інвалідністю 2 групи відповідно звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 23 березня 2022 року.