ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2022 р. справа № 300/8479/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 53078,02 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 53078,02 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов'язання на загальну суму 53078,02 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за об'єкти житлової нерухомості.
Ухвалою від 18.01.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження від 01.10.2021 була направлена за адресою місця проживання, наданою Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області та Косівською міською радою на запит суду: вулиця Шкільна, 99, село Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська область, 78636, та отримана відповідачем 26.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.02.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подав акт обстеження будівель та споруд від 05.11.2020 та копії фотосвітлин будинку.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
За таких обставин, керуючись частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що справа може бути вирішена за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке:
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0067196-5233-0908 від 12.05.2020, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за об'єкти житлової нерухомості за 2019 рік на суму 26443,86 грн. (а.с. 11);
- № 0608648-2408-0908 від 31.05.2021, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за об'єкти житлової нерухомості за 2020 рік на суму 26634,16 грн. (а.с. 10).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу на його податкову адресу: АДРЕСА_1 , та отримані ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 17.11.2021 сума заборгованості відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за об'єкти житлової нерухомості, становить 53078,02 грн. (а.с. 8).
06.12.2017 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми "Ф" за № 33978-17/908 на суму 38170,94 грн., яка направлена на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права:
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктами 42.2, 42.3 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регламентований статтею 266 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0067196-5233-0908 від 12.05.2020 та № 0608648-2408-0908 від 31.05.2021, якими ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за об'єкти житлової нерухомості за 2019-2020 роки на загальну суму 53078,02 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідачу, яка зареєстрована в державному реєстрі платників податків - фізичних осіб ДПС України: АДРЕСА_1 , та отримані ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Отже, вказані вище податкові повідомлення-рішення є узгодженими.
Відповідач зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржив. Доказів протилежного суду не подано.
Вищевказані податкові зобов'язання відповідач самостійно не виконав у спосіб сплати нарахованої суми податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, податковий борг виник в зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2019-2020 роки.
Отже, сума 53078,02 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за об'єкти житлової нерухомості, є податковим боргом ОСОБА_1 , який самостійно не сплачений платником податків, та не є безнадійним боргом.
Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами станом на 17.11.2021 (а.с. 8), витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 12).
Що стосується поданого ОСОБА_1 акту обстеження будівель та споруд від 05.11.2020, то суд звертає увагу на те, що податковий закон не ставить в залежність сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від технічного стану такого майна. Отже, технічний стан нерухомого майна не звільняє платника податків від обов'язку сплати податку за таке нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Натомість платник податку може клопотати перед контролюючим органом про розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу.
В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
06.12.2017 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми "Ф" за № 33978-17/908 на суму 38170,94 грн., яка направлена на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_1 , однак повернулася на адресу позивач з відміткою установи поштового зв'язку про неможливість вручення (а.с. 9). Вказана адреса є податковою адресою позивача. Відповідач не подав суду доказів про зміну податкової адреси в установленому законом порядку за його заявою (відповідно до статей 66, 70 Податкового кодексу України).
В суду також немає відомостей про те, що відповідач звертався до позивача з інформацією про помилковість, недостовірність чи про зміну вказаної податкової адреси, тобто про зміну даних, які обліковуються в Державному реєстрі платників податків - фізичних осіб ДПС України. Отже, податкову вимогу форми "Ф" за № 33978-17/908 від 06.12.2017 слід вважати врученою.
З дня виставлення вказаної податкової вимоги податковий борг відповідача жодного разу не переривався, що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Суд вважає, що оскільки відповідач самостійно не сплатила податковий борг в розмірі 53078,02 грн., є підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення в дохід відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням нерухомого майна.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 53078,02 грн. належить задовольнити.
Суд, з огляду на частину другу статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку покласти на позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання цього позову до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід місцевого бюджету (код класифікації доходів бюджету 18010200) податковий борг в розмірі 53078 (п'ятдесят три тисячі сімдесят вісім) гривень 02 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.