ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2022 р. справа № 300/8636/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_1
про стягнення в дохід бюджету заборгованості в розмірі 16 776 гривень 34 копійки,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 29.12.2021 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення в дохід місцевого бюджету заборгованості в розмірі 16 776 гривень 34 копійки.
Підставою звернення до суду слугувала реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 відкрито провадження у даній справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.29-30). Пунктом 4 даної ухвали витребувано у Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином оформлені докази: документальне підтвердження наявності у власності відповідача об'єкту (об'єктів) нерухомості; розрахунок грошових зобов'язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях: №00355380501300905 від 15.05.2019, №0014280-5033-0905 від 20.05.2020, №0552032-2406-0905 від 31.05.2021.
На адресу суду від представника позивача 18.01.2022 надійшли витребувані ухвалою про відкриття провадження докази (а.с.39-48).
Відповідач у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) строк відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 14.01.2022 відповідачем отримано надіслану судом ухвалу про відкриття провадження (а.с. 49).
Згідно із частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню зважаючи на такі обставини.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості №294581865, що належать ОСОБА_1 (а.с. 41), у власності відповідача, перебувають наступні об'єкти нерухомого майна: нежиле приміщення №1 площею 24,3 кв.м, нежиле приміщення №2 площею 21,2 кв.м, нежиле приміщення №22 площею 14,45 кв.м, нежиле приміщення №23 площею 8,3 кв.м, нежиле приміщення №24 площею 30,7 кв.м, нежиле приміщення №25 площею 18,4 кв.м, нежиле приміщення №26 площею 24,6 кв.м, нежиле приміщення №34 площею 13,8 кв.м, нежиле приміщення №35 площею 15,5 кв.м, нежиле приміщення №36 площею 16,7 кв.м, нежиле приміщення №37 площею 27,4 кв.м, нежиле приміщення №38 площею 20,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем щодо ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.05.2019 №0035538-5013-0905 (а.с. 10), від 20.05.2020 №0014280-5033-0905 (а.с. 12), від 31.05.2021 №0552032-2406-0905 (а.с. 13), якими визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019-2021 роки в загальній сумі 14 336,01 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу на його податкову адресу, про що свідчать довідка ПАТ “Укрпошта” про причини повернення/досилання та рекомендовані повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 10, 12, 13).
Також, 28.12.2016 позивачем складено податкову вимогу форми “Ф” №3597-17, якою визначено податковий борг відповідача в розмірі 1771,58 грн (а.с. 9). Дану вимогу направлено відповідачу, та отримано 24.01.2017 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9 зворотна сторона).
Податкові зобов'язання згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у встановлений законом строк відповідач не сплатив, в результаті чого виникла податкова заборгованість в сумі 14 336,01 грн, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків за платежами ОСОБА_1 станом на 01.11.2021 (а.с. 7).
Крім цього, актом камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків №543/09-19-50-33/ НОМЕР_1 від 29.05.2020 встановлено, що відповідач порушує терміни сплати (перерахування) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості протягом строків передбачених п.п.266.10.1 п.266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (а.с.15).
На підставі вказаного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.05.2020 №0089775033 відповідно до якого за затримку сплати грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 837,86 грн (а.с.14), згідно з розрахунком штрафної санкції (а.с. 14, зворотна сторона).
На виконання вимог статті 129 ПК України відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 602,47 грн., що підтверджується довідкою від 02.11.2021 (а.с. 7).
У зв'язку із несплатою ОСОБА_1 заборгованості з податку на нерухоме майно, позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Суд зазначає, що в даній адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (надалі, також ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядок та у строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов'язку, згідно з положеннями якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 ПК України. Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Також цим підпунктом визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту пункту 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно із пунктом 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
У зв'язку з наведеним, позивачем правомірно винесено та направлено відповідачу податкові повідомлення-рішення про сплату податків за 2020-2021 роки. Докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні.
Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов'язання, повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податковими зобов'язаннями статусу податкового боргу.
Отже, враховуючи те, що податковий борг в розмірі 16 776, 34 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати чи оскарження його нарахування, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Згідно з приписами частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість на суму 16 776 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 34 (тридцять чотири) копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ: ВП 43968084;
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.