16 березня 2022 рокум. Ужгород№ 260/282/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлено вступну та резолютивну частини Ухвали.
Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 21 березня 2022 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Представником відповідача до суду було подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивовано тим, що виплата спірної одноразової грошової допомоги була виплачена 05 травня, таким чином, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав після виплати такої у травні 2021 року, а до суду з даним позовом звернувся тільки 19 січня 2022 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Дослідивши наявні письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд приходить до наступних висновків.
При відкритті провадження у даній справі, судом досліджувалось питання, щодо пропуску строку звернення до суду, що передбачено ст.171 КАС України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, відповідно до ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Тобто, вказаним Законом встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого особа могла очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, є 30 вересня 2021 року.
Отже, перебіг строку звернення особи до суду з позовними вимогами щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня слід обраховувати з 30 вересня 2021 року.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17 та Постанові від 23 грудня 2021 року у справі №160/7559/21.
Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.3 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р.), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997р.) зазначено: ч.1 ст.55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Враховуючи, що з позовом до суду позивач звернувся 13.01.2022 року, шестимісячний строк на звернення з позовом до суду, встановлений ст.122 КАС України, пропущений не був.
Відтак, відсутні підстави для залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим вбачається необхідним у задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк