про повернення позовної заяви
23 березня 2022 року м. Житомир справа № 296/10136/21
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Лужинецького Павла Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови,
встановив:
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, а позивачу було надано строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду шляхом надання до суду:
- доказу сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Копію ухвали позивач отримав 04.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач направив до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та заяву про уточнення позовних вимог.
Розглянувши подані позивачем документи, суд вважає їх такими, що не усувають недоліків поданої позовної заяви, зважаючи на таке.
Залишаючи позовну заяву без руху, судом було зазначено позивачу, зокрема, що йому слід надати суду докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., однак позивачем не було виконано вимоги суду щодо надання доказів сплати судового збору.
Так, звертаючись з заявою про уточнення позовних вимог, позивач зазначив, що у розділі VII ЦПК України та в Законі України "Про судовий збір" не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС позивачем, який є стягувачем. Таке розуміння існуючого механізму правового регулювання ґрунтується на тому, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду, а позивачем уже сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовом, або він мав пільги зі сплати такого збору.
Зазначені посилання позивача є недоречними, оскільки ним подано позов у порядку адміністративного судочинства.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, які звільнені від сплати судового збору за подання позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 гривні.
Позивачу було роз'яснено, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом необхідно було сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн., чого ним зроблено не було.
Отже, перевіривши і дослідивши поданий ОСОБА_1 позов на предмет дотримання статей 160, 161 КАС України, суд дійшов висновку, що у строк, встановлений судом, позивач вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Згідно з ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху, не усунуто позивачем у строк, встановлений судом, то суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , що не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Лужинецького Павла Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко