22 березня 2022 року м. Житомир справа № 240/9304/19
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Державної фіскальної служби України, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 про застосування штрафних санкцій з ПДВ прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги № 27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019 прийняте Державною фіскальною службою України.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із податковим повідомленням-рішенням №0000634202 від 26.03.2019, яке винесено на підставі акту про результати камеральної перевірки ТОВ "Церсеніт Інвест" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у період з 01.11.2018 по 31.12.2018, оскільки всі податкові накладні, у відношенні яких органом ДФС застосовано штрафи в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, є податковими накладними, що не надаються отримувачу (покупцю). Ці податкові накладні складені за причинами: 02, 04, 12, 13, 14, 15 передбаченими п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством фінансів України №1307 від 31.12.2015. А тому штрафна санкція, встановлена п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у відношенні до ТОВ "Церсаніт Інвест" застосовуватись не може. Додатково вказав, що штрафні санкції застосовані у відношенні тих податкових накладних, складання яких є частиною виправлення помилок, а тому відповідно до абз. 3 п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України санкції не повинні застосовуватись.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №240/9304/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30.09.2021 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2019 року № 0000634202, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Попової О.Г. прийнято до провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено відкрите судове засідання у справі на 09.11.21 об 11:00.
Судове засідання відкладено на 30.11.2021 о 11:00 у зв"язку з відсутністю представників позивача та відповідача.
Ухвалою судді від 30.11.2021 клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання відкладено на 23.12.2021 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 23.12.2021 відкладено розгляд справи на 17.01.2022 року об 11:00, в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 17.01.2022 судове засідання відкладено на 04.02.2022 о 12:00.
04.02.2022 судове засідання відкладено на 15.02.2022 о 12:00.
Протокольною ухвалою суду від 15.02.2022, заслухавши пояснення сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (далі - ТОВ "Церсаніт Інвест") є юридичною особою, яке зареєстроване виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області 23 листопада 2005 року про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №751358 (а.с.16) та відповідно до свідоцтва №100008594 від 26 грудня 2006 року є платником податку на додану вартість (а.с.23).
Офісом великих платників податків ДФС, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, абз.2 п.76.3 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ТОВ "Церсаніт Інвест" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 (без врахування виписаних у 2018 році розрахунків - коригувань до податкових накладних).
За результатами вказаної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ "Церсаніт Інвест" №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019, яким встановлено порушення ТОВ "Церсаніт Інвест" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням законодавчо встановлених термінів (а.с.25-29).
На підставі висновку, викладеному в акті перевірки, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення Форми "Н" від 26 березня 2019 року за № 0000634202, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) застосовано штрафні санкції, а саме :
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 508 670 грн 16 коп. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 50 867 грн 04 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 23 318 грн 36 коп. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 4 663 грн 68 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7 584 грн 28 коп. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 2 275 грн 28 коп.
Загальна сума застосованого до ТОВ "Церсаніт Інвест" штрафу становить - 57 806 грн 00 коп. (а.с.3031).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу №212 від 11.04.2019 до Державної фіскальної служби України (а.с.34-40).
Рішенням Державної фіскальної служби України продовжено строк розгляду скарги до 14.06.2019 (а.с.41).
За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення № 27213/6/99-99-11-06-01-25 від 26.06.2019, яким скаргу ТОВ "Церсаніт Інвест" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 - без змін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 вказав, що в матеріалах даної справи відсутні копії податкових накладних, з приводу нереєстрації яких контролюючим органом були нараховані штрафні санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Такі письмові докази не витребовувались і не досліджувались судами попередніх інстанцій. Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанції не встановили обставин і передумов порушення позивачем строків реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не з'ясували за якими саме господарськими операціями їх складено та не встановили до якого із підпунктів пункту 198.5 статті 198 ПК України їх належить віднести, що унеможливлює встановлення наявності правових підстав до застосування відповідальності за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України . подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов'язаний скласти та зареєструвати не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в ЄРПН.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Суд зазначає, що наявність обов'язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі 807/68/18, та враховуються судом при вирішення даного спору в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31 грудня 2015 року, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, «08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; «09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, положеннями Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31 грудня 2015 року визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Згідно з положеннями пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31 грудня 2015 року таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.
До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
До розділу А податкової накладної (рядки 1-Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;
у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
Як встановлено з матеріалів справи та відповідно до акту про результати камеральної перевірки №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.11.2018 по 31.12.2018 позивачем зареєстровані податкові накладні з порушенням граничного строку встановленого законом, а саме:
- податкова накладна №21923 від 06.11.2018, зареєстрована 14.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 14 днів;
- податкова накладна №22521 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22524 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22522 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22515 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22513 від 09.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22526 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22520 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22525 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22518 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22523 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22516 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22512 від 009.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22514 від 09.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22519 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22517 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22760 від 14.11.2018, зареєстрована 02.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 2 днів;
- податкова накладна №22552 від 04.12.2018, зареєстрована 15.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 15 днів;
- податкова накладна №22635 від 04.12.2018, зареєстрована 15.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 15 днів;
- податкова накладна №22764 від 06.11.2018, зареєстрована 14.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 45 днів.
Із наданих позивачем спірних податкових накладних, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, слідує, що вони містять відмітку про те, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причини "14" (Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента). Графа 8 розділу Б вказано код ставки "20" та рядку V розділу А зазначено: усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20), при цьому значення суми обсягів постачання товарів, що оподатковуються за ставкою 0 % (код ставки 901) або звільнених від оподаткування (код ставки 903) відсутнє.
Правовий висновок щодо застосування умов звільнення від відповідальності, що передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, наведений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17: для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
При цьому, як встановлено судом, всі спірні податкові накладні у розділі А містять заповнену графу V «Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20)», графа ІХ «Усього операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)» не заповнена.
Також слід зазначити, що Порядок № 1307 передбачає, що у разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається зареєстрованим на території України платником податку - отримувачем (покупцем).
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації вищевказаних спірних податкових накладних в ЄРПН, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Відтак, податковим органом правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки про результати камеральної перевірки ТОВ "Церсаніт Інвест" №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019.
З приводу твердження позивача про надання уточнених розрахунків податкових зобов"язань, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено випадки складання зведених податкових накладних та встановлено обов'язок платника податків скласти таку податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31 грудня 2015 року визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. При цьому пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Відтак, факт складання зведеної податкової накладної впливає на строк її складання і жодним чином не впливає на строк її реєстрації, визначений пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Порушення такого строку становить, з урахуванням встановлених обставин справи, склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі 807/68/18.
Отже, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність висновку про порушення позивачем граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з наведених вище мотивів та підстав суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 про застосування штрафних санкцій з ПДВ прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби та відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про визнання його протиправним та скасування.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 22.03.2022 року.
Суддя О.Г. Попова