23 березня 2022 року Справа № 160/4663/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
18.03.2022 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому позивач просить суд:
- визнати дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матвієнко Аліни Олегівни під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2021 року у виконавчому провадженні №58973410 - протиправними;
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2021 року у виконавчому провадженні №58973410 Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172, 287 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-IX від 2 грудня 2021 року установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.
Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2481,00 грн.
Частиною 1 ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, звертаючись до суду із 2 (двома) немайновими вимогами, а саме, щодо визнання протиправними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, позивач повинен був сплатити за кожну вимогу немайнового характеру, тобто, судовий збір в сумі 4962,00 грн. (2 вимоги х 2481,00 грн.).
В порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, відповідно до ч.1 ст.160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Судом встановлено, що в прохальній частині позову позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матвієнко Аліни Олегівни під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2021 року у виконавчому провадженні №58973410, проте, які саме дії суб'єкта владних повноважень він вважає протиправними та оскаржує їх, у позові не зазначає.
Згідно із ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позивачу подати до суду уточнений позов, в якому викласти чіткий зміст позовних вимог та зазначити про що саме він просить суд, відповідно до ст.160 КАС України.
Разом з тим, п.5 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позов було направлено до суду Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради 21.02.2022 року.
Матеріалами справи підтверджується, а саме копією супровідного листа Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 25.10.2021 №72719/2, що Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було отримано оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2021 року у виконавчому провадженні №58973410 - 17.01.2022 (вхідний №39/6).
Таким чином, звертаючись до суду 21.02.2022 року, позивачем пропущений встановлений п.1 ч.2 ст.287 КАС України десятиденний строк звернення до суду.
У позові позивач зазначає, що після отримання 17.01.2022 року постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2021 року у виконавчому провадженні №58973410, не погоджуючись із такою постановою, він звернувся із скаргою на дії державного виконавця до начальника Центрально-Міського відділу ДВС. 14.02.2022 року позивачем було отримано відповідь про відмову у задоволенні скарги, тому він, як вважає, в десятиденний строк звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до приписів ч.ч.1-3, 5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить про встановлення законодавцем двох альтернативних способів оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби: шляхом звернення до суду у встановленому процесуальним законодавством прядку, або шляхом подання скарги до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, чи керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Таким чином, правових підстав вважати, що в даному випадку, що розглядається, законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору - немає, а отже до цих правовідносин не можуть бути застосовані приписи ч.2 ст.122 КАС України.
При цьому, скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження дій та рішення державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен був керуватися ст.287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення від дати отримання такого рішення або вчинення дій, який обчислюється календарними днями.
У визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.03.2019 у справі №920/149/18 та від 08.10.2019 у справі №440/1290/19.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач при зверненні до адміністративного суду не подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати письмові докази в обґрунтування зазначеного.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161, 287 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 4962,00 грн. за позов, який містить дві вимоги немайнового характеру, за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 123, 132-133, 160, 161, 169, 171, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить дві немайнові вимоги у розмірі 4962,00 грн.;
- уточненого позову, в якому викласти чіткий зміст позовних вимог, відповідно до ст.160 КАС України, з наданням доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати письмові докази в обґрунтування зазначеного.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко