17 лютого 2022 року Справа № 280/3690/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Семенова О.П., представника відповідача - Захарченко В.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Виробничий структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства «Українська залізниця»)
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
07.05.2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Виробничий структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства «Українська залізниця») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС, відповідно до якої позивач з урахування заяви про зміну предмету позову, просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, акціонерного товариства «Українська залізниця», за результатами якої складено акт перевірки від 26.11.2020 року №563/28-10-51-09-40075815, на підставі висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 року №00002445109 про застосування штрафних санкцій у розмірі 547 000,00 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення, є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
12.05.2021 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 12.05.2021 року позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
28.05.2021 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
01.06.2021 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якого позивач просив суд прийняти позовні вимоги акціонерного товариства «Українська залізниця» та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29.
24.06.2021 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду задоволено клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та замінено відповідача Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
05.07.2021 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якого позивач просив суд прийняти позовні вимоги акціонерного товариства «Українська залізниця» та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29.
20.07.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, акціонерного товариства «Українська залізниця», за результатами якої було складено акт перевірки від 26.11.2020 року №563/28-10-51-09-40075815, на підставі висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 року №00002445109 про застосування штрафних санкцій у розмірі 547 000,00 грн. Рішенням ДПС України від 01.04.2021 року вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 7000,00 грн. та залишено без змін в іншій частині. Внаслідок цього було винесене податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29 про визначення суми грошового зобов'язання - застосовано штрафні санкції у розмірі 540 000,00 грн. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні, оскільки перевіркою встановлено факт зберігання пального позивачем у період з 09.09.2020 року по 25.09.2020 року без наявності ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги законодавства. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
22.07.2021 року у підготовчому судовому засіданні прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
12.08.2021 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду задоволено клопотання сторін про надання часу для примирення, зупинено провадження у справі до 07.10.2021 року та призначено підготовче судове засідання.
07.10.2021 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі з 07.10.2021 року.
07.10.2021 року у судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву.
27.10.2021 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду адміністративну справу №280/3690/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Виробничий структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства «Українська залізниця») до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду за територіальною підсудністю.
29.11.2021 року вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Дєєву М.В.
01.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №280/3690/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.
10.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника відповідача та допущено останнього до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про повернення судового збору та повернено позивачу судовий збір у розмірі 105,00 грн.
11.01.2022 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
18.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника відповідача та допущено останнього до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27.01.2022 року у судовому засіданні витребувано у відповідача докази вручення розпорядження, інформацію щодо доведення до підприємців факту зміни рахунку на оплату разом з відповідними доказами на підтвердження, у позивача витребувано докази щодо повірки, калібрування колонки та оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.
31.01.2022 року від відповідача надійшли витребувана судом інформація.
03.02.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника відповідача та допущено останнього до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.02.2022 року від позивача надійшли пояснення по справі та витребувані судом докази.
10.02.2022 року від відповідача надійшли пояснення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких вказано, що в період відсутності ліцензії на зберігання пального позивач зберігав пальне, також вказано, що щорічно на початку року органи Державної казначейської служби України відкривають нові рахунки для зарахування платежів до Державного бюджету, у тому числі для сплати збору за отримання ліцензії на право зберігання пального. Оскільки плата за ліцензію на право зберігання пального зараховується до місцевих бюджетів та видача ліцензії здійснюється територіальним органом ДПС за місцем знаходження об'єкта ліцензування, то оприлюднення реквізитів рахунків для сплати здійснює ГУ ДПС у Запорізькій області, що і було зроблено на початку 2020 року.
17.02.2022 року у судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, заяві про зміну підстав позову та письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, за результатами якої складено акт перевірки №563/28-10-51-09/40075815 від 26.11.2020 року (далі - акт).
Згідно висновків акту №563/28-10-51-09/40075815 від 26.11.2020 року перевіркою було встановлено наступні порушення пп.230.1.2, пп.230.1.3, п.230.1 ст.230, п.12, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»:
1) відсутня ліцензія на право зберігання пального за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Кругова, буд.80-А по акцизному складу з уніфікованим номером №1011228 за період з 09.09.2020 року до 25.09.2020 року, що призвело до безліцензійної діяльності за даною адресою у періоді з 09.09.2020 року по 25.09.2020 року;
2) не обладнано резервуари №1 та №2 на акцизному складі з уніфікованим номером №1011228 витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які відповідають вимогам п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України та не зареєстровано їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
3)_не сформовано та не передано засобами електронного зв'язку дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця, про обсяг обігу пального по акцизному складу з уніфікованим №1011228 за звітні періоди: січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року та не подано за відповідні звітні періоди довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, форма яких затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 року №944 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 року №248).
На підставі висновків акту відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 року №00002445109 про застосування штрафних санкцій у розмірі 547 000,00 грн.
Рішенням ДПС України від 01.04.2021 року №7362/6/99-00-06-03-01-06 вказане податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 року №00002445109 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 7000,00 грн. та залишено без змін в іншій частині.
Внаслідок чого було винесене податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29 про визначення суми грошового зобов'язання - застосовано штрафні санкції у розмірі 540 000,00 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 540 000,00 грн. протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Щодо порушень встановлених під час перевірки, суд зазначає наступне.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
У розумінні абз.25 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до абз.51 цієї ж статті, місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; а зберіганням пального є діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (ч.8 ст.15).
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років (ч.10 ст.15).
Відповідно до ч.19 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Згідно з ч.1, абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Так, до позивача застосовано санкцію, передбачену абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Диспозиція наведеної норми передбачає оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії. У спірному випадку йдеться про зберігання пального без наявності ліцензії.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Українська залізниця» отримало ліцензію на зберігання пального від 06.09.2019 року №08300414201900079 з терміном дії з 06.09.2019 року до 06.09.2024 року за адресою місця зберігання: м.Запоріжжя, вул.Кругова, 80-А, акцизний склад (уніфікований номер 1011228).
09.09.2020 року розпорядженням №352-р анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального, у зв'язку з ненадходженням заяви від суб'єкта підприємницької діяльності.
На підставі заяви платника податку, згідно розпорядження від 25.09.2020 року №382-р для АТ «Українська залізниця» видано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 25.09.2020 року №08300414202001563 з терміном дії з 25.09.2020 року до 25.09.2025 року за адресою місця зберігання: м.Запоріжжя, вул.Кругова, 80-А, акцизний склад (уніфікований номер 1011228).
Так, судом встановлено, що позивачем було здійснено плату за ліцензію на право зберігання пального - 25.08.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №2987793, отримувачем коштів за вказаним платіжним дорученням є УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя.
Так, відкриття та обслуговування бюджетних рахунків для сплати юридичними та фізичними особами податків, зборів та інших платежів покладено на Державну казначейську службу України.
Згідно п.2.1 розділу II Наказу Міністерства фінансів України №758 від 22.06.2012 року, із змінами та доповненнями, щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11, Казначейство та головні управління Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) відкривають рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (крім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ). Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06.03.2019 року, основним завданням ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Підпунктом 77 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України встановлено, що Державна податкова служба України, відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує оприлюднення (оновлення) наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДПС та єдиному державному веб-порталі відкритих даних, в установленому законодавством порядку. У тому числі оприлюднення на веб-порталі рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів, платежів.
Отже, щорічно на початку року, органи Державної казначейської служби України відкривають нові рахунки для зарахування платежів до Державного бюджету, у том у числі для сплати збору за отримання ліцензії на право зберігання пального, а Державна податкова служба та її територіальні органи забезпечують оприлюднення цих рахунків на офіційному сайті ДПС.
Оскільки плата за ліцензію на право зберігання пального зараховується до місцевих бюджетів та видача ліцензії здійснюється територіальним органом ДПС за місцем знаходження об'єкта ліцензування (у нашому випадку місто Запоріжжя), то оприлюднення на сайті ДПС реквізитів рахунків для сплати здійснює Головне управління ДПС у Запорізькій області, шо і було зроблено на початку 2020 року.
Так, відповідачем не надано, а матеріали справи не місять докази коли саме було оприлюднено нові реквізити рахунків для сплати за ліцензію на право зберігання пального та не надано доказів повідомлення позивача про зміну таких рахунків.
Судом встановлено, що позивачем було здійснено плату за ліцензію на право зберігання пального - 25.08.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №2987793, отримувачем коштів за вказаним платіжним дорученням є УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя, при цьому така сплата була здійснена за старими рахунками. Після отримання позивачем нових рахунків, 24.09.2020 року позивач повторно сплатив плату за видачу ліцензії.
З огляду на вищевикладене, сплата позивачем 25.08.2020 року коштів за видачу ліцензії на користь УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя є належною у розумінні чинного законодавства, у зв'язку з чим твердження відповідача про сплату коштів за отримання ліцензії лише 24.09.2020, як підставу невидачі ліцензії до вказаної дати, та формування висновку про протиправність безліцензійного зберігання пального є протиправним, оскільки у даному випадку позивач вчинив активні дії щодо та сплатив кошти, щодо отримання ліцензії на зберігання пального у встановлений законом строк.
Крім того, відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що анулювання ліцензії починається з моменту одержання суб'єктом владних повноважень письмового розпорядження про її анулювання.
Так, 09.09.2020 року розпорядженням №352-р позивачу анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального, яке було отримано співробітником ОСОБА_1 , що підтверджується підписом на екземплярі вказаного розпорядження.
При цьому, позивач під час судового розгляду вказав, що Блощинська Я.В. не має довіреності на отримання документів від імені позивача, доказів наявності у вказаної особи повноважень на отримання документів від імені позивача матеріали справи не місять та відповідачем не надано.
Також судом встановлено, що у розпорядженні №352-р від 09.09.2020 року не вказано дату отримання такого розпорядження, при цьому відповідачем не надано доказів коли саме було вручено вказане розпорядження.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем було сплачено кошти за видачу ліцензії, та відсутність доказів належного вручення позивачу розпорядження про анулювання ліцензії, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період з 01.09.2019 року по 01.09.2020 року на акцизний склад № 1011228 (м. Запоріжжя, вул. Кругова,80а) надійшло 45921,11кг дизельного палива: 2019 рік -39121,11 кг та 2020 рік - 6800,0кг.
Для виконання виробничих процесів дизельне паливо в період з 01.09.2019 року по 01.09.2020 року було видане в кількості 45532,11кг (2019 рік - 39120,11кг, 2020 рік -6412,0кг).
Станом на 01.09.2020 року згідно бухгалтерського обліку залишок дизельного палива на акцизному складі склав 389,0кг.
01.09.2020 року згідно добової відомості №113 від 01.09.2020 року був заправлений автобус ЛАЗ 699 державний № АА 9718 ТЕ в кількості 305,3кг та 02.09.2020 року згідно добової відомості № 114 від 02.09.2020 року був заправлений екскаватор Hidromek НМК 102В державний № НОМЕР_1 в кількості 83,7кг. Загальна кількість дизельного палива, яка була видана з акцизного складу №1011228, складає 389,0кг.
Таким чином, на 03.09.2020 року залишок дизельного палива склав 0кг.
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що первинними документами підтверджено відсутність залишку дизельного палива, доказів наявності у позивача залишків пального станом на дату перевірки матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Щодо паливно-роздавальної колонки «Геркон 01.-1 КЕД-50-0,25-1-1», суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12.2 ДСТУ 8912:2019 позитивні результати повірки колонок засвідчують записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або формулярі на колонку.
Згідно абзацу 5 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
З матеріалів справи вбачається, що паливо-роздавальна колонка «Геркон 01-1 КЕД-50-0,25-1-І» приєднана до резервуару №2, на неї є позитивний результат повірки, вона виконує функції витратоміра-лічильника.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та відсутність з боку позивача порушень в цій частині, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 8205,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3649810 від 05.05.2021 року. Ухвалою від 11.05.2022 року було повернуто позивачу судовий збір у розмірі 105,00 грн. (сто п'ять гривень).
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 8100,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Виробничий структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства «Українська залізниця») (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 400075815) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд.57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.05.2021 року №111/32-00-07-01-03-29.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Виробничий структурний підрозділ «Запорізьке територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства «Українська залізниця») (код ЄДРПОУ 400075815) судові витрати в розмірі 8100,00 грн. (вісім тисяч сто гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 09.03.2022 року.
Суддя М.В. Дєєв