22 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/251/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (далі - ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “ВЗ” від 22.12.2021 №0079950703.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 08.11.2021 №3213 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складений акт №10044/07-03/42048228 від 25.11.2021, відповідно до якого перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року у декларації від'ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за вересень 2021 року на суму 93881,00 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2021 №0079950703.
В спростування висновків перевірки, позивач вказує, що документальна виїзна перевірки проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право проведення такої перевірки виникає за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Законодавець поклав на органи державної податкової служби обсяг певних обов'язків, виконання яких гарантує платнику податків дотримання його прав. Так, відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. При цьому, копію наказу на проведення документальної виїзної перевірки та направлення було вручено відповідачем вже під час перевірки, а не до її початку, а саме 10.11.2021, в той час як згідно наказу на перевірку перевірка проводитись повинна була з 10.11.2021. Враховуючи, що податковим органом порушено вимоги ПК України щодо проведення перевірки, то рішення за наслідками такої перевірки підлягають скасуванню.
ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить приписам частини другої статті 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошових зобов'язань. Позивач посилається на безпідставність висновків ГУ ДПС у Волинській області про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з його контрагентами - ПП «Л.П.С.», ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ», ТзОВ «МІРОПАК», ТзОВ «УНІПАЛЕТ», ТзОВ «Варан-ЛТД», Приватним малим сільськогосподарським підприємством «Грона» та ТзОВ «Тара Трейд ЮГ», оскільки за господарськими операціями товар був поставлений, господарські операції відображені в первинних документах, бухгалтерському та податковому обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, придбаний позивачем товар використано в межах його подальшої господарської діяльності, що підтверджено відповідними первинними документами. Просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 03.02.2022 представник відповідача позовних вимог не визнав. Вказує, що на відміну від планової перевірки, у випадку з документальною позаплановою перевіркою строк, який має минути між повідомленням платника податків про проведення перевірки та датою її початку, чинним законодавством не встановлено. Тобто, контролюючий орган має повне право як надіслати копію наказу заздалегідь, так і особисто вручити її платникові податків у день перевірки, а саме: перед початком перевірки контролюючий орган вручає копію наказу платнику податків разом із направленням на перевірку. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового га іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач вказує наступне.
ТзОВ «Фреш Рітейл» до складу бюджетного відшкодування у графі 4 таблиці 2 Додатку З Декларації з податку на додану вартість включено суму 33813,33 грн по контрагенту ФГ «Лідер Агрі» за лютий 2021 року.
За даними ІТС «Податковий блок» від 20.08.2021 за рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ФГ «Лідер Агрі» внесено Головним управлінням ДПС у Волинській області в Журнал ризикових СГ'Д згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Крім того, слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження за №32021230000000010, за ознаками ч. 3 ст. 212. ч. 1 ст. 212 КК України відносно службових осіб ФГ «ЛІДЕР АГРІ».
Згідно поданих ФГ «ЛІДЕР АГРІ» відомостей про об'єкти оподаткування у підприємства наявна лише ємкість на 40 000 л, відсутні власні чи орендовані земельні ділянки, сільськогосподарська техніка.
На адресу ФГ «Лідер Агрі» контролюючим органом було надіслано запит від 15.11.2021 №17115/6/03-20-07-03-06 про надання інформації, станом на дату написання цього акту перевірки відповіді не отримано.
Платник податків при виборі контрагента та укладанні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема, доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анулювання свідоцтв платників ПДВ. база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчить, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.
Встановлені перевіркою факти не дають можливості підтвердити наявність права ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» на бюджетне відшкодування відповідно до абз. б. п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
В наданому позивачем договорі зазначено, що товар вважається поставленим ФГ «Лідер Агрі» та прийнятим ТзОВ «Фреш Рітейл» з моменту підписання уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах (п. 2.5. Договору) - до перевірки не надано довіреностей, які б засвідчували отримання даного товару від даного контрагента, що не дає можливості підтвердити отримання товарів саме від даного постачальника.
Відповідач вказує, що ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування податкову накладну №121 від 17.02.2021, виписану постачальником ПП «Л.П.С.» із номенклатурою «Піддон А004» на загальну суму 10200 грн, в т. ч. ПДВ 1700 грн (відповідно до графи 4 таблиці 2 Додатку 3 Декларації).
Серед основних постачальників тари для ТзОВ «Фреш Рітейл» є: ТзОВ «МІРОПАК», яке зареєстроване у ГУ ДПС у Херсонській області, АРК, Севастопіль (м. Каховка), основний вид діяльності 17.21 - Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари. При проведенні перевірки встановлено, що ТзОВ «МІРОПАК» середня чисельність працівників - 5 осіб, з них 1 жінка та 4 чоловіка. Вказані факти можуть свідчити про недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Також згідно поданих відомостей про об'єкти оподаткування відсутні власні чи орендовані основні засоби; ТзОВ «УНІПАЛЕТ» зареєстроване у ГУ ДПС у Волинській області (Луцький район), основний вид діяльності - 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Середня чисельність працівників - 5 осіб, з них 1 жінка та 4 чоловіка. Вказані факти можуть свідчити про недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Також згідно поданих відомостей про об'єкти оподаткування відсутні власні чи орендовані, основні засоби; ТзОВ «ВАРАН ЛТД» зареєстроване у ГУ ДПС у Херсонській області, АРК, Севастополь (м. Каховка), основний вид діяльності - 46.31 - Оптова торгівля фруктами й овочами. Середня чисельність працівників - 6 осіб, з них 4 жінка та 2 чоловіка. Згідно поданих відомостей про об'єкти оподаткування у товариства наявне офісне приміщення і склад. Реалізація ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» гофролотків та піддонів суперечить основному виду діяльності даного підприємства; ТзОВ «ТАРА ТРЕЙД ЮГ» зареєстроване у ГУ ДПС у Херсонській області. АРК, Севастополь (Херсонський), основний вид діяльності - 16.24 - Виробництво дерев'яної тари. Середня чисельність працівників - 3 особи. Згідно поданих відомостей про об'єкти оподаткування у товариства наявне офісне приміщення і склад та авто з причепом.
Відповідно до п. 2 Порядку №224 «Про затвердження порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки)» тара є основним елементом упаковки, що є виробом для розміщення товару. Облік тари слід вести в кількісному та грошовому вираженні за складами, цехами, виробничими ділянками та іншими місцями зберігання, за матеріально відповідальними особами, видами і групами тари, а також за її призначенням. Відповідно до Наказу директора ТзОВ «Фреш Рітейл» від 05.01.2020 №01-П «Про облікову політику»: п.3.11 передбачено, що «товарно-матеріальні цінності визнавати, оцінювати та обліковувати згідно з вимогами Стандарту Б09 «Запаси». Одиницею запасів визначати кожне найменування цінностей»; п.3.15 передбачено, що «зарахування товарів на баланс підприємства проводиться згідно накладної постачальника».
Надані до перевірки закупівельні акти не передбачають в яку/чию тару (упаковку) здійснюється пакування, хто саме несе витрати на пакування даної продукції, також відсутнє транспортування вищевказаної тари до місця закупки. Також ТзОВ «Фреш Рітейл» не оприбутковано в кількісному виразі вищевказані товари чим порушено норми частини п'ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, а також п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246.
Крім того, представник відповідача вказує, що списання товарно-матеріальних цінностей повинно підтверджуватися документально, а саме: документами щодо внутрішнього переміщення ТМЦ, актів виконаних робіт (пакування, фасування), актів списання ТМЦ зі складського обліку, що свідчить про порушення п.1.2 ст.1. п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, що не дає можливості підтвердити наявність права на бюджетне відшкодування відповідно до абз. б. п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Жодних документів, про те яким чином в обліку відображається тара не надано. Крім того в наданому договорі поставки товарів від постачальників ФГ ТОВ «Лідер Агрі». товар поставляється вже упакований (п. 2.1 Договору), що не потребує додаткового списання пакувальної тари.
Перевіркою також встановлено взаємовідносини ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» та Приватного малого Сільськогосподарського підприємства «ГРОНА» (далі - ПМ СГП «Грона»).
Постачальником ПМ СГП «ГРОНА» в адресу ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» зареєстровано податкову накладну від 26.03.2021 №11 з номенклатурою цибуля в кількості 12000 кг за ціною 3,50 грн/кг на загальну суму 50 400 грн, в т.ч. ПДВ 8 400 грн (відповідно до графи 10 таблиці 2 Додатку 3 Декларації)
ПМ СГП «ГРОНА» зареєстроване у ТУ ДПС у Херсонській області, АРК, Севастополь (м. Каховка), основний вид діяльності - 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Згідно поданих відомостей про об'єкти оподаткування у товариства наявний лише автомобіль. Середня чисельність працівників - 2 особи. Вказані факти можуть свідчити про недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки кількість реалізованої продукції за березень 2021 року становить близько 517 тонн.
Платник податків при виборі контрагента та укладанні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема, доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анулювання свідоцтв платників ПДВ. база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків. ДОВІДКУ про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчить, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.
Встановлені перевіркою факти не дають можливості підтвердити наявність права ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» на бюджетне відшкодування відповідно до абз. б. п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Крім того, в наданому договорі зазначено, що приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється в момент її поставки за участю уповноважених представників сторін. При цьому, уповноваженим представником на приймання продукції за кількістю та якістю з боку ТзОВ «Фреш РІТЕЙЛ» є представник, на ім'я якого покупцем видано довіреність на отримання продукції (п. 3.2 Договору) - до перевірки не надано довіреностей, які б засвідчували отримання даного товару від даного контрагента.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ «Фреш Рітейл» відсутні.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за участі сторін.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.
На спростування заперечень відповідача у відзиві на позовну заяву, позивачем 07.02.2022 подано відповідь на відзив, відповідно до якого додатково обґрунтовано безпідставність доводів відповідача.
Щодо посилань податкового органу про те, що при виборі контрагента, а даному випадку ТзОВ «ФГ «ЛІДЕР АГРІ» та укладенні з ним договорів позивач мав керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема податкового кредиту ПДВ та його подальше відшкодування, позивач зауважує, що придбання товару в ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» підтверджується договором поставки №16-01/2021 від 16.01.2021; видатковими накладними №149 від 15.02.2021 та №192 від 27.02.2021; товарно-транспортними накладними від 15.02.2021 та від 27.02.2021; зареєстрованими постачальником податковими накладними №110/2 від 15.02.2021 та №155/2 від 27.02.2021. Оплату за отриманий товар ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» здійснило в повному обсязі згідно платіжних доручень №197 від 26.02.2021 та №2343 від 15.03.2021.
Придбаний товар у ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» реалізовувало ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія), що підтверджується міжнародними товарно- транспортними накладними (CMR). Крім того, вказує, що жодних зауважень до зазначених документів, що підтверджують господарські взаємовідносини між позивачем та ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» в податкового органу не було.
Крім цього, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Також критерії, на які посилалися податковий орган у акті перевірки та відзиві на позовну заяву, ґрунтуються на показниках податкової історії платника податку постачальника. А відтак, якщо податковий орган вказує, що постачальник є недобросовісним, має негативну історію платника податків, а його діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.
Жодних зауважень до зазначених документів, які підтверджують господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ “МІРОПАК” і ТОВ “УНІПАЛЕТ” в податкового органу не було.
На час складання податкових накладних та подачі її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення її реєстрації або відмови її у реєстрації не приймалося.
Щодо взаємовідносин з ПМ СГП «ГРОНА» було надано податковому органу під час перевірки, а також суду договір поставки №2/03 від 26.03.2021, видаткову накладну №19 від 26.03.2021, платіжне дорученням №270 від 26.03.2021, яким проведено позивачем повну оплату за товар, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №2603/21-12 відповідно до якої ТзОВ «Фреш Рітейл» 26.03.2021 реалізувало придбаний у ПМ СГП «ГРОНА» товар ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія).
По даному контрагенту жодних зауважень до документів, що підтверджують господарські взаємовідносини між позивачем та ПМ СГП «ГРОНА» в податкового органу також не було.
Щодо взаємовідносин по придбанню тари в ПП «Л.П.С», ТзОВ «МІРОПАК», ТзОВ «УНІПАЛЕТ», ТзОВ «ВАРАН-ЛТД», ТзОВ «ТАРА ТРЕЙД ЮГ» позивач зазначає, що податковому органу під час перевірки, а також суду надано договори поставки, видаткові накладні, що підтверджують придбання позивачем товару (тари) у зазначених контрагентів, платіжні доручення, якими здійснено оплату в повному обсязі за придбаний товар (тару), а також документи, які підтверджують використання тари в господарській діяльності позивача (пакувальні листи при відправленні товару на експорт, митні декларації, товарно- транспортні накладні (CMR), акти списання).
З наданих пакувальних листів, митних декларацій, товарно-транспортних накладних (CMR) вбачається, що весь товар відправлявся на експорт в гофлотках (ящиках картонних), сітках на дерев'яних піддонах). Списання тари здійснювалось на підставі актів списання, відповідно до зазначених вище документів по факту відправлення товару на експорт.
По зазначений документах, які підтверджують господарські взаємовідносини між позивачем та зазначеними вище контрагентами в податкового органу знову ж таки не було жодних зауважень.
У відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, всі податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом без заперечень, а податковий кредит за такими накладними включений позивачем до податкової декларацій з ПДВ за вересень 2021 року.
Позивач наголошує, що на час складання податкових накладних та подачі її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення її реєстрації або відмови її у реєстрації не приймалося.
Щодо посилань представника відповідача на позицію Великої Палати Верховного суду від 08.09.2021 у справі 816/228/17, позивач вважає її безпідставною, оскільки предметом розгляду у цій справі було визнання протиправним та скасування наказу за відсутності підстав для проведення перевірки, а не оскарження податкових повідомлень-рішень. В даній справі обставин, висновків щодо несвоєчасного вручення наказу на перевірку встановлено не було. Податковим органом у відзиві на позовну заяву не заперечується факт вручення наказу на перевірку вже після того як перевірка вже мала розпочатись, що позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення із ним до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень чи своїх заперечень щодо проведення такої перевірки.
У справі №520/8836/18 у постанові від 22.09.2020 Верховний Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення, а тому відсутня необхідність перевірки підстав для донарахування сум грошових зобов'язань».
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Суд, дослідивши письмові пояснення позивача та відповідача у заявах по суті справи, письмові докази по справі, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 08.11.2021 №3213 «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками проведення якої ГУ ДПС у Волинській області було складено акт перевірки від 25.11.2021 №10044/07-03/42048228.
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків: абз. б. п. 200.4 ст. 200 ПК України №2755-VI, внаслідок чого ТзОВ «Фреш Рітейл» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за вересень 2021 року на суму 93 881,00 грн.
На підставі акту перевірки від 25.11.2021 №10044/07-03/42048228 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «ВЗ» від 22.12.2021 №0079950703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку на 93 881,00 грн (а. с. 31-35).
Позивач, вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно з пунктами 78.4 та 78.5 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 78.7 статті 78 Податкового кодексу України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, право на проведення документальної позапланової перевірки виникає у контролюючого органу за умови вручення платнику податків (його представнику) наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, при цьому документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На відміну від планової перевірки, у випадку з документальною позаплановою перевіркою строк, який має минути між повідомленням платника податків про проведення перевірки та датою її початку, чинним законодавством не встановлено. Тобто, контролюючий орган має повне право як надіслати копію наказу заздалегідь, так і особисто вручити її платникові податків у день перевірки, а саме: перед початком перевірки контролюючий орган вручає копію наказу платнику податків разом із направленням на перевірку.
Як встановлено судом, наказ від 08.11.2021 №3213 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» вручено представнику позивача 10.11.2021, коли посадові особи ГУ ДПС у Волинській області прибули для проведення перевірки та були допущені до її проведення.
Тому, суд не бере до уваги посилання представника позивача щодо недотримання відповідачем встановлених статтями 75-81 ПК України приписів, і як наслідок порушення відповідних гарантій захисту прав та інтересів платника податків (позивач).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений статтею 200 ПК України.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За правилами, визначеними пунктами 200.2, 200.4 названої статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники ПДВ у разі наявності від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та при дотриманні сукупності таких умов: сума податкового кредиту сплачена постачальникам; сума відшкодування не перевищує ліміт реєстрації податкових накладних; платник податків не має податкового боргу.
Водночас, акт перевірки не містить посилань на те, що ці умови ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» не було дотримано. Натомість в акті перевірки вказано, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов'язань за вересень 2021 року не встановлено порушень податкового законодавства.
Податкові зобов'язання по операціях на митній території України за вересень 2021 року, що оподатковуються за основною ставкою 20% за даними платника становлять 60 462, 00 грн (рядок 1.1.Б Декларації), що відповідає даним перевірки. За даними податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року (р. 2.1) операції з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою становлять 720379 грн, що відповідає даним перевірки. Коригування податкового зобов'язання (рядок 7) за вересень 2021 року не проводилось. Проведеною перевіркою відображеного показника в рядках 1-9 Декларації за вересень 2021 року не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в даних рядках (пункт 3.1 акта перевірки).
В пункту 3.2 акта перевірки зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17(колонка Б) Декларації) встановлено порушення п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 N21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, у зв'язку із невідображенням у рядку 10.4 Декларації за вересень 2021 року обсягів придбання без ПДВ.
Згідно з даними Декларації операції з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності становлять:
- з основною ставкою за даними Декларації - 53905 грн обсяги придбання без ПДВ 269525 грн, що відповідає даним перевірки (ряд. 10.1 Декларації);
- з ставкою 7 % - 0 грн, що відповідає даним перевірки (ряд. 10.2 Декларації);
- з ставкою 14 % - 0 грн, що відповідає даним перевірки (ряд. 10.3 Декларації)
- з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість - 0 грн (ряд. 10.4 Декларації), що не відповідає даним перевірки.
У декларації з податку на додану вартість за вересень 2021, згідно аналізу первинних документів (видаткові накладні, акти наданих послуг та ін.) встановлено придбання товарів/отримання послуг без ПДВ та з нульовою ставкою ПДВ у обсягах постачання 901376,73грн.
За даними оборотів рахунку 631 за вересень 2021 року наявні обороти по неплатниках ПДВ.
Відповідно ТзОВ «ФРЕШ РЇТЕЙЛ» не відображено в рядку 10.4 Декларації обсяги придбання товарів/послуг на митній території України «з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість», чим порушено п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 N21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289.
Значення рядка 16.1 «від'ємне значення що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за даними Декларації становить 629526 грн, що відповідає даним перевірки.
Крім того, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) за вересень 2021 року не встановлено порушень податкового законодавства (пункт 3.3.1 акта перевірки).
Згідно з пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Як зазначено у пункті 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Податкове повідомлення-рішення, яке оскаржує позивач, містить посилання на пункт 200.14 статті 200 ПК України, однак ні в акті перевірки, ні безпосередньо у спірному рішенні не зазначено фактичні підстави для застосування контролюючим органом зазначених положень ПК України.
Основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок №727). Так відповідно до пунктів 3, 5 розділу II Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. Як визначено підпунктом 2 пункту 4 розділу III Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення); зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Акт перевірки не містить фактів конкретних порушень податкового законодавства з боку позивача.
Під час перевірки ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» надало документальне підтвердження господарських операцій з придбання ним у ПП «Л.П.С.», ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ», ТзОВ «МІРОПАК», ТзОВ «УНІПАЛЕТ», ТзОВ «Варан-ЛТД», Приватним малим сільськогосподарським підприємством «Грона» та ТзОВ «Тара Трейд ЮГ» товарів; в акті перевірки відсутні зауваження щодо змісту та оформлення первинних документів, їх повноти з урахуванням особливостей господарських операцій.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 1, частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Судом встановлено, що позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні за декларацією за вересень 2021 року у сумі 93 881,00 грн у зв'язку із включенням до бюджетного відшкодування суми ПДВ по наступних контрагентах: ПП «Л.П.С.» (10 200,00 грн за придбані в лютому 2021 року піддони); ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» (33 813,33 грн за придбані у лютому 2021 року овочі); ТзОВ «Міропак» (38693,07 грн за придбані за період лютий-березень 2021 року пакувальну продукцію); ТзОВ «УНІПАЛЕТ» (3743,80 грн за придбані за період лютий-березень 2021 року піддони дерев'яні); ТзОВ «Варан-ЛТД» (7260,00 грн за придбані в березні 2021 року гофролотки та піддони); ПМСГП «Грона» (50 400,00 грн за поставку цибулі в березні 2021 року); ТзОВ «Тара Трейд ЮГ» (270,00 грн за придбані в березні 2021 року піддони).
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять первинні документи, які були складені у межах фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Л.П.С.», ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ», ТзОВ «МІРОПАК», ТзОВ «УНІПАЛЕТ», ТзОВ «Варан-ЛТД», Приватним малим сільськогосподарським підприємством «Грона» та ТзОВ «Тара Трейд ЮГ» на підтвердження сум податкового кредиту за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2021 року.
Так, судом встановлено, що 16.01.2021 між ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» (Постачальник) та ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (Покупець) укладено договір поставки №16-01/2021.
Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується відповідно до поданих Покупцем-замовлень здійснити поставку Покупцеві плодоовочевої продукції, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.
Згідно п. 6.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а у частині оплати поставленого товару і відповідальності за прострочення оплати вартості поставленого товару до повного погашення заборгованості за отриманий товар.
На виконання умов договору поставки ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» у лютому 2021 року поставило ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» товар на загальну суму 202880,00 грн, в т.ч. ПДВ 33813,30 грн, з яких було заявлено до відшкодування в сумі ПДВ 33 813,30 грн.
До складу бюджетного відшкодування відповідно до Додатку 3 Декларації включено по контрагенту ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» суму 33813,33 грн ПДВ за лютий 2021 року.
При цьому, придбання товару в ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» підтверджується видатковими накладними №149 від 15.02.2021, №192 від 27.02.2021, товарно-транспортними накладними від 15.02.2021 та від 27.02.2021.
По факту продажу товару постачальником було зареєстровано податкові накладні №110/2 від 15.02.2021, №155/2 від 27.02.2021.
Оплату за отриманий товар ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» здійснило в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №197 від 26.02.2021, №2343 від 15.03.2021.
Придбаний товар у ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» позивачем реалізовано на експорт ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія), що підтверджується митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR).
Аналіз первинних документів вказує на те, що взаємини із ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» позивач мав у лютому 2021 року.
За даними ІТС «Податковий блок» від 20.08.2021 за рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ФГ «Лідер Агрі» внесено Головним управлінням ДПС у Волинській області в Журнал ризикових СГД згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Безпосередніх доказів цього факту відповідач суду не надав. Разом з тим, перебування платника у переліку ризикових суб'єктів господарювання має значення виключно для прийняття рішення органами ДПС щодо зупинення чи відмови в реєстрації податкових накладних продавцю (постачальнику). Зокрема, відповідно до пунктів 5-6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У випадку із позивачем усі податкові накладні, за якими ним сформовано податковий кредит, виписані та зареєстровані ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» в ЄРПН, про що зазначається в акті перевірки.
Відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з правилами, встановленими пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Отже, для позивача зареєстровані в ЄРПН податкові накладні є підставою для податкового кредиту у разі фактичного здійснення операцій з купівлі плодоовочевої продукції, стосовно яких вони були складені.
Як встановлено судом і це відображено в акті перевірки, позивач надавав документи для підтвердження факту здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту з ПДВ, обставин щодо руху активів у процесі здійснення господарських операцій, а також використання придбаної плодоовочевої продукції у межах господарської діяльності позивача.
Не знаходить логічного пояснення та підтвердження конкретними доказами твердження відповідача про те, що ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальників товарів/послуг та висновок про безпідставність формування сум ПДВ, які задекларовані до бюджетного відшкодування платником податків за господарськими операціями з контрагентом ТОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ».
Відповідач не надав суду доказів фіктивності та протиправної діяльності ТОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ». Посилання контролюючим органом в акті перевірки на кримінальне провадження №32021230000000010, за ознаками ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 212 Кримінального кодексу України відносно службових осіб ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» не підкріплене доказами причетності до можливої узгодженої протиправної діяльності позивача та його контрагента ТОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» за наведеними вище господарськими операціями, стосовно яких позивач має належно оформлені первинні документи та використовує придбану плодоовочеву продукцію у межах господарської дальності.
Суд погоджується із позивачем, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі №808/2447/17, від 31.07.2018 у справі №820/3119/17 та ін.
Таким чином, можливе недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для такого контрагента, позаяк порушення платником вимог податкового законодавства має наслідком застосування заходів відповідальності до такого платника в силу положень частини другої статті 61 Конституції України, якими встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Разом з тим, відповідач не надав доказів і стосовно порушень ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» податкового законодавства.
З урахуванням положень статей 198, 201 ПК України позивач має право на включення сум ПДВ, сплачених на користь свого контрагента ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ» у складі вартості придбаної плодоовочевої продукції, до складу податкового кредиту, оскільки ці витрати мають економічне обґрунтування, пов'язані з видом господарської діяльності позивача, мають належне документальне та фактичне підтвердження, що в свою чергу не спростовано контролюючим органом під час проведення перевірки.
Зважаючи на те, що в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом не було виявлено порушень при формуванні ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» показників податкового кредиту та від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту і останнє має документальне підтвердження господарських операцій з придбання товару у постачальника ТзОВ ФГ «ЛІДЕР АГРІ», то висновки відповідача є необґрунтованими припущеннями.
Також з матеріалів справи судом встановлено, що 18.01.2021 між ТзОВ «МІРОПАК» (Постачальник) та ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» і (Покупець) укладено договір поставки товарів №МП-11.
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується надати Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити його протягом терміну дії Договору і на умовах викладеному в ньому.
Згідно п. 6.1 договору термін дії договору з моменту підписання по 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Так, на виконання умов договорів поставки ТзОВ «МІРОПАК» у період лютий-березень 2021 року поставило ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» товар (сітку палетну, скретч пакувальний та гофлотки) на загальну суму 232158,48 грн, в т.ч. ПДВ 38693,07.
До складу бюджетного відшкодування відповідно до Додатку 3 Декларації включено по контрагенту ТзОВ «МІРОПАК» суму ПДВ 38 693,07 грн, в тому числі 22928,72 грн ПДВ за лютий 2021 року та 15764,35 грн ПДВ за березень 2021 року.
При цьому, придбання товару в ТзОВ «МІРОПАК» в лютому-березні 2021 року підтверджується видатковими накладними №РН-0000046 від 02.02.2021, №РН- 0000065 від 15.02.2021, №РН-0000078 від 16.02.2021 та №РН-0000090 від 01.03.2021, №РН-0000112 від 15.03.2021, №РН-0000114 від 16.03.2021, №РН-0000137 від 25.03.2021
По факту продажу товару постачальником було зареєстровано податкові накладні №3 від 02.02.2021, №22 від15.02.2021, №28 від 16.02.2021, №2 від 01.03.2021, №21 від 15.03.2021, №25 від 16.03.2021, №48 від 25.03.2021.
Оплату за отриманий товар (тару) ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» здійснило повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №164 від 15.02.2021, №226 від 10.03.2021, №240 від 17.03.2021, №245 від 18.03.2021, №262 від 24.03.2021, №276 від 30.03.2021, №307 від 07.04.2021, №315 від 13.04.2021, №323 від 15.04.2021, №329 від 20.04.2021, №342 від 26.04.2021.
Придбаний товар у ТзОВ «МІРОПАК» позивач використовував при реалізації товару на експорт ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія), ООО «ФРУТРЕАЛ» (Республіка Білорусія), ООО «ЕВРОТОРГ» (Республіка Білорусія), що підтверджується митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними (СМД), пакувальними листами, актами списання товарів.
Крім того, 26.11.2020 між ТзОВ «УНІПАЛЕТ» (Продавець) та ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (Покупець) укладено договір поставки №26-11/2020.
Відповідно до п. 1.1. договору Продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати переданий Продавцем Товар у відповідності з умовами даного Договору та додатків до нього. Згідно п.11.1. договору цей договір набирає юридичної сили з моменту підписання його тексту обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Так, на виконання умов договору поставки ТзОВ «УНІПАЛЕТ» в період лютий-березень 2021 року поставило ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» товар (піддон дерев'яний 1200*800) на загальну суму 22 462,80 грн, в т. ч. ПДВ 3743,80 грн, з яких було заявлено до відшкодування в сумі ПДВ 5 245,20 грн.
До складу бюджетного відшкодування відповідно до Додатку 3 Декларації включено по контрагенту ТзОВ «УНІПАЛЕТ» суму 799,80 грн ПДВ за лютий 2021 року та 2944,00 грн ПДВ за березень 2021 року.
При цьому, придбання товару в ТзОВ «УНІПАЛЕТ» підтверджується видатковими накладними №12 від 15.02.2021, №18 від 10.03.2021, №20 від 24.03.2021.
По факту продажу товару постачальником було зареєстровано податкові накладні №4 від 15.02.2021, №3 від 10.03.2021, №10 від 24.03.2021.
Оплату за отриманий товар ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» здійснило в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №243 від 18.03.2021, №254 від 22.03.2021, №256 від 23.03.2021, №304 від 07.04.2021.
Придбаний у ТзОВ «УНІПАЛЕТ» товар (дерев'яні піддони 1200*800) позивач використав при реалізації товару на експорт ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія), ООО «ФРУТРЕАЛ» (Республіка Білорусія) та ООО «ЕВРОТОРГ» (Республіка Білорусія), що підтверджується митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), пакувальними листами, актами списання товарів.
Тобто, матеріали справи містять документальне підтвердження господарських операцій з придбання товарів у постачальників ТзОВ «МІРОПАК», ТзОВ «УНІПАЛЕТ» і як наслідок, засвідчують правомірність віднесення ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» до податкового кредиту сплаченого позивачем ПДВ по вказаних господарських операціях, тому висновки відповідача є необґрунтованими.
Судом також встановлено, що 05.03.2021 між ТзОВ «ВАРАН-ЛТД» (Постачальник) та ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (Покупець) укладено договір поставки №Т-05/03/21.
Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцеві Товар, за ціною, визначеною за погодженням Сторін, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар.
Згідно п. 9.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за наявності). Договір укладено на один календарний рік. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього договору (п. 9.2).
На виконання умов договору поставки ТзОВ «ВАРАТ-ЛТД» 09.03.2021 та 15.03.2021 поставило ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» товар (гофлотки, піддони Т-1 1200*1000) на загальну суму 43 560,00 грн, в т. ч. ПДВ 7 260,00 грн.
До складу бюджетного відшкодування відповідно до Додатку 3 Декларації включено суму 7 260 грн. ПДВ.
Придбання тари в ТзОВ «ВАРАН-ЛТД» підтверджується первинними документами, а саме: договором поставки №Т-05/03/21 від 05.03.2021; видатковими накладними №20 від 09.03.2021, №23 від 15.03.2021; податковими накладними №10 від 09.03.2021 та №13 від 15.03.2021.
Оплата за отриманий товар (тару) ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» здійснило повністю, що підтверджується платіжним дорученням №255 від 22.03.2021 та №273 від 30.03.2021.
Придбану у ТзОВ «ВАРАН-ЛТД» тару (гофлотки, піддони Т-1 1200*1000) позивач використовував при реалізації товару на експорт ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія) та ООО «ЕВРОТОРГ» (Республіка Білорусія), що підтверджується митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), пакувальними листами, актами списання товарів.
Відтак, наведені вище документи підтверджують господарські взаємовідносини між ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» і ТзОВ «ВАРАН-ЛТД» та використання в господарській діяльності придбаної тари, і як наслідок, засвідчують правомірність віднесення ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» до податкового кредиту сплаченого позивачем ПДВ по вказаних господарських операціях, тому висновки відповідача є необґрунтованими.
Судом встановлено, що 26.03.2021 між ПМСП «ГРОНА» (Постачальник) та ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (Покупець) укладено договір поставки №2/03, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначену продукцію.
Згідно п. 7.1. договору даний договір діє з дня його підписання уповноваженими 'представниками сторін до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договорі.
Так, на виконання умов договору поставки ПМСП «ГРОНА» 26.03.2021 поставило ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» товар (цибуля) в кількості 12 000 кг на загальну суму 50 400,00 грн, в т. ч. ПДВ на суму 8 400,00 грн, яка було включено до складу бюджетного відшкодування відповідно до Додатку 3 Декларації.
Придбання товару в ПМСП «ГРОНА» підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною №19 від 26.03.2021, податковою накладною №11 від 26.03.2021.
Оплата за придбаний товар проведена повністю, що підтверджується платіжним дорученням №270 від 26.03.2021.
Придбану у ПМСП «Грона» товар - цибулю, позивач використовував при реалізації товару на експорт ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №2603/21-12.
Відтак, вказані первинні документи підтверджують господарські взаємовідносини між ПМСП «ГРОНА» і ТзОВ «ВАРАН-ЛТД» та використання в господарській діяльності придбаного товару, і як наслідок, засвідчують правомірність віднесення ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» до податкового кредиту сплаченого позивачем ПДВ по вказаних господарських операціях, тому висновки відповідача є необґрунтованими.
Також 25.03.2021 між ТзОВ «ТАРА ТРЕЙД ЮГ» (Постачальник) та ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (Покупець) укладено договір поставки №25/03/2021, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити піддони дерев'яні, який належить Постачальнику на праві власності, не, перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими юридичними чи фізичними особами, не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого ; чинним .законодавством України, та щодо якого відсутні претензії третіх осіб , у відповідності з умовами цього договору.
Згідно п.12.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту (його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за наявності). Договір 'укладено на один календарний рік. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього договору (п.12.2.).
На виконання умов договору поставки ТзОВ «ТАРА ТРЕЙД ЮГ» 25.03.2021 поставило ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» товар (піддони дерев'яні) на загальну суму 1620,00 грн, в т. ч. ПДВ 270,00 грн, яке включено позивачем до складу бюджетного відшкодування.
Придбання тари ТзОВ «ТАРА ТРЕЙД ЮГ» підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною №19 від 26.03.2021; податковою накладною №11 від 26.03.2021.
Оплату за отриманий товар ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» здійснило повністю, що підтверджується платіжним дорученням №270 від 26.03.2021.
Придбаний у ПМСП «ГРОНА» товар ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» реалізувало 26.03.2021 ООО «ФУДЛОГИСТИК» (Республіка Білорусія), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №2603/21-12.
Таким чином, вказані вище документи підтверджують господарські взаємовідносини між ТзОВ «ФРЕШ-РІТЕЙЛ» і ПРИВАТНИМ МАЛИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ГРОНА», відповідно підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з правилами, встановленими пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Наведене свідчить, що для ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» зареєстровані в ЄРПН податкові накладні є підставою для податкового кредиту у разі фактичного здійснення, операцій з постачання товарів, стосовно яких вони були складені.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Таким чином, на думку суду, документи надані під час перевірки та долучені до позовної заяви підтверджують господарські взаємовідносини позивача із контрагентами та право ТзОВ «ФРЕШ РІТЕЙЛ» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, згідно податкової декларації за вересень 2021 року.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності спірних рішень.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного спору, підлягають оцінці на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, за змістом якої законність, обґрунтованість, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма Радіо Телевіжн ЛТД проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus N 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria N 38780/02).
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки, та наявність законодавчих підстав для відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ у сумі 93 881,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «ВЗ» від 22.12.2021 №0079950703.
Висновки відповідача ґрунтуються на довільному трактування норм податкового законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а відтак не є об'єктивними, а тому не можуть покладатися в основу його рішень.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність фактичних підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, яке з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 245 КАС України належить визнати протиправним та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то з урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн підтверджені платіжним дорученням від 04.01.2022 №782.
Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ РІТЕЙЛ» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 42048228) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області форми «ВЗ» від 22.12.2021 №0079950703.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ РІТЕЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський