Справа № 703/4313/21
3/703/24/22
16 березня 2022 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Фортуна», до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 17 грудня 2021 року близько 13 години 50 хвилин по вул. Орєшкова, 65, в м. Сміла, керуючи автомобілем «Мерседес», реєстраційний № НОМЕР_1 , з напівпричепом «Trailor», реєстраційний № НОМЕР_2 , та виїжджаючи з території підприємства, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ-02107, реєстраційний № НОМЕР_3 , чим порушив п. 13.1 ПДР України. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 достовірно знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, він же повідомив про адресу свого проживання, що засвідчив власним підписом.
Суд направляв за цією адресою судові повістки, однак вони повернулась без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, суд вжив всіх можливих заходів для своєчасного сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання, не отримує судові повістки за вказаною ним же адресою, не з'явився в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як направлену на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судом, також, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 13.1 ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.
Згідно п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 154984 від 17 грудня 2021 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, не заперечував викладені в протоколі факти і ОСОБА_1 у приєднаних до матеріалів справи письмових поясненнях.
Дослідивши докази, оцінивши їх у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 13.1 ПДР України, за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та вважає, що таке стягнення є доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення її від сплати цього збору.
Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 124, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя І.Я. Биченко