Справа № 541/1467/18
Провадження № 1-р/541/1/22
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
17 березня 2022 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Куцин В. М.,
секретаря судового засідання Калініченко Л. О.,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.10.2019,
15.02.2022 до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.10.2019 по справі № 541/1467/18. В якій просив роз'яснити вирок суду оскільки він є особою юридично не обізнаною та деякі терміни що вжитті у тексті вироку йому не зрозумілі.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про місце та час розгляду заяви повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглядзаяви провести без участі учасників судового провадження, згідно положень ч. 5 ст. 539 КПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши заяву та матеріали кримінального провадження, суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 128 КК України та призначено покарання: за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; за ст. 128 КК України у виді 2 років обмеження волі. В порядку ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточну міру покарання шляхом повного приєднання не відбутої частини покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 листопада 2017 року і засудженим до 8 років позбавлення волі. До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 15 травня 2018 року, зарахувавши період попереднього ув'язнення у строк покарання у відповідності до положень ст. 72 ч. 5 КК України день за день (а.п. 222-229, том 2).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та потерпілої ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційні скарги обвинуваченого та в його інтересах адвоката Акрітова П. К. задоволено частково. Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання за сукупністю вироків змінено. ОСОБА_1 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; за ст. 128 КК України до 2 років обмеження волі; на підставі ст. 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишено без змін (а.п. 55 - 63, том 3).
Вирок набрав законної сили 26.12.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Таким чином необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків.
Як вбачається із заяви засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення вироку суду, остання не містить жодних посилань на зміст вироку, його положення чи застосовані норми права, котрі є незрозумілими, нечіткими та неясними і підлягають уточненню для засудженого.
З тексту вироку суду від 15 жовтня 2019 року вбачається, що він викладений загальновживаними словами, складений у відповідності до вимог КПК з посиланням на норми діючого кримінального процесуального законодавства, встановлені судом обставини викладені чіткими зрозумілими реченнями і не містять у собі труднощів для розуміння точного змісту. В мотивувальній частині рішення зазначені показання допитаних в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілої, свідків, наведені докази на підтвердження встановлених судом обставин. В резолютивній частині чітко визначено міру покарання, початок строку відбування покарання, зарахування у строк відбування покарання, строк апеляційного оскарження. Законність та обґрунтованість даного вироку, в тому числі щодо кваліфікації та призначення покарання є підставами для апеляційного оскарження та перевірки судом апеляційної інстанції. Даним правом засуджений ОСОБА_1 скористався.
Таким чином, оскільки вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 жовтня 2019 року є повним та зрозумілим, а тому в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 371, 372, 380 КПК України, суд -
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.10.2019 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
СуддяВ. М. Куцин