Справа № 359/8916/21
Провадження № 2/359/743/2022
«18» січня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Шляхетко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
15.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом у належному позивачу будинку за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.2-3).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником домоволодіння за вищевказаною адресою. Відповідач після укладення шлюбу з сином позивача ОСОБА_4 була зареєстрована в належному позивачу будинку, а з 2014 року також його онук - ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що у 2017 році відповідач вирішила створити іншу сім'ю та, пояснивши сину, що уходить від нього, забрала свої речі і виїхала з будинку. Таким чином, стверджує, що відповідач понад три роки не проживає у його будинку, і дана обставина порушує право власності позивача на домоволодіння, не дає можливості користуватися пільгами на оплату комунальних послуг.
Ухвалою від 30.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 17).
Згідно з поданою заявою позивач просив розглянути справу буз його участі, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у призначене судове засідання повторно не з'явилася, в силу вимог ст.128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Заяви щодо розгляду справи без її участі, відзиву від відповідача не надійшло.
Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивач не заперечує.
Допитавши свідка ОСОБА_6 , дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №НОМЕР_2 від 27.11.2007 (а.с. 70).
Встановлено, що з 20.02.2014 в належному позивачу будинку зареєстрована відповідач ОСОБА_2 (до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 13 вересня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який було розірвано рішенням Бориспільського міськраойнного суду Київської області від 10 квітня 2018 року (а.с.8,23-24).
Згідно з Актом про фактичне місце проживання(не проживання) громадян на території Золочівської сільської ради №62 від 14.09.2021 (а.с.7) відповідач ОСОБА_2 за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживає.
Що також підтверджено показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який підтвердив, що відповідач в будинку не проживає більше трьох років.
Згідно вимог ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також відповідно до змісту ч. 2 вказаної статті, обрати способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі припинення правовідношення та припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення . А також, с уд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач, яка зареєстрована в належному позивачу будинку, тривалий час, понад один рік без поважних причин в будинку не проживає, вона втратила право користування вказаним жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень (а.с. 1), підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), такою, що втратила право користування жилим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень (дев'ятсот вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В.Муранова-Лесів