іменем України
Справа № 285/6651/21
провадження у справі № 2-а/0285/12/22
23 березня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……....………..Літвин О. О.,
секретаря………………………..Клечковської М. М.,
з участю:
позивача........................................ ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
поліцейського Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління в Житомирській області Лібіченка Олега Андрійовича
про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У грудні 2021 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо складання відносно неї постанови серії ГАБІ №350217 від 08.12.2021 про накладення на адміністративного стягнення та скасувати її.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що постановою відповідача була притягнута до адміністративної відповідальності за те, що перебувала в магазині продовольчих товарів без захисної маски. З постановою не згодна, оскільки жодних правопорушень не вчиняла.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов, просила його задовольнити. Зазначила, що захисна маска в неї на обличчі була.
Поліцейський в судове засідання не прибув, надіслав заяву про слухання справи без його участі, просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №350217 від 08.12.2021 (далі за текстом - постанова) позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Підставою прийняття вказаної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 08.12.2021 о 18 год. 50 хв. в м. Новоград-Волинський по вул. Шевченка перебувала в магазині продовольчих товарів без засобів індивідуального захисту, а саме: захисної маски, що закриває ніс та рот, у тому числі самостійно виготовлених, відповідно до Постанои КМУ №1236 від 09.12.2020, чим порушила норми ч.2 ст.44-3 КУпАП.
Згідно статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Так, відповідальність за ч.2 ст.44-3 КУпАП настає за перебування в громадських будинках, спорудах під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі самостійно виготовлених. Вказана стаття є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. В той же час, конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Підставою для складання відносно ОСОБА_1 постанови стало порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої на території України на період дії карантину забороняється знаходитись в громадських будинках, спорудах під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту.
Разом з тим, жодного належного, допустимого та достатнього доказу в розумінні ст.251 КУпАП, який би свідчив про винність дій ОСОБА_1 , до справи долучено не було. З наданого відповідачем відеозапису з нагрудної боді-камери слідує, що позивач, здійснюючи продаж товарів у магазині, мала на обличчі захисну маску, відтак посилання поліцейського на наявність в її діях складу адміністративного правопорушення є сумнівними.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а факт оскарження такої постанови в судовому порядку свідчить про незгоду з останньою.
Суд зазначає, що хоча ст.258 КУпАП і передбачає винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу, але не забороняє його скласти, який в розумінні КУпАП є доказом в справі та має підтверджувати або спростовувати наявність складу адміністративного правопорушення та винність особи, якщо вона заперечує та оспорює факт вчинення такого правопорушення.
Істотною ознакою презумпції невинуватості є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. З цього випливає, що обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі. Це означає також неможливість перекладання ініціативи в дослідженні всіх обставин справи на осіб, притягуваних до відповідальності на стадії розгляду справи, і обов'язковість дослідження всіх обставин справи стороною-ініціатором.
Відтак, докази, що підтверджують наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Вимоги ж про визнання протиправними дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови є надлишковими і такими, що охоплюються скасуванням самого рішення. Суд зазначає, що така позовна вимога не направлена на захист порушеного права позивача, адже юридичний наслідок у вигляді накладення адміністративного стягнення обумовлений прийнятою постановою (яка визнається судом протиправною та у зв'язку з чим здійснюється захист порушеного права позивача). Відтак в цій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.
Також суд зауважує, що відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є посадова особа, яка таку постанову винесла, а не орган, в якій вона працює, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача до Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області також є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 5, 8-15, 77, 229, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, - суд
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №350217 від 08.12.2021,
винесену поліцейським Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління в Житомирській області Лібіченком Олегом Андрійовичем,
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 454 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення - 24 березня 2022 року.
Головуюча суддя О.О.Літвин