іменем України
Справа № 285/6375/21
провадження у справі № 2-а/0285/1/22
23 березня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді……………..Літвин О. О.,
секретаря…………………….....Клечковської М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського сектору реагування патрульної служби поліції відділу поліції №4 Рівненського районного управління поліції Курильчика Ігоря Михайловича,
Головного управління Національної поліції в Рівненській області,
про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії БАВ №544406 від 21.11.2021 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що керував транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Автомобіль), з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби. Жодних правил дорожнього руху не порушував, вважає постанову незаконною, оскільки працівником поліції не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, в постанові відсутні дані про технічний засіб, яким було здійснено відеофіксацію, справу було розглянуто без його участі.
Переконаний, що в його діях немає події і складу адміністративного правопорушення.
Сторони до суду не прибули.
Позивач у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.
Від поліцейського Курильчика І. М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" (далі за текстом - Закон) зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), згідно з п.1.9. яких особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №544406 від 21.11.2021 (далі - постанова) позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Підставою прийняття вказаної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 21.11.2021, близько 21 год. 40 хв., в смт. Соснове, Березнівського району Рівненської області, керував Автомобілем з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив вимоги п.п. 2.9«в» ПДР.
П.п.2.9«в» ПДР встановлюють, що водію механічного транспортного засобу забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Згідно ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч.6 ст.121КУпАП.
При цьому слід зазначити, що відповідно до положень закону про адміністративні правопорушення розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
В позові позивач зазначав, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки відповідачем не пред'явлено належних доказів, які свідчили б про вчинення ним правопорушення. На спростування доводів останнього, працівником поліції ОСОБА_2 , який виносив оскаржувану постанову, надано суду відеозапис з відеореєстратора поліцейського автомобіля, з якого видно, що в Автомобіля номерний знак в темну пору доби не освітлюється. При цьому на пропозицію поліцейського усунути виявлені порушення, позивач відразу не зреагував.
Отже, в даному випадку суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 в позові, що правил дорожнього руху він не порушував.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, та Законом України «Про національну поліцію» передбачено право поліцейських використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР, дані яких використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, - і порушень цих принципів встановлено не було.
Працівником поліції були використані і вичерпані усі необхідні засоби доказування для фіксування події правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Проте позивачем не спростовано факту порушення ним правил дорожнього руху 21 листопада 2021 року та відповідно факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121КУпАП. На думку суду, його позиція щодо невизнання вини, обумовлена розумінням безповоротності накладення адміністративного стягнення.
Переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду ставити під сумнів обставини, викладені в постанові, наведено не було, а тому порушень вимог закону поліцейським під час її складання не вбачається.
Відтак, суд вважає, що дії поліцейськоговідповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Окрім того, відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є посадова особа, яка таку постанову винесла, а не орган, в якій вона працює, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача до Головного управління Національної поліції в Рівненській області є безпідставними.
Керуючись статтями 5, 8-15, 77, 229, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, - суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та поліцейського сектору реагування патрульної служби поліції відділу поліції №4 Рівненського районного управління поліції Курильчика Ігоря Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О.О.Літвин