Справа № 276/972/21
Провадження по справі №2-а/276/2/22
22 березня 2022 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
Головуючого судді - Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ігнатенко О.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопрушення,-
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову Головного управління державної податкової служби у Житомирській області про накладення адміністративного стягнення № 202 від 31 травня 2021 року, якою її притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.; провадження у справі відносно неї за ч.1 ст.163-15 КУпАП закрити; стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 454 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що постановою першого заступника ГУ ДПС у Житомирській області Завгороднього І.В. № 202 від 31 травня 2021 року її, як фізичну особу-підприємця, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до змісту постанови № 202 від 31 травня 2021 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не здійснено перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахункових операцій за продані товари у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб, чим порушено вимоги Постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 року № 878 та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню оскільки пунктом 2 Постанови КМУ № 878 передбачено, що звільняються від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв.м. (крім автозаправних станцій), суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Відповідно до договору оренди майна №2-мп від 02.01.2020 року та акту приймання-передачі приміщення від 02.01.2020 року, площа приміщення №2-мп, яке розташоване на ринку «Хмільники» по АДРЕСА_1 становить 10 (десять) кв.м.
Позивач вважає, що оскільки площа її торгової точки де вона здійснює підприємницьку діяльність складає менше 20 кв.м., то її звільнено від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари.
Ухвалою судді від 14.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначили, що позивач вириває із контексту постанови №878 норму щодо звільнення від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) працівників промислових підприємств, підприємств торгівлі з торговельною площею до 20 кв.м., залишаючи поза увагою продовження пункту 2 постанови №878, зокрема «… а також суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб». Отже, на думку відповідача, лише при дотриманні умов, визначених пунктом 2 постанови КМУ №878 від 29.09.2010 року, суб'єкти господарської діяльності звільняються від обов'язкового приймання електронних платежів.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що постановою першого заступника ГУ ДПС у Житомирській області Завгороднього І.В. № 202 від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 , як фізичну особу-підприємця, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до змісту постанови № 202 від 31 травня 2021 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не здійснено перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахункових операцій за продані товари у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб, чим порушено вимоги Постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 року № 878 та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Частиною 1 ст. 163-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Постановою Кабінету Міністрів України Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів від 29.09.2010 року № 878 (далі - Постанова КМУ № 878) у відповідності до п. 14.7 ст. 14 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні встановлено, що суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), а також суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. Осіб.
Разом з тим, п. 2 Постанови КМУ № 878 передбачено, що звільненяються від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв.м. (крім автозаправних станцій).
Так, як слідує з акту фактичної перевірки початої 19 травня 2021 року та закінченої 24 травня 2021 року, позивачем, ФОП ОСОБА_1 не здійснено перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахункових операцій за продані товари у торговому приміщенні за адресою: по АДРЕСА_1 (а.сп.12-13).
Відповідно до договору оренди майна №2-мп від 02.01.2020 року та акту приймання-передачі приміщення від 02.01.2020 року, площа приміщення №2-мп, яке розташоване на ринку «Хмільники» по АДРЕСА_1 становить 10 (десять) кв.м. (а.сп.14-18).
Таким чином, площа торгової точки у якій здійснює підприємницьку діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 менша, ніж визначена Постановою КМУ № 878, а тому остання звільненна від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари.
Відтак, уповноважена особа відповідача прийшла до помилкового висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано жодних доказів, щоб підтверджували обставини, вказані в оскаржуваній постанові та посилань на обставини, що ним були вжиті всі можливі заходи для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 454,00 грн., а тому, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 8-10, 72-78, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопрушення - задовольнити.
Скасувати постанову Головного управління державної податкової служби у Житомирській області про накладення адміністративного стягнення № 202 від 31 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення може бути безпосередньо оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, адреса місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, Код ЄДРПОУ: 44096781.
Суддя А.М. Збаражський