Справа № 161/23053/21
Провадження № 1-кп/161/130/22
м. Луцьк 22 березня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021030580002543 від 28.10.2021, що надійшов з Луцької окружної прокуратури23.12.2021 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого:
- 05.03.1998 Ківерцівським районним судом Волинської області за ст. 140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України надано іспитовий строк 2 роки, штраф 680 грн;
- 03.08.1999 Волинським обласним судом за ст.ст. 140 ч.3, 17 ч.2, 81 ч.2, 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного суду України від 07.09.1999 року вирок змінено, дії перекваліфіковано з ч.3 ст. 140 на ч.2 ст. 140 КК України (в ред.1960 року), остаточно визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого на підставі постанови Ковельського районного суду Волинської області від 18.07.2001 умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 8 днів;
- 30.01.2003 Луцьким міським місцевим судом за ст.ст. 152 ч.3, 121 ч.2, 70, 71 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 06.01.2011 по відбуттю строку покарання;
- 11.01.2012 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; звільненого 06.05.2016 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
- 10.07.2017 Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 200 годин громадських робіт;
- 12.03.2019 Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 389, ст.ст. 71, 72 КК України до 2 місяців 19 днів арешту;
- 19.06.2019 Луцьким міськрайонний судом Волинської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1,4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 29.04.2021 звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської області - невідбутий строк 1 рік 16 днів.
- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , повторно, в період з 19.20 год. 27.10.2021 по 07.10 год. 28.10.2021, умисно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного скла, проник до приміщення перукарні «Божена», за адресою: м. Луцьк, вул.Конякіна, 14, звідки таємно викрав наступне майно: машинку для стрижки марки «Moser» вартістю 2500 грн та грошові кошти у розмірі 50 грн, які належать потерпілій ОСОБА_9 ; машинку для стрижки марки «Moser» вартістю 2500 грн, фен для волосся марки «Coifin» моделі «CL5 R» чорного кольору вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-21/9728 від 19.11.2021 - 610,33 грн та грошові кошти у розмірі 200 грн, які належать потерпілій ОСОБА_10 ; фрезер для манікюру марки «JSDA» моделі «JD5500» вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-21/9728 від 19.11.2021 - 2266,33 грн, який належить потерпілій ОСОБА_11 ; фен для волосся марки «Coifin» моделі «CL5 R» темно-синього кольору вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-21/9728 від 19.11.2021 - 610,33 грн, щипці для вирівнювання волосся марки «MOSER CeraStyle Pro» моделі «4417» вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-21/9728 від 19.11.2021 - 433 грн, плойку гофре марки «Moser» вартістю 1000 грн, які належать потерпілій ОСОБА_12 ; грошові кошти у розмірі 800 грн, які належать потерпілій ОСОБА_13 ; фен для волосся вартістю 2000 грн, щипці для вирівнювання волосся марки «Vitek» моделі «VT-2307CL» вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-21/9728 від 19.11.2021 - 233 грн, машинка для стрижки марки «Roventa» вартістю 700 грн, які належать потерпілій ОСОБА_14 ; спричинивши потерпілим майнової шкоди, зокрема - ОСОБА_9 на загальну суму 2550 гривень, ОСОБА_10 - 3310,33 гривень, ОСОБА_11 - 2266,33 гривень, ОСОБА_12 - 2043,33 гривень, ОСОБА_13 - 800 гривень, ОСОБА_14 - 2933 гривень, а всього майнової шкоди на загальну суму 13 902,99 гривень.
Він же, повторно, 07 листопада 2021 року близько 03.15 год., перебуваючи поблизу магазинів, за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 14, умисно, з корисливих мотивів, таємно заволодів велосипедом марки «MaxxPro» вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-21/9729-ТВ від 25.11.2021 - 4500 гривень, однак його протиправні дії були виявлені потерпілим ОСОБА_7 , після чого, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна - викрито, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, а саме: поїхав на викраденому велосипеді з місця події, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 4 500 гривень.
Він же, повторно, 08 листопада 2021 року близько 19.00 год., умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні двері, незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_2 , звідки відкрито викрав мобільний телефон марки «Google» модель «Pixel 3», вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-21/9729-ТВ від 25.11.2021 - 8 051 гривень, належний потерпілій ОСОБА_15 , спричинивши останній майнової шкоди на вказану суму.
Він же, повторно, 08 листопада 2021 року близько 23.00 год., перебуваючи у парку, неподалік житлового будинку АДРЕСА_3 умисно, з корисливих мотивів, із кишені куртки потерпілого ОСОБА_6 , відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SGH-C160» вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-21/9729-ТВ від 25.11.2021 - 133,33 гривень, спричинивши останньому майнової шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у інше приміщення вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України. Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, поєднаними із проникненням у житло, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст.185 ч.3 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, суду дав показання, що в нічну пору в період з 27.10.2021 по 28.10.2021 розбивши скло, проник до приміщення перукарні «Божена», за адресою: м. Луцьк, вул.Конякіна, 14, звідки викрав машинки для стрижки, фени, щипці для волосся, грошові кошти. Кількості та вартості викраденого майна не заперечує. В подальшому був затриманий працівниками поліції, які вилучили вказані речі, а в подальшому повернули їх потерпілим.
У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Письмовою заявою потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , стверджується факт вчинення кримінального правопорушення, збитки частково відшкодовані шляхом повернення викраденого майна працівниками поліції, цивільного позову заявляти не бажають, на суворому покаранні обвинуваченого не наполягають.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто за ч.3 ст.185 КК України, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в цій частині обвинувачення, не проводиться їх дослідження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у відкритому викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за ч.2 ст.186 КК України (по епізоду 07.11.2020 щодо потерпілого ОСОБА_7 ) спочатку визнав повністю, однак даючи показання частково заперечив кваліфікацію вчиненого, а в кінці судового слідства винуватість визнав повністю. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди визнав частково, зокрема, матеріальну шкоду - повністю, заявлену суму моральної шкоди вважає дещо завищеною. Винуватість у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у житло (ч.3 ст.186 КК України по епізоду 08.11.2021 щодо потерпілої ОСОБА_15 ), а також у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, за ч.2 ст.186 КК України (по епізоду 08.11.2021 щодо потерпілого ОСОБА_6 ) спочатку не визнав, а в кінці судового слідства - визнав повністю.
Суду дав показання, що 07.11.2021 вночі він вийшов на зупинку, що по вул.Конякіна м.Луцька, де сиділи 3-4 чоловіки і вживали спиртні напої. Неподалік 2 чи 3 магазину, що від зупинки він побачив велосипед, сів на нього і поїхав, при цьому не оглядався, а тому стверджувати, що ніхто його не наздоганяв - не може. Одночасно вважає, що якби хтось кричав, то він би мав це почути. На наступний день продав вказаний велосипед за 2 000 грн, кошти витратив на власні потреби.
08.11.2021 близько 22.00-23.00 год. він вийшов з відділення поліції та пішов до раніше знайомого ОСОБА_17 на квартиру по АДРЕСА_3 , з метою взяти кошти на доїзд додому. Ствердив, що відносини у них були нормальні, той раніше позичав йому гроші. На квартирі була велика компанія, він постукав, ніхто йому не відповів, тому він зайшов туди самостійно, запитав чи є ОСОБА_18 , однак останнього у той момент не було. Зазначив, що жодних предметів у руках (чи при собі) у нього не було. Він зайшов на кухню, взяв мобільний телефон з столу (ніхто цього не бачив), оскільки хотів, щоб ОСОБА_17 йому передзвонив. Згодом на той телефон зателефонував ОСОБА_19 , якому він повідомив своє місце перебування та сказав прийти туди, після чого він мав повернути їм телефон. Йдучи по дорозі він зустрів двох невідомих осіб, які запропонували йому розпити спиртне, при цьому з ними був потерпілий ОСОБА_6 у стані сильного алкогольного сп'яніння. Саме один з цих незнайомців дав йому мобільний телефон, який він поклав собі в кишеню, після чого, поблизу банкомату, куди підійшов з потерпілим, щоб зняти гроші, був затриманий працівниками поліції.
В подальшому винуватість у зазначених епізодах визнав повністю та ствердив, що вчинив зазначені злочини за обставин, вказаних в обвинувальному акті, у їх вчиненні розкаявся та просив суворо його не карати.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України (по епізодах 07.11.2021, 08.11.2021) та за ч.3 ст.186 КК України, окрім його показань, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.
1. За ч.2 ст.186 КК України (по епізоду 7.11.2021 щодо потерпілого ОСОБА_7 )
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що 07.11.2021 вночі перебував на зупинці поблизу магазину по вул.Конякіна м.Луцька. При цьому, велосипед залишив на вулиці та наглядав за ним. Він побачив як обвинувачений схопив велосипед, спочатку вів у руках, а коли він почав бігти за ним та кричати, щоб останній його повернув - той сів на нього та поїхав у невідомому напрямку. Категорично ствердив, що кричав до обвинуваченого і останній це чув, оскільки відразу після цього, пришвидшився, сів на велосипед та втік. Збитки не відшкодовані, цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди підтримує повністю, просить його задовольнити. Наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.
Показання потерпілого ОСОБА_7 судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого в частині того, що він не чув потерпілого та його ніхто не бачив у момент вчинення злочину, які суд вважає неправдивими. Такі показання потерпілого об'єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.
З протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 відразу після вчинення злочину повідомив, що 07 листопада 2021 року близько 03.15 год. невідома особа, за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 14, відкрито викрала велосипедмарки «MaxxPro».
З протоколу огляду місця події від 07.11.2021 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення - тротуар поблизу магазину «Кебаб», що навпроти приміщення Луцького міськрайонного суду по вул.Конякіна м.Луцька.
З протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 08.11.2021 вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 ( в присутності понятих), серед пред'явлених до впізнання інших осіб, вказав на особу під №3 - ОСОБА_5 , як на такого, який відкрито викрав велосипедмарки «MaxxPro», впізнавши його за загальними рисами обличчя (широким лобом), тілобудовою та зростом.
Відеозаписом, наданим ФОП ОСОБА_20 , стверджується факт відкритого викрадення велосипедамарки «MaxxPro» 07.11.2021.
З висновку експерта №СЕ-19/103-21/9729-ТВ від 25.11.2021 вбачається, що ринкова вартість бувшого у користуванні велосипеда марки «MaxxPro» станом на 07.11.2021 могла складати 4500 грн.
Згідно п.4 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 №10 дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
Таким чином, зважаючи на досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 по зазначеному епізоду за ч.2 ст.186 КК України.
2. За ч.3 ст.186 КК України (по епізоду 8.11.2021 щодо потерпілої ОСОБА_15 )
Потерпіла ОСОБА_15 в судовому засіданні дала показання, що приблизно 05.11.2021 хлопець подарував їй мобільний телефон марки «Google» модель «Pixel 3». 08 листопада 2021 року вона була у знайомого на квартирі по АДРЕСА_4 , зазначений мобільний телефон поставила в кухні на підзарядку. Близько 19.00 год. у квартиру самостійно (без запрошення та без дозволу увійти) забіг ОСОБА_5 , тримаючи в руці залізу палицю, зайшов до кухні, де вона сиділа, сказав, що двох із їх компанії він вже побив та запитав, де ОСОБА_21 , на що вона відповіла, що їй нічого не відомо. Після цього він, у її присутності, забрав належний їй телефон, який знаходився на столі і втік. Застосуванням палиці обвинувачений їй не погрожував. Згодом вона зателефонувала на свій мобільний та попросила його повернути, трубку взяв чоловік та сказав, щоб прийшов ОСОБА_18 , оскільки у нього були якісь претензії до останнього. Мобільний телефон їй не повернули, тому вона звернулась в поліцію. В подальшому телефон їй повернули працівниками поліції, цивільного позову заявляти не бажає, на його суворому покаранні обвинуваченого не наполягає.
Показання потерпілої ОСОБА_15 судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого в частині відсутності у кухні (в момент вчинення злочину) осіб, а також надання попереднього дозволу на відвідування квартири. Такі показання потерпілої об'єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.11.2021 вбачається, що потерпіла ОСОБА_15 повідомила орган досудового розслідування про те, що 08 листопада 2021 року близько 19.00 год. ОСОБА_5 проник через незачинені двері до приміщення квартири АДРЕСА_2 , звідки відкрито (у її присутності) викрав мобільний телефон марки «Google» модель «Pixel 3» та ключі до вказаної квартири.
З протоколу огляду місця події від 08.11.2021 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що місцем вчинення кримінального правопорушення є приміщення квартири АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дав показання, що 08.11.2021 у компанії друзів (4-5 осіб) відпочивав на квартирі АДРЕСА_5 , куди їх запросив ОСОБА_21 . Під час відпочинку в кімнату забігла потерпіла ОСОБА_15 та повідомила, що її телефон, який лежав в кухні на столі, не зважаючи на її присутність, забрав хлопець на прізвисько « ОСОБА_22 » (як відомо на даний час ОСОБА_5 ), який ніби-то шукав ОСОБА_23 . Ствердив, що телефон марки «Google» модель «Pixel 3» він особисто купував та подарував потерпілій. Зазначив, що вони почали телефонувати на викрадений телефон, спочатку їм відповідали, потім виклики скидали, а згодом трубки вже не брали, тому потерпіла звернулась у поліцію.
Аналогічні показання дали і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав показання, що 08.11.2021 ввечері вони з друзями відпочивали разом на квартирі по АДРЕСА_6 , яку він орендував. Під час відпочинку у кімнату зайшла ОСОБА_15 , яка перебувала у кухні та повідомила, що заходив ОСОБА_26 - прізвисько « ОСОБА_22 » з «арматурою» та забрав у неї телефон та ключі, які були в замку квартири. Вони вийшли на вулицю, ОСОБА_19 набрав до обвинуваченого, останній попросив, щоб вони підійшли до нього, вказавши місце, де він знаходився. Оскільки на вказаному місці ОСОБА_5 не було, тому потерпіла ОСОБА_15 зателефонувала в поліцію. Ствердив, що знайомий з обвинуваченим з червня 2021, дружніх відносин з ним не підтримував, грошей йому ніколи не позичав, жодних боргових зобов'язань перед ним не мав. В день вчинення злочину ОСОБА_5 не запрошував, у квартиру той зайшов самостійно.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні дав показання, що 08.11.2021 чергував в складі слідчо-оперативної групи, на службовий планшет надійшло повідомлення про вчинення грабежу, тому вони поїхали на АДРЕСА_4 . Заявниця ОСОБА_15 розповіла про обставини вчинення злочину та вказала на особу - хлопця на прізвисько « ОСОБА_22 », яким, як встановлено, є ОСОБА_5 .
Цього ж дня, поблизу алеї, що по вул.Конякіна м.Луцька, побачили 3 осіб, один з них - ОСОБА_5 (перебував постійно в полі їх зору) тримав чоловіка приблизно 50 років, а побачивши їх почав втікати. Його наздогнали поблизу магазину «Салют» та, під час затримання, виявили два мобільних телефона: «Піксель», «Самсунг». В подальшому було встановлено, що чоловіком, якого тримав ОСОБА_5 був потерпілий ОСОБА_6 , і у нього було викрадено мобільний телефон «Самсунг». При цьому, свідок категорично зазначив, що саме ОСОБА_5 тримав потерпілого та знаходився поряд з ним, оскільки інша особа стояла збоку від них приблизно 1,5-2 метра.
З висновку експерта №СЕ-19/103-21/9729-ТВ від 25.11.2021 вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Google» модель «Pixel 3» станом на 08.11.2021 могла складати 8051 грн.
Відповідно до п.22 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 під проникненням у житло слід розуміти незаконне вторгнення будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів або за допомогою інших засобів).
Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_5 такої кваліфікуючої ознаки суд виходить із того, що у житлі (за місцем вчинення злочину) він опинився без згоди володільця (орендатора) ОСОБА_17 , оскілки скориставшись тим, що двері не були замкнені на ключ самостійно туди зайшов, при цьому початковою метою, з якої він там опинився (як вбачається з його показань) - було отримання коштів для доїзду додому. Однак він не просячи ні у кого грошей, відразу ж зайшов до кухонної кімнати та, у присутності потерпілої, не зважаючи на її заперечення, відкрито викрав належний їй мобільний телефон, після чого відразу залишив місце вчинення злочину. Зазначене стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, що проаналізовані вище.
3. За ч.2 ст.186 КК України (по епізоду 8.11.2021 щодо потерпілого ОСОБА_6 )
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що 08.11.2021 був товариша на дні народженні, вживав спиртні напої, коли повертався додому, то його перестріли незнайомі хлопці та забрали мобільний телефон «Samsung» чорного кольору з сім-карткою № НОМЕР_1 , при цьому, саме один з чоловіків шукав його по кишенях та забирав, оскільки інший стояв дещо осторонь. Телефон постійно лежав у кишені, яка була досить глибокою, тому він не міг його загубити. Чи зупинявся він і чи вживав з тими чоловіками спиртне, та чи давав їм гроші - не пам'ятає, оскільки був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Впізнання особи з ним проводили, на той момент злочинця не впізнав, через зазначений вище стан. В поліцію він телефонував з телефону доньки, коли повернувся додому. Збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого майна працівниками поліції. Цивільного позову заявляти не бажає, щодо покарання покладається на розсуд суду.
Показання потерпілого ОСОБА_6 судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого в частині того, що телефон йому передали незнайомі особи, яких він випадково зустрів. Такі показання потерпілого об'єктивно підтверджуються іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі доказами.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.11.2021 вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 повідомив орган досудового розслідування, що перебуваючи у парку, неподалік житлового будинку №10А по вул. Наливайка м.Луцька невідома особа із кишені його куртки викрала мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SGH-C160».
З протоколу огляду місця події від 09.11.2021 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення - парк, неподалік житлового будинку АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні дала показання, що 08.11.2021 додому повернувся її батько ОСОБА_6 (перебував в стані алкогольного сп'яніння) та повідомив, що незнайомий чоловік у нього забрав мобільний телефон «Самсунг», після чого вони зателефонували в поліцію.
З висновку експерта №СЕ-19/103-21/9729-ТВ від 25.11.2021 вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» моделі «SGH-C160» станом на 08.11.2021 могла складати 133,33 грн.
Враховуючи, що показання потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_28 дані ними безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, відповідають обставинам справи та підтверджуються як дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, так і показаннями самого обвинуваченого, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 як за ст.185 ч.3 КК України, так і за ст. 186 ч.2 (епізоди 07.11.2021, 08.11.2021), ст.186 ч.3 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд, зокрема, за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України, визнаних судом доведеними, фактично визнав повністю, при цьому, збитки більшості потерпілим відшкодовані шляхом повернення працівниками поліції викраденого майна, майже усі потерпілі на його суворому покаранні не наполягали, окрім потерпілого ОСОБА_7 , який наполягав на суворому покаранні обвинуваченого через невідшкодовані йому збитки, враховуючи також, що обвинувачений не працевлаштований, хоча є фізично здоровою особою молодого віку, задовольняє свої соціально-побутові питання, шляхом вчинення кримінальних правопорушень, він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні даних кримінальних правопорушень під час умовно-дострокового звільнення, вчинені ним кримінальні правопорушення є умисними та, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпечність, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкцій ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України.
В строк відбування покарання ОСОБА_5 слід зарахувати термін попереднього ув'язнення з 28.10.2021 (з моменту затримання) по 30.10.2021 (дата винесення ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту), з розрахунку, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
На підставі ст.ст.124, 128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_7 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн матеріальної шкоди, 2000 (дві тисячі) грн спричиненої моральної шкоди.
В решті позовних вимог - відмовити.
Матеріальна шкода судом стягується відповідно до ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілого та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.
Запобіжний захід - тримання під вартою, обраний ухвалою від 11.11.2021 (та продовжений відповідними судовими рішеннями), залишити до вступу вироку в законну силу.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, повернути та залишити за належністю законним володільцям; знищити.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді від 03.11.2021, від 11.11.2021, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України та призначити покарання:
-за ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
-за ч.3 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_5 покарання - 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2019 - 3 (три) місяці позбавлення волі, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_5 покарання - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 09 листопада 2021 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_7 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн матеріальної шкоди, 2000 (дві тисячі) грн спричиненої моральної шкоди.
Речові докази:
-газовий балончик «Перець 4М», що поміщений в камеру схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - знищити;
-мобільний телефон марки «Nokia», імеі1: НОМЕР_2 із сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_3 , пристрій з маркуванням JD 5500, що поміщені в камеру схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути за належністю - ОСОБА_30 ;
-плойку жіночу коричневого кольору марки «Vitek», серійний номер НОМЕР_4 , фен жіночий синього кольору з маркуванням «СL5 RSKompressor», 05CL5R, фен чорного кольору з маркуванням «СL5 RSKompressor», модель СLCL5R, плойку зеленого кольору маркування «Moser», модель 4417, - залишити за належністю законним володільцям, відповідно, ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ;
-шнур сірого кольору без маркування, насадку на фен чорного кольору, що поміщені в камеру схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - знищити;
-кофту синього кольору, рюкзак чорного кольору, шапку чорного кольору з написом «Байка» в білу смужку, чоловічі кросівки марки «Terrex», що поміщені в камеру схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_5 ;
-мобільний телефон "Google Pixel 3", що знаходиться в камері схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_15 ;
-мобільний телефон "Samsung", що знаходиться в камері схову Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_6 .
В строк відбування покарання ОСОБА_5 зарахувати термін попереднього ув'язнення з 28.10.2021 (з моменту затримання) по 30.10.2021 (дату винесення ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн 40 (сорок) коп. судових витрат у справі за проведення судових експертиз.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді від 03.11.2021, від 11.11.2021 - скасувати.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд, а обвинуваченим ОСОБА_5 у той же строк, з моменту вручення копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1