Справа № 489/2322/20
Номер провадження 1-кп/489/323/22
Іменем України
23 березня 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно), захисника ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України
встановив
В провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувають матеріали вказаного вище кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, у зв'язку з тим, що у нього залишилась бабуся похилого віку та усі родичі які могли надати їй допомогу виїхали з Миколаєва, та окрім цього, він має спеціальність механіка і може допомогти силам територіальної оборони.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого і вказав на доцільність зміни запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час доби.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечила та заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, який спливає 16.04.2022, оскільки ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшився і не змінився.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив такі обставини.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.02.2022, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 60 діб, тобто до 16.04.2022 включно з підстав обґрунтованості ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу суд враховує відсутність доказів того, що бабуся обвинуваченого потребує стороннього догляду та допомоги, відсутність доказів того, що особи, які надавали допомогу виїхали та суд також враховує, що бабуся обвинуваченого також могла скористатись можливістю евакуації.
Щодо необхідності надання допомоги силам територіальної оборони, суд враховує відсутність інформації про те, що силам територіальної оборони необхідні механіки. Обвинувачений не заявляє про те, що він має військову освіту або досвід участі в бойових діях.
При продовженні строку запобіжного заходу суд встановлює чи не зменшилися ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу та чи доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 190 КК України 06.05.2020 та 18.05.2020 під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також, суд приймаючи до уваги репутацію обвинуваченого, який не має стабільного джерела доходів, не працює, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, приходить до висновку, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень не зменшився і не змінився.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ризик не зменшився, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Суд вважає, що підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, відсутні, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів в період перебування під домашнім арештом, тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не убезпечить від ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст. 196, 197, 372 КПК України,
постановив
В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20.05.2022 включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1