Справа №479/20/22
Провадження №2/479/155/22
22 березня 2022 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.
за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/20/22 за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, вказуючи, на те що вони мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05 лютого 2015 року в Кривоозерському районному суді Миколаївської області між позивачем та відповідачем шлюб розірвано. З часу коли вони з відповідачем почали проживати окремо і до теперішнього часу вона одна піклується про доньку, її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готує дитину до самостійного життя. Відповідач, проживаючи окремо від дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по її вихованню та утриманню, тому просить суд винести рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 , стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В підготовче засідання учасники справи не з'явились.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву з проханням справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач надіслав до суду письмове клопотання, згідно якого позов визнає в повному обсязі, справу просить розглянути без його участі.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час проведення підготовчого засідання, в суд не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, своїм правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористався.
За положеннями ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та, з урахуванням положень ч.1 ст.81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст.13 ЦПК України, згідно положень якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьком та матір'ю ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 07 листопада 2012 року.
З матеріалів справи встановлено, що з 2015 року вихованням та утриманням доньки займається ОСОБА_1 .. Батько дитини ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітньої, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд та лікування. Дитина ОСОБА_4 фактично не знає свого батька.
Орган опіки і піклування вбачає за доцільне та таким що відповідає інтересам дитини позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викладено у висновку Кривоозерської селищної ради, як орган опіки та піклування Миколаївської області №08-25/1682 від 13 грудня 2021 року.
Вирішуючи питання про застосування норм матеріального права, суд виходив з такого.
Згідно положень ст.ст. 9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Відповідно до положень ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Приписами вказаної Конвенції, Закону України "Про охорону дитинства", Європейської Конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року, гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимога ст.150 СК України.
Зі змісту нормативних положень ст.150 СК України вбачається, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно приписів ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до положень ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Положеннями ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Застосовуючи зазначенні в рішенні нормативно-правові акти, беручи до уваги письмові докази, задовольняючи позов суд виходить з таких мотивів.
Виходячи з системного аналізу наведених в рішенні норм СК України, Закону України "Про охорону дитинства", суд констатує, що наявність обставин порушення прав дитини та свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків має бути підставою для позбавлення батьківських прав відповідача.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню своєї дитини, з дитиною не спілкується, турботи та уваги до неї не проявляє, не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітньої доньки, не забезпечує їй необхідне харчування, медичний догляд та лікування. Дитина проживає з матір'ю, яка забезпечує дитину усім необхідним для нормального розвитку та виховання. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні обґрунтовані, тому відповідача слід позбавити батьківських прав.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів, тому з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем, згідно квитанції №0.0.2390316755.1 від 21 грудня 2021 року в АТ "ПРИВАТБАНК", судовий збір при зверненні до суду з позовом, докази сплати інших витрат по справі позивачем не надавалися.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, 280-289, 352-354 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 155, 160, 161, 164 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав -задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, актовий запис про народження №26 від 07 листопада 2012 року, складений виконавчим комітетом Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати за сплату судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.
Суддя :