Справа № 930/1958/21
Провадження №2/930/71/22
18.02.2022 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Войницької Т.Є.
за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-
ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що їй на підставі правовстановлюючих документів, а саме рішення Немирівського районного суду від 06.04.2021 року про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності належить будинок АДРЕСА_1 .
У будинку АДРЕСА_1 є зареєстрований відповідач у даній справі, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку понад 5 років без поважних причин.
Відповідач не проживає в даному будинку, не сплачує комунальні платежі, в утриманні будинку участі не бере, особистих речей в будинку не має і взагалі будинком він не цікавиться.
Факт реєстрації відповідача порушує її право на вільне розпорядження і користування майном, позивач позбавлена можливості оформити субсидію та не може продати будинок з зареєстрованими особами.
На даний час позивачу невідомо де знаходиться ОСОБА_2 , на зв'язок він не виходить.
У зв'язку із наведеним, позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що позбавлений права користування будинком АДРЕСА_1 та усунути перешкоди в користуванні належного їй будинку АДРЕСА_1 шляхом зняття його з реєстраційного обліку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, із заявами та клопотаннями не звертався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 06.04.2021 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_4 , визнано право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_2 . Зазначене рішення набрало законної сили 07.05.2021 року.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 17.05.2021 року, право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 .
У технічному паспорті на будинок по АДРЕСА_1 власником даного будинку зазначено ОСОБА_1 .
Згідно виписки з домової книги будинку АДРЕСА_1 , у ньому зареєстровано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до статті 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
В той же час, згідно з частиною першою статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла (в тому числі колишній) втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На обґрунтування вимог щодо не проживання ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 понад встановлений законом строк, позивач надала суду письмову заяву свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 69 ЦПК України визначено, що свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
Згідно з вимогами ч.ч. 3, 5, 6 ст. 230 ЦПК України перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи". Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Аналізуючи наведені вище норми закону, суд дійшов висновку, що письмові показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не є допустимими доказами у справі та не можуть бути взяті судом до уваги, зважаючи на те, що суд повинен отримати показання свідків усно, попередньо з'ясувавши їх особи, роз'яснивши їм права та встановивши відсутність обставин, за яких свідок вправі відмовитись від давання показань, попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та привівши їх до присяги, текст якої має бути ними підписаний та разом з розпискою зберігатися в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 13 та ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, позивачем не надано суду належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів, які б свідчили, що ОСОБА_2 не проживає у спірному будинку понад один рік, у зв'язку із чим, поданий ОСОБА_1 позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 141 , 258 , 259 , 263-265 , 280-282 ЦПК України , суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя Т. Є. Войницька