Справа № 135/119/22
Провадження № 2/135/129/22
Іменем України
10.03.2022 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
І. Стислий виклад позицій сторін.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, з дати реєстрації позову в суді до закінчення навчання за умови продовження навчання, а також стягнути з відповідача на свою користь половину вартості навчання за контрактом б/н від 02.08.2021 в сумі 8 600 грн.
На обґрунтування позову зазначила, що відповідач є батьком повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ладижинського міського суду від 19.09.2006 було призначено стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття. На даний час дочка вже повнолітня, внаслідок чого стягнення аліментів було припинено. Дочка навчається в ПАТ «Вищий навчальний заклад» «Міжрегіональна академія управління персоналом», у зв'язку з чим вона здійснює витрати, пов'язані з навчанням, куди входять: оплата проїзду до навчального закладу, кошти на харчування, придбання одежі та взуття, необхідної літератури та канцелярських товарів, що в сукупності становить щомісячну суму в 4 000 грн. Також у витрати входить плата за навчання на контрактній основі, а саме 21 500 грн в рік. Дочка не отримує стипендії, тому не може утримувати себе самостійно так як повністю перебуває на її утриманні. Відповідач має постійний дохід та працює в ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання та про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, слід провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Сторони даного цивільно - правового спору є батьками повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Ладижинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької області, актовий запис № 29, серія НОМЕР_1 .
З свідоцтва про зміну імені, серія НОМЕР_2 , видно, що 18.06.2015 року позивачем було змінено ім'я з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
З контракту від 03.08.2021 видно, що повнолітня дочка сторін - ОСОБА_3 навчається в ПАТ «Вищий навчальний заклад» «Міжрегіональна академія управління персоналом», термін навчання становить 4 роки, початок навчання з 01.09.2021, вартість навчання становить 21500 грн на рік.
Довідкою № 210 від 13.09.2021 підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно є студентом 1 курсу денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2021 по 31.08.2025.
З копії фіскального чека видно, що 07.08.2021 позивачем сплачено 17 200 грн на навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 .
IV. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновок суду.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Отже, в даній ситуації суд знаходить, що відповідач зобов'язаний утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання, при цьому: дочка, яка підлягає утриманню має вік більше 18 років, але менше 23; вона продовжує навчання, не працює, не є заміжньою; навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги; відповідач має можливість надавати таку допомогу, у зв'язку із чим з відповідача необхідно стягнути аліменти.
V. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду позивачем судовий збір сплачений не був, а тому з відповідача підлягає стягненню 992 грн 40 коп. судового збору на користь держави.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10, 11 12, 81, 83, 89, 247, 259, 263, 264, 265, ч. 4 ст. 268, ст. 273, 275, 276, 277, 278, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 182, 199, 200 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатись в розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.02.2022, і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 8 600 грн, що становить половину сплаченої вартості навчання за контрактом б/н від 02.08.2021.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992 грн 40 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом,у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 10.03.2022.
Суддя