Справа № 128/381/22
Іменем України
23 березня 2022 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Сінельник В.І.
та прокурора Приходько Д.Є.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи депутатом 08 скликання Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та будучи, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин 25.11.2021 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні 23.03.2022 ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав повністю, у вчиненому розкаюється, пояснивши, що йому ніхто не повідомляв про необхідність подання декларації, просив обмежитись мінімальним стягненням.
Прокурор Приходько Д.Є. в судовому засіданні підтримала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просила накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , врахувавши думку прокурора, оглянувши адміністративний матеріал, доходжу такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону та зобов'язана подавати декларації відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Роз'ясненнями № 1 Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.02.2021 передбачено чотири типи декларацій суб'єкта декларування, а саме: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку для подачі декларації «щорічна» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним періодом; декларація особи, яка припиняє діяльність (декларація «перед звільненням») - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування; декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») - декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність; декларація особи, яка претендує на зайняття посади (декларація «кандидата на посаду») - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством. Така декларація подається до призначення або обрання особи на посаду.
Таким чином, ОСОБА_1 , являючись депутатом 08 скликання Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, був зобов'язаний подати декларацію за 2020 рік, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2021 року до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що, вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема, його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.
Таким чином, враховуючи вищевикладені факти, ОСОБА_1 , являючись депутатом 08 скликання Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, будучи згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 25.11.2021 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначимі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
В даному випадку Законом України «Про запобігання корупції» чітко передбачено строки на подання щорічної декларації та Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено відповідальність за порушення даних строків, а тому відсутні підстави для неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків осіб.
Датою вчинення адміністративного правопорушення являється день несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: 25.11.2021.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є смт Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, оскільки обов'язок ОСОБА_1 подавати декларації виник у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був депутатом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу, оскільки на момент складення протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
Таким чином, днем виявлення вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-66 КУпАП, слід вважати дату складення протоколу про адміністративне правопорушення - 11.02.2022.
Факт правопорушення підтверджується у повній мірі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 69 від 11.02.2022; декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 за 2020 рік, а також поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про його особу, вважаю з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так й іншими особами нових правопорушень, можливим застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, визначеного санкцією статті, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 172-6, 268, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА