Справа № 128/158/22
Іменем України
23 березня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції №5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
12.01.2022 поліцейським СВГ ВП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції М. Тонкошкуром складено протокол про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 164 КпАП України, а саме, що вона 12.01.2022 о 16:00 год в АДРЕСА_2 в магазині «СТ Івушка» здійснювала провадження господарської діяльності без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме продавала алкогольні напої без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, чим порушила вимоги ст. 3 та ст. 19 Господарського кодексу України.
Для розгляду наданих матеріалів в суді особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, однак її представник адвокат Голубенко О.В. надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивував тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Зазначив, що управління «СТ Івушка» здійснює керівник споживчого товариства, при цьому протокол складено відносно продавця, яка не може нести відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не здійснює господарську діяльність та не може нести відповідальність за дії суб'єкта господарювання, в якому працює, а тому, в розумінні ст. 164 КУпАП не може бути суб'єктом вказаного правопорушення. Вважає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів саме реалізації алкогольних напоїв. Зазначає, що при складанні протоколу не було повідомлено адміністрацію споживчого товариства та не було отримано пояснення від керівника з приводу вказаних фактів, в протоколі не були вказані відомості про те, які саме правила (правові норми) порушені та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлені, натомість лише зазначено, що порушено вимоги ст. 3 та ст. 19 Господарського кодексу України, які не регулюють відносини здійснення продажу алкогольних напоїв без ліцензії суб'єктами господарювання, не вказані свідки правопорушення. За вказаних обставинадвокат Голубенко О.В. просить закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Статтею 164 ч. 1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення є особа, що здійснює господарську діяльність та відповідно до вищезазначених норм, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП суду мають бути надані докази того, що така особа здійснювала господарську діяльність щодо торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії, а також отримувала від здійснення зазначеного виду діяльності дохід, тобто є представником відповідної юридичної особи або зареєстрована як підприємець.
Ст. 251 КУпАП визначено перелік можливих доказів в справі про адміністративне правопорушення. При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відомостей про здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності не містять, виконання нею трудових обов'язків продавця не є тотожним здійсненню господарської діяльності, яка здійснюється суб'єктами, вказаними ст. 55 ГК України, а тому склад адміністративного правопорушення передбаченого саме ст. 164 КУпАП в даному випадку відсутній.
Зокрема, до суду не надано доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності, систематично отримує від здійснення зазначеного виду діяльності дохід, не зазначено за якою ціною проводилась реалізація алкогольних виробів, чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти та чи вилучена виручка від реалізації вказаної продукції, місце її зберігання, оскільки санкція статті передбачає конфіскацію грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Натомість із Довідки про результати розгляду повідомлення по факту торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії в продуктовому магазині с. Олександрівка від 19.01.2022, складеної капітаном поліції М. Тонкошкуром, слідує, що власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 в даному магазині взагалі офіційно не працевлаштована.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, до адміністративних матеріалів додано також пояснення ОСОБА_1 , написані з її слів, зокрема про те, що офіційно в даному магазині вона не працевлаштована та їй нічого не було відомо про відсутність ліцензії на торгівлю алкогольними виробами.
Долучені письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не містять відомостей про те, що вказані особи були свідками адміністративного правопорушення, щодо якого складено та надано до суду протокол про адміністративне правопорушення.
Наявні у матеріалах справи фотокартки приміщення магазину, за відсутності інформації коли було зроблено вказані фото та їх опису, не можуть бути доказом вчинення ОСОБА_1 вказаного в протоколі правопорушення.
Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд звертає увагу, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до відповідальності за порушення нею вимог ст. 3 та ст. 19 Господарського кодексу України. Так, статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що саме є господарською діяльністю та господарськими відносинами, а стаття 19 вказаного кодексу передбачає державний контроль та нагляд за господарською діяльністю. Тобто відповідної правової норми, що регулює торгівлю алкогольними напоями та встановлює вимоги для здійснення такої діяльності, в протоколі не вказано взагалі.
За вищевказаних обставин, суд не може прийняти як достатній доказ вчинення адміністративного правопорушення наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, зокрема не може вважати встановленими вказані в ньому працівником поліції обставини доведеними та такими, що містять склад адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності та здійснювала її у вказаних в протоколі час та місці за викладених обставин, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, п. 1 ст. 247, 164, 280, 283, 284, 294 КпАП України, суд,
Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України, закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: