22 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16087/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників тренінгового центру ГУНП у Волинській області та виконання заходів, запропонованих дисциплінарною комісією» від 23.11.2021 № 1637/в у частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з оскаржуваним наказом до нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. Із прийнятим рішенням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності позивач не згідний, вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не скоював дисциплінарного проступку, що став підставою для застосування вищевказаного стягнення.
При цьому вказує, дисциплінарною комісією та відповідачем було порушено приписи статей 14, 15, 18, 19 Дисциплінарного статуту та пунктів 2, 5 розділу IV, пунктів 1, 4, 5, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V, пунктів 4, 5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань, оскільки ними фактично проведено службове розслідування по відношенню до особи, ОСОБА_1 , стосовно якого таке розслідування не призначалось, унаслідок чого йому не забезпечено законодавчо гарантованого права на захист, не отримано пояснень і не запропоновано подати такі пояснення.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву від 18.01.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказав, що на виконання наказу ГУНП у Волинській області від 09.07.2021 № 793 «Про організацію суцільної інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу в органах і підрозділах ГУНП у Волинській області», проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу в органах і підрозділах ГУНП у Волинській області станом на 01.07.2021. За результатами опрацювання протоколу інвентаризаційної комісії виявлені розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов'язань та даними бухгалтерського обліку у вигляді лишків.
Зазначає, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин порушення дисципліни, встановлення причин та умов його вчинення, вини, усунення виявлених можливих порушень та інших питань, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, ГУНП у Волинській області видано наказ від 23.10.2021 №1236 про призначення проведення службового розслідування. Як слідує з матеріалів службового розслідування, зокрема, станом на 01.07.2021 згідно даних бухгалтерського обліку в матеріально-відповідальної особи - начальника тренінгового центру ГУНП у Волинській області підполковника поліції ОСОБА_1 виявлено розбіжності між фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей та даними бухгалтерського обліку ГУНП, а саме: лишки брикетів паливних дерев'яних Ріпі key у кількості 1500,00 кг на суму 5 595,00 грн., яких за інвентаризаційними описами запасів не повинно було бути.
Як наслідок, 23.11.2021 видано наказ ГУНП у Волинській області №1637/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників тренінгового центру ГУНП у Волинській області та виконання заходів, запропонованих дисциплінарною комісією», за яким позивачу було оголошено догану за вчинення вищевказаного проступку. Вказує, що цим наказом ГУНП у Волинській області позивач ознайомився 20.12.2021 про, що свідчить особистий підпис позивача на останньому аркуші даного наказу.
Враховуючи вищевикладене відповідач у задоволенні позову просив відмовити.
У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив у задовольнити його позовні вимоги.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.06.2001 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 в лавах Національної поліції, що підтверджується копією послужного списку.
Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 19.03.2019 №310 ОСОБА_1 призначено матеріально-відповідальною особою у тренінговому центрі ГУНП у Волинській області.
24.12.2019 між Головним управлінням національної поліції у Волинській області (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір поставки № 16/12/19, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язався поставити відповідачу 33568,41 кг брикетів паливних пресованих типу Ріпі key по ціні 3,73 грн за 1 кг на загальну суму 125 545,87 грн.
Зокрема, ОСОБА_1 як матеріально-відповідальною особою отримано брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key в кількості 15000 кг згідно товарно-транспортних накладних від 28.12.2019 № 385 - 5000 кг, ТТН від 13.01.2020 № 25 - 5000 кг, ТТН від 21.01.2020 №42-5000 кг. Позивач особисто отримав 18658,41 кг брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key, про що свідчать його підписи у видаткових накладних. Згідно даних бухгалтерського обліку ГУНП брикети паливні деревні пресованого типу ОСОБА_3 в 2020 та 2021 роках більше в тренінговий центр не завозилися. Таким чином, на початок опалювального сезону 2020-2021 років в тренінговому центрі ГУНП були в наявності 18658,41 кг брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key на суму 69 595,87 грн, які рахувалися за матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 .
Станом на 14.07.2021 згідно інвентаризаційного опису запасів від 13.07.2021 у відповідності до розписки наданої матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 , серед матеріальних цінностей, які рахувалися за позивачем відсутні будь-які брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key. Однак, 03.09.2021 інвентаризаційною комісією ГУНП в приміщені їдальні тренінгового центру виявлено 1500 кг брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі key на суму 5 595,00 грн, які за даними бухгалтерського обліку ГУНП у Волинській області не значаться.
23.10.2021 ГУНП у Волинській області видано наказ №1236 про призначення проведення службового розслідування
22.11.2021 за результатами службового розслідування було складено висновок, відповідно до якого комісія вирішила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 10 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 7 розділу 111 (Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання) Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №11, підпункту 9.2 розділу IV (Організація та забезпечення діяльності Центру) Положення про тренінговий центр ГУНП у Волинській області, затвердженого наказом ГУНП від 12.03.2019 № 300, що призвело до неналежного збереження, обліку ввіреного службового майна, не повідомлення УФЗБО ГУНП у Волинській області про факт наявності лишків брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі key в кількості 1500,00 кг, начальнику тренінгового центру ГУНП у Волинській області підполковнику поліції ОСОБА_1 оголосити догану.
23.11.2021 було видано наказ ГУНП у Волинській області №1637/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників тренінгового центру ГУНП у Волинській області та виконання заходів, запропонованих дисциплінарною комісією», за яким позивачу було оголошено догану за вчинення вищевказаного проступку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Статтею 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з частиною другою вказаної статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом.
Статтею першою Дисциплінарного статуту зазначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807.
Так, згідно із пунктом першим розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Статтею першою Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
У відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини другої 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з частиною четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
На реалізацію частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі Порядок №893), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 розділу II Порядку №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як установлено пунктами 4, 7 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Вимоги до змісту висновку за результатами службового розслідування визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту. У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша).
Статтею 21 Дисциплінарного статуту також встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Частинами третьою, четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з наказом начальника ГУНП у Волинській області від 23.10.2021 №1236 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин порушення дисципліни, встановлення причин та умов його вчинення, вини, усунення виявлених можливих порушень та інших питань, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту за результатами проведеної інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу в органах і підрозділах ГУНП у Волинській області станом на 01.07.2021, якими за результатами опрацювання протоколу інвентаризаційної комісії виявлені розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов'язань та даними бухгалтерського обліку у вигляді лишків на суму 7 232 грн., призначено службове розслідування, що виразилося в призначені за вказаним фактом службового розслідування щодо ОСОБА_1 . Як зазначає позивач, про проведення розслідування дізнався 23.11.2021, після надходження на електронну адресу ТЦ ГУНП у Волинській області наказу ГУНП у Волинській області від 23.11.2021 року №1637-в про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Вважає, що службове розслідування стосовно нього не призначалось, натомість за наслідками проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 22.11.2021 про винність у вчиненні дисциплінарного проступку.
Підставою для призначення службового розслідування слугував факт виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів та данними бухгалтерського обліку ГУНП у Волинській області, а саме: лишки брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі кеу в кількості 1500,00 кг на суму 5 595,00 грн.
За результатами розслідування встановлено, що ОСОБА_1 отримано брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key в кількості 15000 кг згідно товарно-транспортних накладних від 28.12.2019 № 385 - 5000 кг, ТТН від 13.01.2020 № 25 - 5000 кг, ТТН від 21.01.2020 №42-5000 кг. Позивач особисто отримав 18658,41 кг брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key, про що свідчать його підписи у видаткових накладних. Таким чином, на початок опалювального сезону 2020-2021 років в тренінговому центрі ГУНП були в наявності 18658,41 кг брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key на суму 69 595,87 грн, які рахувалися за матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 .
Станом на 14.07.2021 згідно інвентаризаційного опису запасів від 13.07.2021 у відповідності до розписки наданої матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 , серед матеріальних цінностей, які рахувалися за позивачем відсутні будь-які брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key. Однак, інвентаризаційною комісією ГУНП в приміщені їдальні тренінгового центру виявлено 1500 кг брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі key на суму 5 595,00 грн, які за даними бухгалтерського обліку ГУНП у Волинській області не значаться.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (п.6 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження) (пункт 3 розділу VI Порядку №893).
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено (у разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування); вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку №893).
Як слідує з матеріалів справи, 22.11.2021 за результатами службового розслідування було складено висновок, відповідно до якого комісія вирішила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 10 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 7 розділу 111 (Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання) Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №11, підпункту 9.2 розділу IV (Організація та забезпечення діяльності Центру) Положення про тренінговий центр ГУНП у Волинській області, затвердженого наказом ГУНП від 12.03.2019 № 300, що призвело до неналежного збереження, обліку ввіреного службового майна, не повідомлення УФЗБО ГУНП у Волинській області про факт наявності лишків брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі key в кількості 1500,00 кг, начальнику тренінгового центру ГУНП у Волинській області підполковнику поліції ОСОБА_1 оголосити догану. Як наслідок, 23.11.2021 було видано наказ ГУНП у Волинській області №1637/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників тренінгового центру ГУНП у Волинській області та виконання заходів, запропонованих дисциплінарною комісією», за яким позивачу було оголошено догану за вчинення вищевказаного проступку.
Згідно оборотної відомості по товарно-матеріальних цінностях з 01.06.2021 по 31.10.2021 за ОСОБА_1 станом на 01.06.2020 рахувалися брикети паливні дерев'яні пресовані типу Ріпі key в кількості 18658,41 кг на суму 69 595,87 грн.
Встановлено, що згідно договору поставки № 16/12/19 від 24.12.2019 ФОП ОСОБА_2 зобов'язався поставити в ГУНП у Волинській області 33568,41 кг брикетів паливних пресованих типу Ріпі key по ціні 3,73 грн. за 1 кг на загальну суму 125 545,87 грн.
Вказані брикети паливні особисто отримані ОСОБА_1 на протязі - грудня 2019 року - червня 2020 року у ФОП ОСОБА_2 згідно видаткових накладних.
Зокрема, ОСОБА_1 отримано брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key в кількості 15000 кг згідно товарно-транспортних накладних від 28.12.2019 № 385 - 5000 кг, ТТН від 13.01.2020 № 25 - 5000 кг, ТТН від 21.01.2020 №42-5000 кг.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 поставив в тренінговий центр 18658,41 кг на суму 69 595,87 грн. згідно наступних видаткових накладних: № 4 від 05.02.2020 (5000 кг на суму 18 650 грн.), № 5 від 17.06.2020 (7000 кг на суму 26 110 грн), № 6 від 25.06.2020 (6658,41 кг на суму 24 853,87 грн).
ОСОБА_4 особисто отримав 18658,41 кг брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key, про що свідчать його підписи у видаткових накладних.
Згідно даних бухгалтерського обліку ГУНП брикети паливні деревні пресованого типу ОСОБА_3 в 2020 та 2021 роках більше в тренінговий центр не завозилися.
Таким чином, на початок опалювального сезону 2020-2021 років в тренінговому центрі ГУНП були в наявності 18658,41 кг брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key на суму 69 595,87 грн, які рахувалися за матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 .
Згідно інвентаризаційного опису запасів від 13.07,2021 станом на 14.07.2021 у відповідності до розписки наданої матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 , серед матеріальних цінностей, які рахувалися за ОСОБА_1 відсутні будь-які брикети паливні деревного пресованого типу Ріпі key.
Однак, в подальшому, інвентаризаційною комісією ГУНП в приміщені їдальні тренінгового центру виявлено 1500 кг брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі key на суму 5 595,00 грн., які за даними бухгалтерського обліку ГУНП у Волинській області не значаться.
Як вбачається з відзиву на позов ОСОБА_1 в телефонних розмовах з членом дисциплінарної комісії ГУНП у Волинській області підполковником поліції ОСОБА_5 повідомив, що вищевказані брикети паливні дерев'яні типу ОСОБА_3 отримані ним в якості благодійної допомоги від гр. ОСОБА_6 і були завезені в тренінговий центр в 2021 році. Точної дати завозу ОСОБА_1 не повідомив, однак, зазначив, що ОСОБА_6 надав благодійну допомогу тренінговому центру в кількості 1500,00 кг брикетів паливних дерев'яних Ріпі key. Зі слів ОСОБА_1 , жодних документів про надання благодійної допомоги у нього не має.
Будь-яких документів (листів, видаткових накладних та ін.) щодо надання благодійної допомоги від юридичних осіб приватного права або фізичних осіб ОСОБА_1 дисциплінарній комісії та в УФЗБО не надав.
Таким чином, дисциплінарна комісія прийшла до вірного висновку, що ОСОБА_1 , будучи матеріально відповідальною особою, отримавши особисто в 2020 році 18658,41 кг брикетів паливних дерев'яних типу Ріпі key, безвідповідально віднісся до списання вказаних матеріальних цінностей по бухгалтерському обліку ГУНП у Волинській області, внаслідок чого утворилися лишки в кількості 1500,00 кг на суму 5 595,00 грн, які були виявлені інвентаризаційною комісією ГУНП, що вбачається з протоколу інвентаризаційної комісії від 10.09.2021 поданого відповідачем на запит суду про скерування усіх матеріалів службового розслідування (вх. № 6351 від 01.02.2022).
Відтак, на думку суду, посилання позивача на сумнівність протоколу інвентаризаційної комісії від 10.09.2021 не грунтується на вимогах законодавства.
Посилання позивача на недотримання процедури, де не може розслідування призначатись за фактом виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів та даними бухгалтерського обліку юридичної особи - не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 чітко передбачено право керівника за наказом призначати таке розслідування у випадку наявності повідомлень посадових осіб, інших поліцейських про вчинення правопорушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Зазначення в позовній заяві, що ОСОБА_1 був позбавлений права подавати пояснення, заперечення, заявляти клопотання як підстави для скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 11 статті 15 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
З відзиву відповідача вбачається, що 15.11.2021 на адресу позивача ГУНП надіслало лист № 4721/12/6 (копія якого досліджена судом) про необхідність прибути в ГУ для дачі пояснень в рамках службового розслідування, призначеного наказом № 1236 від 23.20.2021, про що свідчить поштова квитанція про відправлення цього листа від 15.11.2020.
Фактом, що підтверджує отримання або не отримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового витравлення з позначкою про невручення,
Як вбачається із додаткових пояснень відповідача від 03.02.2022, на адресу ГУНП у Волинській області надійшло їх поштове повідомлення про повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, яке досліджене судом.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Також з вищевказаних пояснень відповідача вбачається, що член дисциплінарної комісії ОСОБА_7 телефоном неодноразово спілкувався із позивачем про факт виявлення лишків брикетів паливних дерев'яних в кількості 1500 кг в тренінговому центрі ГУНП та пропонував ОСОБА_1 прибути до ГУГІП у Волинській області, проте останній зазначав, що він у відпустці чи на лікарняному, про що свідчить рапорт від 18.11.2021 №4746/12/6-2021, який досліджений судом. Отже, позивачу достовірно було відомо про проведення службового розслідування та по якому факту, і що він має право подати відповідні пояснення з цього приводу, однак останній цього не зробив.
Порушення відповідачем процедури при складанні висновку службового розслідування від 22.11.2021, виходячи з характеру порушення, із-за відсутності пояснень позивача в матеріалах в матеріалах службового розслідування, саме по-собі не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності, коли він вірний по суті.
Аналогічна позиція щодо законності притягнення до дисциплінарної відповідальності за умови дотримання відповідачем передбаченої законом процедури викладена в постанові ВС від 23.04.2020 в справі № 825/2382/16.
Враховуючи вищевказане, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу є необгрунтованим, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідачами.
Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич