79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.03.2022 Справа № 914/4049/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, с. Леськи, Черкаська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів
про стягнення 33 794,18 грн
за участю представників: не викликалися
Обставини розгляду справи.
29.06.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, с.Леськи, Черкаська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів про стягнення 33 794,18 грн.
Ухвалою суду від 30.12.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку із ненаданням до матеріалів позову доказів направлення відповідачу позовної заяви.
18.01.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про виправлення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 21.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Ухвалою суду від 21.01.2022, зокрема, було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №333 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901414362870). Відправлення здійснювалося за адресою відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84, кв. 1Б. Поштове відправлення з даним штрихкодовим ідентифікатором було вручено відповідачеві 26.01.2022.
Отже, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 27.01.2021 було укладено договір №12, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату за поставку товару у вигляді талонів на паливо (бензин та дизельне паливо). Однак, позивачу в отриманні товару на загальну суму 18 374,40 грн було відмовлено. Таким чином, відповідач поставку товару на загальну суму 18 374,40 грн не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 18 374,40 грн не повернув. Відтак, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 18 374,40 грн, 1 296,28 грн пені, 13 886,40 грн штрафу, 237,11 грн 3% річних та судові витрати.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
27.01.2021 між Виконавчим комітетом Леськівської сільської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (продавець) було укладено договір №12 та додаток до нього.
За цим договором продавець (відповідач) зобов'язувався поставити, а покупець (позивач) зобов'язувався прийняти й оплатити продавцю бензин А-92 (в талонах); дизельне паливо (талонах) за кодом ДК 021:2015 (09130000-9) - нафта і дистиляти за асортиментом, цінами і кількістю, зазначеними у специфікації товару (додаток №1), що додається до договору і є її невід'ємною частиною.
Згідно п. 3.2. договору та специфікації ціна договору становить 277 728,00 грн.
На виконання умов договору позивач здійснив передоплату в розмірі 71 808,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1139 від 18.03.2021, №1140 від 18.03.2021, №1141 від 18.03.2021, №2365 від 13.05.2021, №2366 від 13.05.2021, №2367 від 13.05.2021.
Відповідно до видаткових накладних №100321/1 від 10.03.2021 та №110521/1 від 11.05.2021 відповідач передав позивачу талони на 1 500 літрів дизельного палива та 1 800 літрів бензину А-92 загальною вартістю 71 808,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. поставка товару здійснюється цілодобово на умовах FCA (в редакції Інкотермс-2010) завантажено в автомобільний транспорт покупця, з резервуарів автозаправних станцій. Відпуск палива покупцю проводиться по талонам на пальне, кожен з яких містить інформацію про: продавця, вид пального, кількість пального, яку можна отримати при пред'явленні оператору АЗС цього талону на пальне, а також термін його дії.
Після реалізації талонів шляхом фактичного отримання товару на АЗС на суму 53 433,60 грн, в подальшому при пред'явленні на АЗС переданих відповідачем талонів, представникам позивача надавалися відмови у заправці службових автомобілів.
Позивач звертався до відповідача із претензією за вих. №1124/04-24 від 14.07.2021, яка залишена останнім без розгляду та задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, неповернення сплачених позивачем коштів, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів у розмірі 18 374,40 грн, 1 296,28 грн пені, 13 886,40 грн штрафу, 237,11 грн 3% річних.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар суму 18 374,40 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару в обсязі, визначеному покупцем відповідно до пред'явлених на отримання товару талонів на пальне згідно п. 5.1. договору, чи у заявці на отримання талонів на пальне згідно п. 5.2. договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості непоставленого товару чи вартості товару згідно не переданих талонів на пальне за кожен день затримки. За прострочення поставки товару чи передачі талонів на пальне за договором понад 30 днів продавець додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від ціни договору.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 296,28 грн, штраф в сумі 13 886,40 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вказану норму, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 237,11 грн 3% річних.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 18 374,40 грн основного боргу, 1 296,28 грн пені, 13 886,40 грн штрафу, 237,11 грн 3% річних.
Оскільки спір виник з вини відповідача, позов задоволено, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84, кв. 1Б (ідентифікаційний код 39046990) на користь Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, с. Леськи, вул. Центральна, 53, Черкаський район, Черкаська область (ідентифікаційний код 04408790) 18 374,40 грн основного боргу, 1 296,28 грн пені, 13 886,40 грн штрафу, 237,11 грн 3% річних, 2 270,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 21.03.2022.
Суддя Мазовіта А.Б.