22.03.2022 Справа № 914/295/19
За позовом: Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни , м. Львів
до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-2: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Винники
про визнання права на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 481,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його викупу; визнання незаконною та скасування підпункту 1.3 пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 № 3524
Суддя Мороз Н.В.
При секретарі Пришляк М. С.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: Дмитрів М. В.
Від третьої особи: не з'явився
Суть спору:
15.02.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни до відповідача-1 Львівської міської ради, до відповідача-2 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання права на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 481,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його викупу; визнання незаконною та скасування підпункту 1.3 пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 № 3524.
Ухвалою від 20.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.04.2019.
У зв'язку з перебуванням судді Мороз Н. В. на лікарняному з 18.04.2019 по 30.04.2019, розгляд справи № 914/295/19, призначений на 23.04.2019 не відбувся.
Ухвалою від 06.05.2019 підготовче засідання відкладено на 14.05.2019.
Ухвалою від 14.05.2019 підготовче засідання відкладено на 20.05.2019.
Ухвалою суду від 20.05.2019 провадження у справі № 914/295/19 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської у справі № 914/4101/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 681 127,51 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень рішенням Господарського суду Львівської у справі № 914/174/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 78 від 13 лютого 2015 року «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 ».
Ухвалою від 14.12.2021 поновлено провадження у справі, продовжено підготовче провадження на 30 днів з 28.12.2021 та призначено підготовче засідання на 11.01.2022.
11.01.2022 підготовче засідання відкладено на 25.01.2022, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
Ухвалою від 25.01.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання на 08.02.2022.
Ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.02.2022.
22.02.2022 розгляд справи по суті відкладено на 22.03.2022, про що сторін та третю особу повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
В судове засідання 22.03.2022 представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 01.04.2019, 06.05.2019, 14.05.2019, 14.12.2021, 11.01.2022 та 25.01.22 не виконав.
Представники відповідача-1 та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, що направлялися за адресою місцезнаходження позивача, повернулися на адресу суду з відміткою АТ "Укрпошта" - «повертається»; «адресат відсутній за вказаною адресою».
Одночасно, суд зазначає, що ухвали суду надсилались на адресу, що зазначена у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступ до яких є відкритим), а саме - місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни є: АДРЕСА_2 .
Крім цього, на офіційному сайті Господарського суду Львівської області неодноразово розміщувались оголошення про розгляд справи № 914/295/19 для належного повідомлення Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про дату та час судових засідань.
Відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження позивача.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності прокладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку із її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (Аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. В єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи (ч. 2. ст. 9). Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст. 10). В силу ст. 11 цього Закону, відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі «Інтернет»).
Відтак, у разі, коли місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Неявка представника позивача в судові засідання, неповідомлення про підтримання останнім на даний час своїх позовних вимог перешкоджає всебічному, повному і об'єктивному розгляду спору.
Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
До таких правових висновків дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Враховуючи неявку представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначені судові засідання, ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, суд, беручи до уваги правову позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена у постановах від 05.06.2020 в справі № 910/16978/19, від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15 відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, дійшов висновку залишити позов у справі №914/295/19 без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, суд звертає увагу позивача на приписи ч.4 ст. 226 ГПК України, згідно яких особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Разом з тим, п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У даному випадку, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із неявкою представника позивача у судові засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на те, що ст. 130 ГПК України не передбачено повернення судового збору у вищенаведених випадках, а п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" повторне неприбуття або залишення позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності віднесено до випадків, у яких сплачена сума судового збору не повертається, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору поверненню не підлягає.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 7 Законом України "Про судовий збір", п.4 ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни до Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_2 про визнання права на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 481,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його викупу; визнання незаконною та скасування підпункту 1.3 пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 № 3524 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , вул. Замарстинівській, 41, вул. Героїв Майдану, 28, вул. Жовківській, 47-а, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні» - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.