ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1095/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.
Представники сторін:
Від позивача - ТОВ «СОЛЬПРОМ» - не з'явився;
Від відповідача - ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021
по справі №923/1095/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЬПРОМ»
до Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство"
про стягнення грошових коштів у сумі 751282,48 грн.,
(суддя місцевого господарського суду: Литвинова В.В., Господарський суд Херсонської області, м. Херсон, вул. Театральна, 18),
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛЬПРОМ» (далі ТОВ «СОЛЬПРОМ») звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (далі ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство») про стягнення 751282,48 грн. заборгованості за Договорами про надання послуг від 01.05.2020 № 1-20-Г2, № 2-20-Г2, № 3-20-3м6, № 4-20-3м9, № 5-20-Дб3, з яких - 696000 грн. основного боргу, 4555,28 грн. 3% річних, 50727,20 грн. втрат від інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договорів про надання послуг щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим позивачем на суму основного боргу нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 у справі №923/1095/21 задоволено позовні вимоги ТОВ «СОЛЬПРОМ» у повному обсязі, стягнуто з ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» на користь позивача 696000 грн. основного боргу, 4555,28 грн. 3% річних, 50727,20 грн. втрат від інфляції та 11269,24 грн. витрат зі сплати судового збору.
В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що відповідачем не надано доказів перерахування основного боргу в сумі 696000 грн. за укладеними сторонами по справі Договорами про надання послуг, з огляду на що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, суд, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та стягнув з відповідача 4555,28 грн. 3% річних та 50727,20 грн. втрат від інфляції.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог у повному обсязі.
Апелянт вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим позивачем документам.
ДП «Геройське дослівно-промислове підприємство» зазначає, що відповідно до умов укладених сторонами Договорів про надання послуг від 01.05.2020 виконавець забезпечує послуги солезбиральним комбайном на весь період збору врожаю солі морської осідної на озері Гаркушеве, у той час, як відповідно до актів про надання послуг від 16.10.2020 були визначені транспортні послуги. Зазначене, на думку апелянта, суперечить умовам Договору в частині строків та термінів надання послуг, визначених договорами.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що підписані сторонами акти наданих послуг не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять періоду надання послуг. Крім того, апелянт вказує, що долучений до позовної заяви акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «СОЛЬПРОМ» та ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство», в якому зазначено про заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2021, підписаний з боку відповідача головним бухгалтером Волковою Г.Ф., яка не мала доступу до бухгалтерських та фінансових документів і яку було звільнено з займаної посади 01.07.2021, та засвідчений недіючою печаткою підприємства, оскільки наказом відповідача від 05.05.2021 №3/В було введено в дію з 05.05.2021 нову печатку підприємства.
Скаржник вважає передчасними висновки суду першої інстанції про доведеність надання послуг за укладеними договорами лише на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, оскільки сам лише факт складання та підписання сторонами таких актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.
Крім того, апелянт вказує, що відповідно до звіту комісії про проведену на підприємстві відповідача перевірку, стало відомо, що за господарськими операціями з ТОВ «СОЛЬПРОМ» згідно вказаних позивачем договорів взагалі відсутні будь-які бухгалтерський та податковий обліки; в декларації з податку на додану вартість за 2020 та 1 квартал 2021 року взагалі не відображено операції за вказаними договорами.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: наказу №3/В від 05.05.2021; наказу №21/21 від 22.09.2021 про призначення перевірки на підприємстві; наказу № 28/В від 22.10.2021 про продовження строку перевірки на підприємстві; наказу №6К від 01.07.2021 про звільнення начальника фінансового відділу ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство»; заяву Волкової Г.Ф від 30.06.2021; податкові декларації з податку на додану вартість ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» за жовтень - грудень 2020 року.
ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» обґрунтовує вказане клопотання неможливістю подання зазначених доказів суду першої інстанції, оскільки ці документи були виявлені підприємством після подання відповідачем відзиву в ході проведення перевірки.
Судова колегія, розглянувши клопотання відповідача про долучення додаткових доказів, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В даному випадку відповідачем не доведено суду апеляційної інстанції неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції, майже всі зазначені відповідачем в апеляційній скарзі докази існували до звернення ТОВ «СОЛЬПРОМ» до суду з позовом до ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» (крім наказів про проведення перевірки на підприємстві) і останній не був позбавлений можливості надати ці документи суду першої інстанції. Посилання апелянта на те, що зазначені докази були виявлені лише після проведення перевірки також не заслуговують на увагу, оскільки жодним чином не підтверджують поважність причин неподання доказів як і не доводять, що докази не було подано з причин, що об'єктивно не залежали від волі останнього.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 по справі №923/1095/21 залишено без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкрито апеляційне провадження по справі №923/1095/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021; витребувано у Господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/1095/21.
20.12.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №923/1095/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 по справі №923/1095/21 на: 14.02.2022 року об 11-00 год.
Судове засідання, яке призначено на 14.02.2022 об 11-00 год., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Разюк Г.П., не відбулось, про що складено відповідну довідку секретарем судового засідання.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Разюк Г.П. з 14.02.2022, 14.02.2022 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/1095/21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 року визначено новий склад суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії: Колоколова С.І., Діброви Г.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 прийнято до розгляду апеляційну скаргу ДП "Геройське дослідно-промислове підприємство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 по справі №923/1095/21 колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії: Колоколова С.І., Діброви Г.І., призначено розгляд апеляційної скарги на: 22.02.2022 року о 10-30 год.
14.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області у справі №923/95/22. Клопотання обґрунтоване знаходженням у провадженні Господарського суду Херсонської області справи №923/95/22 за позовом ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» про визнання правочинів недійсними, розгляд вказаної справи призначено на 09.03.2022. Апелянт зазначає, що предметом позову у справі №923/95/22 є визнання недійсними договорів, на підставі яких позивачем у даній справі (№923/1095/21) заявлено вимогу про стягнення заборгованості з відповідача.
Судова колегія вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження в якій зупиняється.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20).
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. З заявленого клопотання та наданих відповідачем обґрунтувань судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України. При цьому наявних у матеріалах справи доказів достатньо для повної, всебічної та об'єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду, а сам лише факт розгляду позову ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» про визнання правочинів недійсними не є підставою для зупинення апеляційного провадження у даній справі.
В судове засіданні, яке відбулось 22.02.2022 представники сторін не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 травня 2020 року ТОВ «СОЛЬПРОМ» (Виконавець), в особі директора Стюкана Сергія Леонідовича та ДП «Геройське дослідно-промислове підприємство» (Замовник), в особі директора Тіщенко Андрія Віталійовича, укладено Договори: №1-20-Г2; №2-20-Г2; №3-20-Зм6; №4-20-Зм9; №5-20-ДбЗ про надання послуг (далі по тексту - Договори) (а.с. 18-22).
Умовами п. 1. Договору №1-20-Г2 передбачено, що Виконавець надає Замовнику послуги солезбиральним комбайном ОСЗ АО «АМКАДОР» КУ 2ООН №2 (далі - Комбайн) при добуванні солі на території басейнового господарства Замовника, а саме: озеро Гаркушове №2 -1,8 га.
Термін надання послуг за даним договором складає в середньому 6 (шість) днів. З урахуванням погодних умов та інших непереборних обставин термін надання послуг може бути переглянутий Сторонами.
Відповідно до п. 1. Договору №2-20-Г2 Виконавець надає Замовнику послуги солезбиральним комбайном ОСЗ АО «АМКАДОР» КУ 2ООН №2 (далі - Комбайн) при добуванні солі на території басейнового господарства Замовника, а саме: озеро Гаркушове №3 1,7 га.
Термін надання послуг за даним договором складає в середньому 5 (п 'ять) днів. З урахуванням погодних умов та інших непереборних обставин термін надання послуг може бути переглянутий Сторонами.
Умовами п. 1. Договору №3-20-Зм6 передбачено, що Виконавець надає Замовнику послуги солезбиральним комбайном ОСЗ АО «АМКАДОР» КУ- 2ООН №2 (далі - Комбайн) при добуванні солі на території басейнового господарства Замовника, а саме: озеро Змійове №6 -2,6 га.
Термін надання послуг за даним договором складає в середньому И (одинадцять) днів. З урахуванням погодних умов та інших непереборних обставин термін надання послуг може бути переглянутий Сторонами.
Відповідно до п. 1. Договору №4-20-Зм9 Виконавець надає Замовнику послуги солезбиральним комбайном ОСЗ АО «АМКАДОР» КУ- 200Н №2 (далі - Комбайн) при добуванні солі на території басейнового господарства Замовника, а саме: озеро Змійове №9 -1,2 га.
Термін надання послуг за даним договором складає в середньому 5 (п 'ять) днів. З урахуванням погодних умов та інших непереборних обставин термін надання послуг може бути переглянутий Сторонами.
Умовами п. 1. Договору №5-20-ДбЗ передбачено, що Виконавець надає Замовнику послуги солезбиральним комбайном ОСЗ АО «АМКАДОР» КУ- 200Н №2 (далі - Комбайн) при добуванні солі на території басейнового господарства Замовника, а саме: озеро Дубова Засуха -2,2 га.
Термін надання послуг за даним договором складає в середньому 10 (десять) днів. З урахуванням погодних умов та інших непереборних обставин термін надання послуг може бути переглянутий Сторонами.
Відповідно до п. 2. Договору №1-20-Г2 вартість послуг є договірною та складає: 180000,00 (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) грн. з ПДВ, включаючи переміщення Комбайну до місця здійснення видобування солі.
Відповідно до п. 2. Договору №2-20-Г2 вартість послуг є договірною та складає: 170000,00 (сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) грн. з ПДВ, включаючи переміщення Комбайну до місця здійснення видобування солі.
Умовами п. 2. Договору №3-20-Зм6 визначено, що вартість послуг є договірною та складає: 250000,00 (двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) грн. з ПДВ, включаючи переміщення Комбайну до місця здійснення видобування солі.
Відповідно до п. 2. Договору №4-20-Зм9 вартість послуг є договірною та складає: 120000,00 (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. з ПДВ, включаючи переміщення Комбайну до місця здійснення видобування солі.
Відповідно до п. 2. Договору №5-20-ДбЗ вартість послуг є договірною та складає: 220000,00 (двісті двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. з ПДВ, включаючи переміщення Комбайну до місця здійснення видобування солі.
Згідно з п. 5. вказаних Договорів термін дії договору - з « 01» травня 2020 року по « 31» грудня 2020 року, але у будь - якому випадку до повного виконання умов Договору. За домовленістю Сторін, термін дії Договору може бути продовжено на інший термін, шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Пунктом 7. Договору №1-20-Г2 передбачено, що розрахунок за надані послуги проводиться Замовником по закінченню видобування солі по озеру Гаркушове №2-1,8 га згідно виставленого Акту виконаних робіт, підписаного Сторонами, протягом 12-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Пунктом 7. Договору №2-20-Г2 передбачено, що розрахунок за надані послуги проводиться Замовником по закінченню видобування солі по озеру Гаркушове №3-1,7 га згідно виставленого Акту виконаних робіт, підписаного Сторонами, протягом 12-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Пунктом 7. Договору №3-20-Зм6 сторонами погоджено, що розрахунок за надані послуги проводиться Замовником по закінченню видобування солі по озеру Змійове №6-2,6 га згідно виставленого Акту виконаних робіт, підписаного Сторонами, протягом 12-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
За умовами п. 7. Договору №4-20-Зм6 розрахунок за надані послуги проводиться Замовником по закінченню видобування солі по озеру Змійове №9-1,2 га згідно виставленого Акту виконаних робіт, підписаного Сторонами, протягом 12-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Пунктом 7. Договору №5-20-ДбЗ передбачено, що розрахунок за надані послуги проводиться Замовником по закінченню видобування солі по озеру Дубова Засуха 2,2 га згідно виставленого Акту виконаних робіт, підписаного Сторонами, протягом 12-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до умов п 8. Договорів Замовник здійснює оплату шляхом безготівкового переказу необхідних сум коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується відповідними актами:
-Актом надання послуг №1-20-Г2 від 16 жовтня 2020 року (за Договором про надання послуг №1-20-Г2 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Гаркушове №2) на суму 180000,00 грн.;
-Актом надання послуг №2-20-Г2 від 16 жовтня 2020 року (за Договором про надання послуг №2-20-Г2 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Гаркушове № 3) на суму 170000,00 грн.;
-Актом надання послуг №3-20-Зм6 від 30 листопада 2020 року (за Договором про надання послуг №3-20-Зм6 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Змійове № 6) на суму 250000,00 грн.;
-Актом надання послуг №4-20-Зм9 від 30 жовтня 2020 року (за Договором про надання послуг №4-20-Зм9 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Змійове № 9) на суму 120000,00 грн.;
-Актом надання послуг №5-20-ДбЗ від 16 листопада 2020 року (за договором про надання послуг №5-20-ДбЗ від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Дубова Засуха) на суму 220000,00грн.
Вказані Акти підписано керівниками сторін та скріплено печатками.
Загальна вартість наданих послуг за вищезазначеними актами становить 940 000 грн. 00 коп.
Відповідачем здійснено часткову оплату за Договорами в загальному розмірі 244000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та за період з 01.01.2021 по 31.05.2021, копії яких додано до позовної заяви (а.с. 28-31).
Відповідно до банківських виписок відповідач сплатив:
- за Договором № 1-20-Г2 169000 грн., а саме: 30.11.2020 - 60000 грн., 02.12.2020 - 21000 грн., 07.12.2020 - 24000 грн., 29.12.2020 - 40000 грн., 06.01.2021 - 1000 грн. та 23000 грн.;
- за Договором № 2-20-Г2 75000 грн., з яких: 15.12.2020 - 40000 грн., 18.12.2020 - 5000 грн., 22.12.2020 - 15 000 грн., 11.01.2021 - 15 000 грн.
Порушення відповідачем умов укладених сторонами Договорів про надання послуг в частини повної та своєчасної оплати наданих послуг стало підставою для звернення ТОВ «СОЛЬПРОМ» з даним позовом.
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України, передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 910 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, у даній справі встановлено, що позивачем за укладеними Договорами про надання послуг солезбиральним комбайном при добуванні солі надано послуг на загальну суму 940000 грн., які сплачені відповідачем частково у розмірі 244000 грн.
Як зазначалося раніше, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується відповідними актами:
-Актом надання послуг №1-20-Г2 від 16 жовтня 2020 року (за Договором про надання послуг №1-20-Г2 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Гаркушове №2) на суму 180000,00 грн.;
-Актом надання послуг №2-20-Г2 від 16 жовтня 2020 року (за Договором про надання послуг №2-20-Г2 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Гаркушове № 3) на суму 170000,00 грн.;
-Актом надання послуг №3-20-Зм6 від 30 листопада 2020 року (за Договором про надання послуг №3-20-Зм6 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Змійове № 6) на суму 250000,00 грн.;
-Актом надання послуг №4-20-Зм9 від 30 жовтня 2020 року (за Договором про надання послуг №4-20-Зм9 від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Змійове № 9) на суму 120000,00 грн.;
-Актом надання послуг №5-20-ДбЗ від 16 листопада 2020 року (за договором про надання послуг №5-20-ДбЗ від 01.05.2020) послуги транспортні ОСЗ АО "АМКАДОР" (Дубова Засуха) на суму 220000,00грн. Вказані Акти підписано керівниками сторін та скріплено печатками.
Згідно з ч. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").
Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Вищезазначені акти надання послуг відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, а отже, свідчать про здіснення сторонами у справі господарської операції. Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за послуги.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що вказані документи підписані з боку відповідача без будь-яких претензій та зауважень, більш того, відповідачем здійснено часткову оплату вартості вказаних робіт, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
Крім того, до позовної заяви позивачем надано акти звіряння розрахунків за договорами №1-20-Г2; №2-20-Г2; №3-20-Зм6; №4-20-Зм9; №5-20-ДбЗ.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що надані позивачем акти звірки за договорами підроблені, оскільки вони підписані бухгалтером відповідача Волковою Г.Ф. без відома керівника і скріплені печаткою відповідача, яка на час складання актів не діяла вже.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
З огляду на зазначене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у прийнятті акту звірки розрахунків у якості доказу, який підтверджує надання послуг.
Стосовно посилань відповідача на те, що Бухтіяров Д.Б. приступивши до виконання обов'язків керівника виявив, що з підприємства було викрадено архівну документацію, в тому числі і бухгалтерську звітність, про що повідомлено відділення поліції №1 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області та 18.05.2021 розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12021232150000283 за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, то суд апеляційної інстанції наступне.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Отже основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.
Так, відповідачем додано до позовної заяви копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію 18.05.2021 провадження № 12021232150000283.
Доказів існування інших кримінальних проваджень, на які посилається відповідач, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
З огляду на викладене, у відповідача мають бути первинні бухгалтерські документи щодо надання позивачем послуг за договорами від 01.05.2020 №1-20-Г2; №2-20-Г2; №3-20-Зм6; №4-20-Зм9; №5-20-ДбЗ, оскільки три роки для ї х зберігання ще не спливли.
Встановивши відсутність первинних бухгалтерських документів, відповідач мав вчинити дії відповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995, яким передбачено наступне:
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу -установами, в 10-денний строк.
У розділі II. глави 1-6. Адміністрування податків, зборів, платежів Податкового кодексу України пунктом 44.3 статті 44 Кодексу визначається, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Обов'язок повідомлення податкового органу про факт втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів, встановлено у п. 44.5 ПКУ.
Згідно з цією нормою у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, платник податків зобов'язаний п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.
Таким чином, у разі втрати та/або пошкодження первинних бухгалтерських документів та за наявності документів, що підтверджують зазначену подію (зокрема, копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), платник податків зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині того, що твердження відповідача про відсутність бухгалтерських документів не підтверджене належними доказами, до відзиву не додані документи, які свідчать про належне оформлення втрати документів підприємством.
Стосовно доводів апелянта про те, що в актах надання послуг зазначення "транспортні послуги" не відповідає предмету договорів від 01.05.2020 №1-20-Г2; №2-20-Г2; №3-20-Зм6; №4-20-Зм9; №5-20-ДбЗ, судова колегія зазначає, що в кожному акті є посилання на виконання умов якого конкретно договору він складений, а відомостей про укладення якихось інших договорів з такими ж номерами і датою про надання транспортних послуг, суду не надано.
Таким чином, з огляду на те, що ані під час розгляду справи місцевим судом ані під час апеляційного перегляду даної справи відповідач не надав суду доказів на підтвердження оплати наявної заборгованості за виконані роботи в повному обсязі за актами наданих послуг, та доказів, які б спростовували існування перед позивачем заборгованості у розмірі 696000 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу.
Крім того, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4555,28 грн. та 50727,20 грн. втрат від інфляції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 розміщена в розділі I "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Зміст статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Колегія суддів, перевіривши наданий розрахунок позивача щодо нарахування ним 3% річних та інфляційних у розмірі, вважає, що він є вірним та відповідає чинному законодавству, та доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача зазначених сум.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов'язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 по справі №923/1095/21 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2021 по справі №915/464/21 залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 по справі №923/1095/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 по справі №923/1095/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.
У зв'язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022, а також у зв'язку з перебуванням головуючого судді Принцевської Н.М. у відпустці з 02.03.2022 по 18.03.2022, повний текст постанови складено та підписано 23.03.2022 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
С.І. Колоколов