Справа № 521/7347/21
Провадження № 2-а/521/36/22
27 січня 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Шлапак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 11.05.2021 року він рухався по проспекту Шевченка в місті Одесі, де його було зупинено співробітниками патрульної поліції. Співробітник поліції, інспектор Горбатюк О.О. попрохав пред'явити для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Ознайомившись з ними, інспектор заявив вимогу пред'явити поліс обов'язкового цивільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач вказав, що у зв'язку із ненаданням ним полісу, інспектор виніс постанову, серії ЕАН № 4189547, від 11.05.2021 року, про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Проте, як вказує позивач, його не було проінформовано інспектором про конкретну причину та підставу для зупинки т/з, а до відповідальності за порушення вимог ПДР він не притягувався.
Також, ОСОБА_1 посилаючись на правову позицію Вищого адміністративного суду України, від 27.04.2017 року по справі № К/800/13938/17, стверджує, що поліцейський міг перевіряти страховий поліс лише у двох випадках: при складанні протоколу щодо порушень ПДР; при оформленні ДТП.
Враховуючи викладене, позивач просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, серії ЕАН № 4189547, від 11.05.2021 року.
Позивач надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та просив позов задовольнити, справу розглянути без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Крім того, до суду від сторони відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позовних вимог.
Так, представник відповідача, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 127/19283/17, від 25.09.2019 року, вказав, що водії т/з несуть безумовний обов'язок мати при собі та на вимогу поліцейського пред'явити чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Представник вказав, що співробітник поліції перевірив в базі МТСБУ, де було зазначено, що на т/з Mitsubishi Lancer, р. н. НОМЕР_1 , відсутній страховий поліс, який чинний на 11.05.2021 року. Також, як вказав представник відповідача, позивач під час спілкування з інспектором зазначив, що на даний т/з немає страхового полісу.
Також, представник відповідача стверджував, що позивача було ознайомлено з його правами, ОСОБА_1 не надав жодних письмових пояснень по суті, копію постанови отримав.
Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
Згідно положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.05.2021 року інспектором УПП ДПП Горбатюк О.О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову, серії ЕАН № 4189547, від 11.05.2021 року, про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а. с. 5).
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 425,00 грн. за те, що останній «11.05.2021 року о 07:23:38 годині в м. Одесі по проспекту Шевченка, 4Д, водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов| чим порушив п. 2.1 ґ) ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цив.-прав. відповідальності власників наземних ТЗ».
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відносно нього було винесено без достатніх на те правових підстав, оскільки ПДР України він не порушував та в даній ситуації не мало місце оформлення ДТП.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Законом України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, згідно до ч. 1 ст. 52-3 вказаного Закону, до повноважень Національної поліції належить забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII.
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Аналогічну позицію викладено у постанові ВС, від 25.09.2019 року, по справі № 127/19283/17.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказав, що «у зв'язку із ненаданням мною страхового полісу, рядовим поліції Горбатюком О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного правопорушення».
Тобто, позивачем не заперечується факт ненадання ним полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції.
Наведене вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як вже було зазначено судом, відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Суд зазначає, що доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.
На думку скаржника, він мав право не пред'являти поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною
Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
При цьому, як вбачається з Централізованої бази даних МТСБУ ( режим доступу: https://policy-web.mtsbu.ua/Search/ByRegNo?md=A3B3650C0D91339E924CE81BAC0AD0EB7ED4898BDD66599624FA0219329CAA06FA9FDED901D5A2BF108C3D3BCD421420FD50FC9DDCCAEBCA25F8C39E6A40DF4E10D48ED318C16B399FA4724039D87BDF ), поліс на ТЗ № НОМЕР_1 , станом на 11.05.2021 року, не знайдено.
Наведені обставини узгоджується із позицією сторони відповідача, що після надання позивачем посвідчення водія, та реєстраційних документів на т/з, останній не надав полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції, після чого співробітник поліції перевірив інформацію в Базі МТСБУ.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови, від 11.05.2021 року, у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (непред'явлення на вимогу поліцейського поліса обов'язкового страхування) мали місце, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови серії ЕАН № 4189547, від 11.05.2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи містять докази факту вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без зміни, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України, з огляду на встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б підтверджували зазначені позивачем обставини, у суду відсутні, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 122, 251, 258, 268, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 286, 295, 297 КАС України.
Суддя: Н.В. Мирончук