Справа № 504/3974/21
Номер провадження 2/504/910/22
21.02.2022смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в смт. Доброслав за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до укладеного договору б/н від 25.09.2018 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Кредитор свої зобов'язання за договором виконав, надавши ОСОБА_3 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та станом на 25.09.2018 року у ОСОБА_3 утворилася загальна заборгованість за кредитом у сумі 6246,36 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями померлої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які на момент смерті постійно проживали разом із спадкодавцем, тому вважаються такими, що прийняли спадщину.
01 липня 2020 року до Лиманської державної нотаріальної контори було направлено претензію кредитора та 21.07.2020 року отримано відповідь про те, що спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».
16.01.2021 року до спадкоємців померлої позичальниці було направлено лист-претензію з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором, однак ніяких дій з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не було вчинено.
Просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 08 грудня 2021 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутність, зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, у встановлений судом строк, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження або відзиву на позовну заяву не надала, у зв'язку з чим суд згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
25.09.2018 року ОСОБА_3 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_3 в повному обсязі приєдналася до Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» і які разом з пам'яткою клієнта та Тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого вона отримана шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01 жовтня 2019 року.
Станом на день смерті - ОСОБА_3 , мала заборгованість перед кредитором АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 6246,36 грн., яка складається із: 6246,36 грн. - заборгованості за тілом кредиту, в тому числі, 6246,36 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту.
01.07.2020 року позивачем направлено претензію кредитора до Лиманської державної нотаріальної контори. За повідомленням завідуючої Лиманської державної нотаріальної контори від 07.07.2020 року № 1034/02-14 встановлено, що спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».
16.01.2021 року поштовим зв'язком банк направив листи-претензії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 6246,36 грн.
Відповідно до вимог статей 608, 1218, 1219 ЦК України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно зв'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1213 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, однак зобов'язання за кредитним договором серед визначеного переліку відсутні, таким чином такі входять до складу спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Зі змісту зазначених норм видно, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 32 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Статтею 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
До матеріалів справи долучені копії паспортів позичальника ОСОБА_3 та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з яких видно, що всі вони зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Проживання відповідачів разом із спадкодавцем ОСОБА_3 також підтверджується і довідкою №10-08/06 Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.
Таким чином, з матеріалів справи доведено що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на момент смерті позичальника ОСОБА_3 - проживали разом з останньою.
Разом з тим позивачем не надано позивачем доказів того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебували у родинних відносинах з померлим та є її спадкоємцями.
Відсутні і відомості про наявність, перелік та обсяг спадкового майна, що належало ОСОБА_3 та було успадковане відповідачами. Позивачем не надано доказів про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , що позбавляє суд можливості встановити межі відповідальності спадкоємців.
Таким чином, надані позивачем докази не дозволяють встановити істотні обставини, а саме належність відповідачів до кола спадкоємців померлого, факт прийняття ними спадщини, наявність цієї спадщини, її вартість та частки кожного спадкоємця, тобто банком не доведено підстав та обсягу відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що є обов'язковим за вимогами закону.
Принцип диспозитивності цивільного процесу (ст.11 ЦПК в попередній редакції та ст.13 ЦПК в чинній редакції) передбачає розгляд судом справи на підставі доказів, наданих сторонами. Предмет доказування (факти, що підлягають встановленню) міститься в диспозиції норми матеріального права та не потребує додаткового роз'яснення судом.
Враховуючи викладене та аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором №б/н від 25.09.2018 року, тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.526,527,530,608,1049,1054,1218,1220,1221,1268,1273,1281,1282 ЦК України, ст.ст.3,4,10,12,13,15,19,60,79-81,133,137,141,209,235,247,258-259,263-265,273,352,354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Вінська Н. В.