22 березня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 681/1114/21
Провадження № 22-ц/4820/525/22
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2021 року (суддя Горгулько Н. А.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
19 жовтня 2021 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що в шлюбі з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , яка на теперішній час навчається на 3 курсі Навчально-наукового інституту права в Університеті державної фіскальної служби України. Термін навчання з вересня 2019 року по червень 2023 року. ОСОБА_1 офіційно не працює, однак займається ремонтом автомобілів, має доходи, інших дітей немає та спроможний надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання та потребує такої допомоги.
Тому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 2500 грн щомісяця, починаючи з дати подання позовної заяви і до закінчення навчання або досягнення донькою 23-річного віку.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2021 року і до закінчення навчання 01 червня 2023 року, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку. Вирішено питання про судовий збір.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не вирішив його клопотання про витребування документів про доходи доньки і не врахував те, що вона отримує стипендію за місцем навчання та заробітну плату за місцем роботи, оскільки з червня 2021 року працює у ТОВ «Полонський спецкар'єр». Позивачка не надала доказів того, що донька потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з пунктами 1, 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (після розірвання шлюбу ОСОБА_2 )
Згідно з довідкою Навчально-наукового інституту права № 4090/11-16 від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_3 навчається на 3 курсі денної форми навчання Навчально-наукового інституту права в Університеті державної фіскальної служби України. Дата вступу вересень 2019 року, дата закінчення навчання червень 2023 року.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач здоровий, працездатний, отримує нерегулярні доходи та має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, яка продовжує навчання у розмірі 1500 грн на місяць.
Проте такий висновок не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (частина 1 статті 199 СК України).
Положеннями статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе і своїх повнолітніх дітей).
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Отже, при поданні до суду позову особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої доньки потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) саме у розмірі, зазначеному у позовній заяві.
Суд першої інстанції в порушення вимог ЦПК України не розглянув клопотання відповідача про витребування документів про доходи ОСОБА_3 і неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Згідно з довідками Державного податкового університету № 35 і № 36 від 17 лютого 2022 року ОСОБА_3 протягом січня 2020 року - січня 2022 року отримує стипендію, з жовтня 2021 року у розмірі 1448 грн, у січні 2022 року - 2000 грн.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з червня по грудень 2021 року отримала заробітну плату в загальному розмірі 43586,29 грн, (найменування страхувальника ТОВ «Полонський спецкар'єр»).
Зазначені обставини суд не врахував при визначенні розміру аліментів.
Тому частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в цій частині.
Разом з тим, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, колегія суддів враховує рівність особистого обов'язку як матері, так і батька надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання, матеріальний стан сторін - позивачка отримує пенсію у розмірі 3646 грн, відповідач має дохід до 6000 грн на місяць та у власності транспортний засіб і має можливість надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання, про що сам зазначав у відзиві на позовну заяву, а також потреби ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити і зменшити розмір стягнутих аліментів до 1000 грн.
На підставі частини 1 і 13 статті 141 ЦПК України стягнуту з відповідача на користь держави суму судового збору потрібно зменшити пропорційно розміру задоволених позовних вимог (40%) до 363,20 грн.
У решті рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2021 року змінити і зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів до 1000 грн (одна тисяча гривень) щомісячно та судового збору, стягнутого на користь держави, до 363 грн 20 коп (триста шістдесят три грн 20 коп.).
У решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 22 березня 2022 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта