17 березня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/28291/21
Провадження № 22-ц/4820/621/22
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Чебан О.М.
з участю позивача, представників сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради, комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Деражнянської міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Мазурок О.В. від 19 січня 2022 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, зазначав, що 08 листопада 2021 року розпорядженням Деражнянського міського голови його звільнено з посади головного лікаря КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради за прогул без поважної причини відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
З 1988 року він працював за фахом лікарем, а з лютого 2000 року по 08 листопада 2021 року - очолював КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня».
05 листопада 2021 року він у зв'язку з запланованою поїздкою до м. Вінниця в особистих справах та водночас з виробничих питань офіційно на підставі наказу перебував у відпустці за сімейними обставинами як інвалід ІІ групи.
Впродовж 03 та 04 листопада 2021 року позивач під час телефонних розмов із заступником Деражнянського міського голови неодноразово попереджував про запланову поїздку до м. Вінниця та свою відсутність на робочому місці 05 листопада 2021 року.
08 листопада 2021 року міський голова вимагав від позивача надати пояснення у зв'язку з відсутністю на робочому місці 05.11.2021 року. В той же день голова Деражнянської міської ради, його заступники та юрист запропонували ОСОБА_1 розписатися про ознайомлення з розпорядженням Деражнянського міського голови від 08.11.2021 року, яким позивача звільнено з посади головного лікаря за прогул 05.11.2021 року.
В день звільнення ОСОБА_1 не ознайомлено з актом відсутності на робочому місці, не додано цей акт до розпорядження та отримано позивачем лише 22 листопада 2021 року, що свідчить про його фактичну відсутність до настання певного факту.
За таких обставин позивач вважав своє звільнення у зв'язку з прогулом незаконним. Неправомірне звільнення спричинило погіршення його стану здоров'я, душевні страждання, стрес та завдало значної моральної шкоди.
З врахуванням наведеного позивач просив скасувати розпорядження Деражнянського міського голови № 251/02.02-05 від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради за прогул без поважної причини відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити його на посаді головного лікаря КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради; стягнути з КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням різниці посадових окладів та утримання з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті; стягнути з Деражнянської міської ради моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року позов задоволено частково.
Скасовано розпорядження Деражнянського міського голови № 251/02.02-05 від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради за прогул без поважної причини відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради.
Стягнуто з комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради на користь ОСОБА_1 251988,54 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням обов'язкових платежів.
Стягнуто з Деражнянської міської ради на користь ОСОБА_1 50000 грн. моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі Деражнянська міська рада просить скасувати рішення суду як незаконне, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, хибним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача за прогул, оскільки 05.11.2021 року він перебував у відпустці. Судом не враховано, що підставою для надання відпустки без збереження заробітної плати є згода сторін відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки». Про існування наказу про надання відпустки, виданого ОСОБА_1 , апелянту не було відомо, видання такого наказу не передбачено контрактом чи статутом.
Контрактом передбачено обов'язок погодження відпусток з органом управління майном, що не зроблено позивачем, тому суд безпідставно зробив висновок про законність підстав відпустки 05 листопада 2021 року.
Судом першої інстанції не допитано як свідків міського голову Деражнянської міської ради та його заступника, які склали акт про відсутність на роботі позивача 05.11.2021 року та не встановлено обставини його складення, наявність інших свідків при складенні цього документа.
Судом не враховано клопотання представника Деражнянської міської ради про відкладення розгляду справи, яке було надіслане на електронну пошту суду 18 січня 2021 року.
У відзиві ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну. Зазначає, що контракт не передбачає вид та форму погодження відпустки без збереження заробітної плати для особи, яка має інвалідність 2 групи, якою скористався ОСОБА_1 . Факт перебування його у відпустці в день нібито прогулу Деражнянська міська рада не спростувала.
В засіданні апеляційного суду представниця апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
Позивач та його представник, представник відповідача КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що 03 лютого 2000 року ОСОБА_1 призначений на посаду головного лікаря КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 20.11.2014 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.
03.11.2021 року ОСОБА_1 подав до КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» заяву про надання йому відпустки 05.11.2021 року без збереження заробітної плати.
Наказом КНП «Деражнянська МБЛ» №117-к від 04.11.2021 року ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати загальною тривалістю 1 календарний день, 05.11.2021 року, в зв'язку з сімейними обставинами.
Наказом КНП «Деражнянська МБЛ» № 119-к від 08.11.2021 року внесено зміни в наказ №117-к від 04.11.2021 року: ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати загальною тривалістю 1 к/день на 05.11.2021 року в зв'язку з сімейними обставинами, а саме з інвалідністю.
Розпорядженням Деражнянського міського голови від 08.11.2021 року «Про звільнення за прогул без поважних причин», на підставі п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради 08 листопада 2021 року за прогул без поважної причини відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Підстава - акт про відсутність працівника на робочому місці від 05.11.2021 року.
Наказом КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради № 258 від 08.11.2021 року звільнено з посади головного лікаря КНП «Деражнянська МБЛ» ОСОБА_1 на підставі розпорядження Деражнянського міського голови А.Ковпака від 08 листопада 2021 року № 251/02.02-05.
Відповідно до п.2.2 п.п.20 контракту з керівником комунального підприємства «Деражнянська центральна районна лікарня Хмельницької області» від 29.08.2019 року - керівник закладу зобов'язаний погоджувати з Органом управління майном свої відпустки, закордонні відрядження та відрядження в межах України, а також невідкладно інформувати Орган управління майном про свою тимчасову втрату працездатності.
Згідно статуту комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради - Комунальне некомерційне підприємство «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради є закладом охорони здоров'я - комунальним некомерційним підприємством, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу. Власником майна підприємства є Деражнянська міська територіальна громада. Органом управління є Деражнянська міська рада. Підприємство є підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Органу управління майном.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у відповідача не було підстав для звільнення позивача за прогул, який нібито мав місце 05.11.2021 року, оскільки цього дня останній перебував у відпустці. Тому звільнення позивача є незаконним і слід поновити його на посаді головного лікаря лікарні, стягнути на його користь з КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» середній заробіток за час вимушеного прогулу, а з Деражнянської міської ради - 50000 грн. моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо незаконності звільнення позивача є безпідставними.
Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогул, під яким розуміється відсутність на робочому місці без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, за своєю правовою природою є порушенням трудової дисципліни (дисциплінарним проступком), під яким варто розуміти невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно з пунктами 22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Частинами першою, третьою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Звільнення за вчинення прогулу є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.
Суд першої інстанції правильно встановив, що 05.11.2021 року позивач дійсно був відсутній на роботі, оскільки перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до наказу КНП «Деражнянська МБЛ» №117-к від 04.11.2021 року, що виключає підстави розцінювати його відсутність на роботі як прогул.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України (стаття 2 Закону України «Про відпустки»).
Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України «Про відпустки» одним із видів відпусток є відпустка без збереження заробітної плати, яка надається відповідно до статей 25, 26 цього Закону.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку особам з інвалідністю I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно.
Суд першої інстанції правильно констатував, що накази КНП «Деражнянська МБЛ» № 117-к від 04.11.2021 року про надання відпустки ОСОБА_1 та № 119-к по КНП «Деражнянська МБЛ» від 08.11.2021 про внесення змін в наказ № 117-к від 04.11.2021 року не оспорювалися у встановленому порядку і є чинними.
Зазначені накази не є предметом спору в цій справі, а отже, у суду першої інстанції не було підстав давати оцінку їх законності та дотриманню процедури їх прийняття.
Відтак доводи апелянта щодо порушення ОСОБА_1 умов контракту від 29.08.2019 року, непогодження відпустки з органом управління за наявних не скасованих наказів не мають істотного значення для вирішення цього спору.
Протокольною ухвалою від 19 січня 2022 року суд першої інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про допит свідків у зв'язку з недотриманням вимог ст. 91 ЦПК України.
Клопотання представника Деражнянської міської ради про відкладення розгляду справи дійсно було надіслане на електронну пошту суду 18 січня 2022 року, проте зареєстроване судом і надійшло до головуючої судді в справі 20.01.2022 року, після ухвалення оскаржуваного рішення у справі.
Разом з тим, Деражнянська міська рада у відзиві на позов виклала усі аргументи і заперечення проти заявлених позовних вимог, які бути предметом дослідження суду першої інстанції.
Вказане порушення не призвело до неправильного вирішення спору - рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Деражнянської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22 березня 2022 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк