Дата документу 25.01.2022 Справа № 335/12238/21
Єдиний унікальний №335/12238/21 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11сс/807/43/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
25 січня 2022 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новомиколаївка, Новомиколаївського району, Запорізької області, громадянина України, який має загально-середню освіту, офіційно не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 .
Прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021080000000294 від 21 листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце мешкання у період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня, строком на 60 днів до 22 січня 2022 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на наявність яких міститься посилання у клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними прокурором у судовому засіданні не доведені. Сама лише тяжкість вчинення злочину, не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 21 січня 2022 року, без визначення розміру застави.
В обґрунтування своєї скарги прокурор зазначає, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не надав належної оцінки доказам та обставинам, якими обґрунтовується клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, не враховано наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які встановлені органом досудового розслідування.
При прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_6 підозрюється, згідно зі ст.12 КК України, у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років. Крім того, ОСОБА_6 усвідомлює те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотний характер, оскільки шкода, яка була завдана потерпілим, не може бути усунена. Перебуваючи на волі, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.
Крім цього, ОСОБА_6 ніде не працює та не має постійного заробітку. Відповідно його доводи, що він, перебуваючи на волі, планує працювати та відшкодовувати заподіяну шкоду потерпілим, не відповідає дійсності. Зазначене фактично підтверджено допитаною у судовому засіданні цивільною дружиною підозрюваного ОСОБА_11 , яка зазначила, що ОСОБА_6 інколи допомагає в магазині, якій належить їй як фізичній особі - підприємцю. Таким чином, спричинена шкода буде відшкодовуватись не підозрюваним, а ОСОБА_11 .
При обрані запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і невідворотність покарання, вже вживав спроби ввести слідство в оману, надавши неправдиві пояснення, а також відмовляючись від проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Також у судовому засіданні стороною захисту надано довідку- хараткеристику за місцем проживання підозрюваного, яку не можна розцінювати як позитивну, оскільки остання містить інформацію лише щодо відсутності скарг на ОСОБА_6 .
Доводи сторони захисту з приводу наявності у підозрюваного малолітньої дитини, яка має певний діагноз, також, на думку обвинувачення не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки наявність дитини не завадила ОСОБА_6 сісти за кермо напідпитку та скоїти тяжкий злочин.
Перебуваючи на волі, підозрюваний зможе вплинути на обставини, які згідно зі ст.91 КПК України, підлягають доказуванню, а саме, шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків, шляхом погроз, вмовляння тощо, може схилити останніх давати неправдиві показання, що є ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Також прокурор зазначає, що захисником підозрюваного у судовому засіданні надано заяву від імені ОСОБА_12 - матері загиблого ОСОБА_13 , у якій остання просить суд не обирати суворий запобіжний захід щодо ОСОБА_6 .
Проте, на думку прокурора, вказана заява під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному не могла бути взята до уваги слідчим суддею, оскільки це порушує визначений у ст.7 КПК України принцип безпосередності дослідження показань, речей та документів.
Безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_12 , яка на момент розгляду клопотання не мала статусу потерпілої у кримінальному провадженні, показань щодо відсутності претензій до підозрюваного ОСОБА_6 , її думки щодо можливості застосування до нього запобіжного заходу, не давала.
Враховуючи викладене, на думку сторони обвинувачення, наявність ризику щодо незаконного впливу на потерпілих та свідків, шляхом погроз, вмовляння тощо, у судовому засіданні стороною захисту не спростовано.
Згідно з ухвалою слідчого судді, 23 листопада 2021 року на адресу суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України у кримінальному провадженні №12021080000000294 від 21 листопада 2021 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 листопада 2021 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_14 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в темну пору доби, керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого світла фар, здійснював рух по проїзній частині вул.Українській в смт.Новомиколаївка, Запорізького району, Запорізької області, зі сторони вул.Крупської в сторону вул.Шкільної. В салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні розташовувався пасажир ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У цей же час, по автодорозі Н-15 «Запоріжжя-Донецьк», на території населеного пункту смт. Новомиколаївка, Запорізького району, Запорізької області, зі сторони вул. Лермонтова в напрямку вул. Радгоспної, здійснював рух автомобіль «ГАЗ-5312», (молоковоз), реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_15 , 1961 року народження.
Під час руху, по вул.Українській, наближаючись до перехрестя з автодорогою Н-15 «Запоріжжя-Донецьк», яка є головною відносно вул.Української, водій ОСОБА_14 , у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушення координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи із злочинною недбалістю, не виконавши вимогу дорожнього знаку 2.1 ПДР «Дати дорогу», не надавши перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, виїхав на вказане перехрестя, в результаті чого відбулось зіткнення автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Своїми діями водій ОСОБА_14 , порушив вимоги п.п. 2.9 а), 16.3, 16.11, 19.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 16.3 «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;
п.16.11.: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
п.19.1.: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
a) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла».
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_13 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Таким чином, ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
22 листопада 2021 року ОСОБА_14 затримано у порядку ст.208 КПК України.
22 листопада 2021 року ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_14 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході проведення якого зафіксовано подію ДТП, слідову інформацію, розташування та механічні пошкодження транспортних засобів, розташування та положення трупа ОСОБА_13 , стан проїзної частини в місці події;
-протоколом проведення медичного огляду ОСОБА_14 на встановлення факту вживання алкогольних напоїв..., відповідно до якого, на момент ДТП ОСОБА_14 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який працевлаштований на посаді поліцейського СРПП відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, який пояснив, що 21 листопада 2021 року він перебував на чергуванні в складі СРПП разом із інспектором СРПП ОСОБА_17 .. В цей же день, приблизно о 17:50 годин, вони виявили, що на перехресті а/д Н-15 «Запоріжжя-Донецьк» з вул. Українською в смт.Новомиколаївка, Запорізького району, Запорізької області, сталось зіткнення автомобіля «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем «ВАЗ- 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 . На місці ДТП безпосередньо після зіткнення в салоні автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом перебував ОСОБА_14 , який подавав ознаки життя, а на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, зажатий деформованими частинами кузова автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_13 , який ознак життя не подавав. Через деякий час на місце пригоди прибула бригада ШМД, які дістали водія ОСОБА_14 з автомобіля та направили до лікарні. У водія ОСОБА_14 були явні ознаки алкогольного сп'яніння. Труп ОСОБА_13 дістали з автомобіля працівники МЧС за допомогою спец- інструмента. Водій автомобіля «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_15 тілесних ушкоджень не отримав та перебував на місці події до кінця проведення огляду місця пригоди;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 який працевлаштований на посаді інспектора СРПП відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, та який надав показання, які є аналогічні показанням свідка ОСОБА_16 ;
-відеозаписом з нагрудної камери інспектора СРПП ОСОБА_17 , на якому видно, що безпосередньо після зіткнення транспортних засобів, на водійському сидінні за кермом автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував ОСОБА_14 , а труп ОСОБА_13 , зажатий деформованими частинами кузова автомобіля, розташовувався на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 який пояснив, що 21 листопада 2021 року приблизно о 17:50 годин, вони виявили, що на перехресті а/д Н-15 «Запоріжжя-Донецьк» з вул.Українською в смт.Новомиколаївка, Запорізького району, Запорізької області, сталось зіткнення автомобіля «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 . На місці ДТП безпосередньо після зіткнення в салоні автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом перебував водій, який подавав ознаки життя, та мав ознаки алкогольного сп'яніння. В подальшому вказаного водія дістали з автомобіля медичні працівники ШМД та направили його до лікарні. На передньому пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зажатий деформованими частинами кузова автомобіля, знаходився пасажир, який ознак життя не подавав. Водій автомобіля «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 , видимих тілесних ушкоджень не мав та перебував на місці пригоди;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 яка надала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_18 ;
-пояснення водія автомобіля «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_15 , який пояснив, що він здійснював рух по а/д Н-15 «Запоріжжя-Донецьк» в напрямку м.Запоріжжя та на перехресті з вул.Українською в смт. Новомиколаївка, Запорізького району. Запорізької області, відбулось зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював рух з вимкнутим світлом фар, та виїхавши з другорядної дороги, перетинав проїзну частину а/д Н-15 «Запоріжжя-Донецьк» зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ-5312», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , загинув на місці ДТП, а водій з тілесними ушкодженнями та явними ознаками алкогольного сп'яніння лікарями ШМД був направлений до лікарні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного ОСОБА_14 , його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону при розгляді клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, думка прокурора, та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_14 , дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому правопорушенні, а також конкретні обставини вказаного кримінального правопорушення.
Як убачається з наданих матеріалів провадження, та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі не оспорюється та підтверджується доданими до клопотання доказами, зазначеними як в самому клопотанні так і в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ці ризики існують, при цьому в ухвалі зазначив, що сама лише тяжкість вчинення злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, проте сама по собі не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, слідчий суддя звернув увагу на те, що сторона обвинувачення не обґрунтувала неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу (домашнього арешту) для запобігання встановлених ризиків.
Слідчий суддя врахував ступінь тяжкості та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_14 правопорушення, відсутність достатніх даних про наявність з його сторони намірів перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, має стійкі соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких має інвалідність. Крім того, потерпіла ОСОБА_12 подала заяву з проханням застосувати запобіжний захід ОСОБА_14 , не пов'язаний із триманням під вартою.
З урахуванням тяжкості та обставин інкримінованого ОСОБА_14 кримінального правопорушення, відомостей про особу підозрюваного у сукупності, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що необхідним і достатнім буде застосування до останнього менш суворого ніж тримання під вартою запобіжного заходу - у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ці висновки слідчого судді прокурором не спростовані з наданням відповідних доказів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді і вважає, що обраний запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При апеляційному розгляді не встановлено даних, які свідчили би про те, що підозрюваний ОСОБА_14 не виконує своїх процесуальних обов'язків чи перешкоджає кримінальному провадженню будь-яким чином. Навпаки, прокурор зазначив про те, що ОСОБА_14 свої процесуальні обов'язки виконує, умов домашнього арешту не порушує.
Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, правильність висновків слідчого судді не спростовують, отже підстав для задоволення вказаної апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи прокурора про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.
Крім того, при апеляційному розгляді встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 січня 2022 року застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Тому, в подальшому питання щодо запобіжного заходу має вирішуватися судом першої інстанції у встановленому законом порядку.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_9 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021080000000294 від 21 листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною залишати місце мешкання у період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня, строком на 60 днів до 22 січня 2022 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4