про закриття провадження у справі
22 березня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1076/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кучерко Володимира Ігоровича від 08.02.2022 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 68084545.
Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 25.02.2022.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань або заяв не подавали.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши подані документи, встановивши характер та зміст спірних правовідносин та обставини позовної заяви, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області про забезпечення позову від 23.12.2021 заборонено ФОП ОСОБА_1 та/або будь-яким іншим особам здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:09:001:0093, площею 0,0800 га, за адресою: АДРЕСА_1 , крім робіт зі вжиття заходів з консервації будови, які мають включати захист від пошкодження прилеглої забудови та навколишнього середовища, - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (а.с. 16-18).
11.02.2022 постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №68084545 з примусового виконання ухвали Господарського суду Чернівецького суду у справі №926/5299/21 від 23.12.2021 (а.с. 9).
За невиконання ухвали Господарського суду Чернівецької області про забезпечення позову від 23.12.2021 постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП№68084545 від 18.01.2022 на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн (а.с. 10).
За повторне невиконання ухвали Господарського суду Чернівецької області про забезпечення позову від 23.12.2021 постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП№68084545 від 08.02.2022 на позивача повторно накладено штраф у розмірі 3400,00 грн (а.с. 11).
Вважаючи протиправною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.02.2022 ВП№68084545, позивач звернувся з даною позовною заявою до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Згідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, - ч. 1 ст. 327 ГПК України.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
На підставі ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, - ч. 1 ст. 340 ГПК України.
В той же час за правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, - ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Проте, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства наявні спеціальні норми, встановлені Законом України "Про виконавче провадження". Так, за приписами ч. 1 ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Положеннями ч. 2 ст. 74 цього ж Закону унормовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
На перший погляд може виникнути уявлення про колізію зазначених норм права. Однак, проаналізувавши зазначені нормативно-правові акти у співставленні зі спірними правовідносинами, суд дійшов висновку, що спір з приводу оскарження дій, бездіяльності та будь-якого рішення виконавця, в тому числі про штраф, ухваленого за правилами господарського судочинства, підлягає розгляду судом, який його ухвалив, тобто господарським судом, на підставі такого.
Зміни до ч. 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" були внесені згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016.
Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" набув чинності 15.12.2017.
Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права. Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.
Частиною 2 статті 74 Закону України №1404-VIII в редакції 21.12.2016 встановлено, що "постанови державного виконавця про стягнення штрафів можуть бути оскаржені сторонами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом".
Передбачений законом порядок оскарження рішення приватного виконавця визначено у ч. 1 ст. 287 КАС України, яка містить правило, що: "учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб".
Інший порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця та державного виконавця передбачений положеннями ст. 339 ГПК України, якою встановлено, що "сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права".
Отже, саме господарському суду підсудний даний спір, оскільки господарським судом було винесено ухвалу про забезпечення позову в межах господарської справи №926/5299/21 на підставі положень Господарсько-процесуального кодексу України та саме в порядку виконання рішення господарського суду, в силу ч. 10 ст. 112 ГПК України, ухвала господарського суду була передана виконавцю для примусового виконання.
Таким чином, в основу постанови про накладення штрафу виконавець поклав рішення господарського суду, ухваленого за правилами ГПК України та виніс оспорювану постанову (рішення) про накладення штрафу, яким, за твердженням позивача, порушені його права як сторони виконавчого провадження.
Логіка законодавця щодо розмежування предметної підсудності справ цієї категорії (оскарження рішень, дій та бездіяльності державного/приватного виконавця) за змістом спірних відносин є цілком зрозумілою, оскільки у даному випадку дії державного виконавця знаходяться у сфері контролю відповідного суду (адміністративної, цивільної чи господарської юрисдикції) тобто того суду, який видав виконавчий документ в процесі чи за результатом розгляду справи.
Об'єктом судового контролю у виконавчому провадженні в порядку цивільного судочинства є рішення державного виконавця про накладення штрафу при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до норм ЦПК, адміністративного, - в порядку КАС України, а господарського за правилами ГПК України. Відповідно до ст. 287 КАС України об'єктом адміністративної юрисдикції є контроль за виконанням рішень адміністративних судів та рішень інших юрисдикційних органів, якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби.
Щодо накладення штрафу за невиконання рішення господарських судів, то оскарження такої постанови здійснюється в порядку господарської юрисдикції за правилами ст.ст. 339, 340 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Оскільки дана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства у адміністративного суду відсутня компетенція щодо вирішення цього спору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у адміністративні справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Кучерко Володимира Ігоровича від 08.02.2022 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №68084545,- закрити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш