Справа № 544/200/22
2/544/127/2022
Номер рядка звіту 68
12 березня 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю секретаря судового засідання - Киричевської В. М.,
у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що він та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 березня 1994 року по 13 травня 2021 року. Від спільного проживання мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачем раніше було стягнуто аліменти на утримання спільних дітей і відповідачка сплачувала їх. ІНФОРМАЦІЯ_3 старшому сину виповнилося 18 років і відповідачка припинила сплачувати аліменти на його утримання. З 01 вересня 2021 року ОСОБА_4 навчається на першому курсі денної форми навчання за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» в Полтавському інституті бізнесу Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» та потребує матеріальної підтримки. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала частково, а саме не заперечувала проти сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/8 частини заробітку.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який відповідно до рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2021 року розірвано (а.с. 4-5).
Від спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6).
Згідно довідки № 122 від 01.09.2021, яка видана Полтавським інститутом бізнесу Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая», ОСОБА_4 дійсно навчається на 1 курсі денної форми навчання Полтавського інституту бізнесу Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая». Закінчує навчання 30 червня 2025 року (а.с. 7).
Відповідачка ОСОБА_2 проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина не надає.
Згідно ст. 198, 199 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є повнолітнім та навчається на першому курсі Полтавського інституту бізнесу Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая», тому суд уважає, що він потребує матеріальної допомоги з боку батьків.
При визначенні розміру аліментів суд, на підставі вищевказаних норм матеріального права, враховує матеріальний стан платника аліментів, яка продовжує сплачувати аліменти на молодшого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини своїх доходів; а також згоду відповідачки сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини її заробітку на утримання сина ОСОБА_5 .
Отже, враховуючи викладені обставини справи, та зважаючи на те, що ОСОБА_6 , який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги з боку батьків, а мати - відповідачка по справі зобов'язана виплачувати аліменти на повнолітнього сина, який навчається, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідачки на період навчання, тобто до 30 червня 2025 року. На думку суду, такий розмір аліментів є розумним та справедливим.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України, де зазначено, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначаються в твердій грошовій сумі або в частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу та з урахуванням того, що дана норма не містить посилань на встановлення мінімального та максимального розміру аліментів, який підлягає стягненню, суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів у розмірі не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн на користь держави.
У відповідності зі ст. 430 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 6-13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідачки щомісяця, починаючи з 11.02.2022 і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2025 року.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. В. Нагорна