Дата документу 01.03.2022 Справа № 554/1344/22
Справа №554/1344/22
Провадження 3/554/534/2022
01 березня 2022 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Січиокно Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу бухгалтером КДП НМУ «Електропівденмонтаж»,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 017238 від 08.02.2022 року, 03 лютого 2022 року, близько 15год 00 хв., ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого проживання, що АДРЕСА_1 , неналежним чином виконала батьківські обов'язки по догляду за донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 03 лютого 2022 року, близько 15 год 00 хв випила значну кількість пігулок, через що була госпіталізована до дитячої міської клінічної лікарні м.Полтави з отруєнням.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, її неявка не є перешкодою для розгляду справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, приходжу до такого висновку.
Ч.1 ст.184 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. (ст. 10 КУпАП).
Таким чином склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.184 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа умисно ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей.
Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов'язків завжди є важливими й актуальними. Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Як встановлено, за результатами розгляду не було отримано будь - яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 умисно ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання доньки.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в справі відсутні достатні, допустимі та переконливі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, а отже склад вказаного правопорушення в її діях відсутній, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247,283, 284 КУпАП,-
закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в її діях.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Січиокно