Провадження № 2/537/286/2022
Справа № 537/5354/21
17.03.2022 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача згідно якого прохала суд ухвалити рішення яким визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 22.05.2014 року. На даний час в означеній квартирі зареєстрована її донька - відповідач по справі, яку позивач зареєструвала 14.11.2018 року за її проханням для працевлаштування. Однак з моменту реєстрації та по теперішній час її донька не проживала та не проживає у її квартирі. Відповідач не сплачує за комунальні послуги, жодної участі в утриманні квартири не бере, квартирою не цікавиться. При цьому, самостійно знятися на її прохання відповідач не бажає та ігнорує її прохання. Реєстрація відповідача в її квартирі створює для позивача додаткові витрати за комунальні послуги, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 30.11.2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
21.12.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позов прохають задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явилася, хоча про час місце та день судового засідання була належним чином повідомлена, правом на подання відзиву не скористалася.
Враховуючи, що відповідач, яка була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи не з'явилая в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та з урахуванням клопотання представника позивача, суд вирішив на підставі ст. ст. 247, 280 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, приходить до наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 22.05.2014 року Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2017 року, № 95911441.
На даний час в означеній квартирі зареєстрована ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з довідки наданої Крюківською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 03.11.2021 року, за вих. №12455/01-27.
Згідно акту №1 від 20.09.2021 року складеного головою правління ОСББ «Шевченківський» Мосієнко Ю.О., зі слів двох свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 не проживає з травня 2014 року та по теперішній час.
Тож, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 яка була зареєстрована як член сім'ї власника наразі не проживає за адресою місця реєстрації тривалий час.
Стаття 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.ст. 386, 391 ЦК України, власник має право звертатися з до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово .
Водночас, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Тож, судом встановлено, що відповідач яка зареєстрована у означеній вище квартирі, як член сім'ї власника, при цьому не проживає за адресою реєстрації понад один рік, створює позивачу, як власнику даної квартири, певні перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, а тому відповідача - ОСОБА_2 слід визнати такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст. ст. 29, 317,319, 386, 391, ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила правокористування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич
Повний текст рішення складено 21.03.2022 року.