Провадження № 2/537/121/2022
Справа № 537/3325/21
21.03.2022 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого прохає суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.07.2021 і до повноліття дитини.
В обґрунтування позову зазначено, що 08 червня 2018 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 у шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між сторонами припинені з серпня 2020 року. Спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Відповідач з серпня 2020 року не бере участі у вихованні та утриманні їх спільної дитини. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь - якому разі не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум. Проте такий рівень позивач одна не зможе забезпечити дитині. Вважає, що відповідач, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти у рівні ј частини з усіх видів заробітку (доходу).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення повісток на адресу реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.
Відзиву на позов, заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність учасників справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 08 червня 2018 року у Кременчуцькому міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №512, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08.06.2018.
Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 04.10.2018 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Як встановлено судом син сторін ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю - позивачкою по справі. Відповідач участі у виховані дитини не приймає, матеріально не забезпечує.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Частина 1 ст. 18 Конвенції про права дитини визначає принцип загальної та однакової відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини та декларує, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як встановлено судом, відповідач, в порядку ст. 188 СК України, від обов'язку утримувати сина ОСОБА_5 не звільнений, угоди про добровільну сплату аліментів згідно ст. 189 СК України між сторонами не укладено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ненадання регулярної та належної матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина є порушенням обов'язку ОСОБА_2 піклуватися про свою дитину, а тому суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов'язок по утриманню дітей покладено на обох батьків, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд вирішуючи питання про сплату судового збору виходить з того, що п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 180, 181, 182,183 СК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 05.07.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І.Дядечко