КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №636/4140/18
Провадження № 1-і/552/6/22
21.03.2022 Київський районний суд м. Полтави у складi:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарi - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в м. Полтаві клопотання Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018220440000923 від 09.06.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
На розгляді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12018220440000923 від 09.06.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно розпорядження Голови Верховного суду №7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за Київським районним судом м. Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Полтави визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на гауптвахті на шістдесят діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив звільнити його з під варти з метою продовження служби в лавах Збройних сил України.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що клопотання необгрунтована та не містить наявність обгрунтованих ризиків зазначених у клопотанні.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 16.12.2016 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, солдат ОСОБА_4 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12.05.2018 № 81-РС призначено на посаду заступника командира бойової машини-навідника-опаратора 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону. 09.06.2018 приблизно о 09 год. 05 хв. солдат ОСОБА_4 перебуваючи в наметі № 31, що розташований на території польового табору військової частини НОМЕР_3 , де дислокувався особовий склад військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в ході обопільного конфлікту, що стався із військовослужбовцем військової служби за контрактом, головним сержантом 3 механізованого відділення З механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшим солдатом ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, стоячи між рядами поблизу п'ятого за рахунком з ліва на право військового ліжка в наметі №31, взяв правою рукою належний йому ніж нескладний, довжиною 295 мм, з прямим клинком та полімерною рукояткою, на лівій бічній поверхні клинка мається напис заводу виробника «Columbia №259#», товщина клинка 3,7 мм, довжина клинка 163 мм, ширина клинка 35 мм, та наніс ним удар у область грудної клітини зліва останньому. Надалі, потерпілого ОСОБА_6 було госпіталізованого до ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом: «проникаюче колоте різане поранення лівої половини грудної клітини, лівосторонній гемоторакс».
Відповідно висновку судово - медичної експертизи № 12-14-123-4/18 від 30.07.2018 своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 колото - різану рану в 6-му міжреберному проміжку зліва по передній пахвинній лінії, яке за ступенем тяжкості кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.
24.01.2022 суддею Орджонікідзевського районного суду міста Харкова стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті відділення ВСП (м. Чугуїв) ХЗВ ВСП на строк до 22 березня 2022 року.
На даний час і до вищевказаного строку судовий розгляд у даному кримінальному провадженні закінчений не буде. У зв'язку із цим необхідно вирішити питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на гауптвахті.
Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи учасників судового процесу суд дійшов наступного висновку.
Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд бере до уваги наступне.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в пункті 175 зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою колегії суддів Чугуївського міського суду Харківської області від 29.10.2019 змінено раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою на гауптвахті відділення ВСП (м. Чугуїв) ХЗВ ВСП. Строк тримання обвинуваченого під вартою неодноразово продовжувався у встановленому порядку та завершується 22.03.2022.
При цьому обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення була врахована судом при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Звертаючись з клопотаннями про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Сторона обвинувачення вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На даний час ризики, визначені в попередніх ухвалах суду про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою на гауптвахті, - не зменшилися.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , свідки та потерпілий у даному кримінальному провадженню також проходять службу у вище вказаній військовій частині. Якщо ОСОБА_4 буде змінено запобіжний захід існує реальний ризик того, що обвинувачений зможе безперешкодно впливати на свідків та потерпілого. Також у ОСОБА_4 залишились друзі та знайомі, які на даний момент проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , які можуть на прохання ОСОБА_4 впливати на свідків, потерпілого погрожуючи їм.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
Вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи під домашнім арештом порушував умови домашнього арешту.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Отже, суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, також враховуючи кількість і характер наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, є достатніми для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті, є обґрунтованим.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд крім іншого враховує те, що він обвинувачується у тяжкому кримінальному правопорушенні, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи складність кримінального провадження, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою на гауптвахті обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити на 60 днів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних силпро продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на гауптвахті задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на гауптвахті строком на 60 днів, тобто по 19 травня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1