18 березня 2022 року Справа № 160/2672/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
04.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді № 0414/6360/6360/42 від 03 серпня 2016 «Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати» та № 0414/6360/6360/44 від 06 грудня 2016 « Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати»;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації щомісячної страхової виплати за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року виходячи з розміру індексації 749,65грн. щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що з 2009 року йому була встановлена третя група інвалідності та відповідачем нараховувались та виплачувались щомісячно страхові виплати. Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» страхові виплати було проіндексовано та виплачено у підвищеному розмірі починаючи з вересня 2015 року. Проте, відповідачем у подальшому було здійснено перерахунок страхової виплати, що призвело до утримання попередньо виплачених сум індексації. Не погоджуючись з такими діями відповідача, та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/2672/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
18.03.2022р. засобами електронного зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вказує, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місця підвищення доходу (базовий місяць). Та враховуючи зазначене, якщо потерпілий на виробництві отримує пенсію, для проведення індексації щомісячних страхових виплат необхідно мати інформацію органів Пенсійного фонду України щодо підвищення її розміру. Враховуючи, що позивачем запізно було надано довідку про розмір отриманої пенсії утворилась переплата зі сплати індексації страхової виплати. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Одночасно із відзивом було надано клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує, що ОСОБА_1 дізнався про своє порушене право та відрахування суми надмірно сплаченої індексації страхових виплат у 2016 році та було надано до суду копії листів, якими надано детальні розрахунки та обґрунтування підстав для здійснення утримання з соціальних виплат від 28.09.2016р. №С-76/01-11 та від 03.10.2016р. № 3986.
Проте, суд не може взяти до уваги зазначені листи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, оскільки до заявленого клопотання не надано доказів отримання позивачем листів від 28.09.2016р. №С-76/01-11 та від 03.10.2016р. № 3986. З огляду на викладене, клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем фактично не доведено обізнаність щодо порушеного права позивача.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
04 лютого 2009 року ОСОБА_1 взято на облік до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України внаслідок ушкодження здоров'я, що спричинено профзахворюванням, як потерпілого на виробництві та призначено страхові виплати.
Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 23 січня 2015 року винесено постанову № 0414/6360/6360/41, якою постановлено провести донарахування щомісячних виплат за: березень 2014 року в розмірі 287,64грн., квітень 2014р. в розмірі 287,64грн., травень 2014р. в розмірі 287,64грн., червень 2014р. в розмірі 287,64грн., липень 2014р. в розмірі 287,64грн., серпень 2014р. в розмірі 287,64грн., вересень 2014р. в розмірі 287,64грн., жовтень 2014р. в розмірі 287,64грн., листопад 2014р. в розмірі 287,64грн., грудень 2014р. в розмірі 287,64грн.
03 серпня 2016 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову № 0414/6360/6360/42, якою вирішено відрахувати із суми страхової виплати «щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності» потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 284,83грн. за кожен місяць починаючи з 01 серпня 2016 р. до погашення суми зайво виплачених коштів в розмірі 284,83грн.
06 грудня 2016 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову № 0414/6360/6360/44, якою вирішено відрахувати із суми страхової виплати «щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності» потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 333,71грн. за кожен місяць починаючи з 01 грудня 2016 р. до погашення суми зайво виплачених коштів в розмірі 2294,89грн. Підстава для відрахування : перерахунок індексації за вересень 2015р. - квітень 2016р.
13.10.2021р. позивач звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з запитом стосовно підстав відрахувань сплаченої суми індексації страхової виплати з щомісячної страхової виплати в разі стійкої втрати професійної працездатності.
23.10.2021р. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надано лист відповідь за № 24.2-06/3577, яким повідомлено, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015рік» від 17.09.2015р.№ 704 з 01 вересня 2015 відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та пенсій, що стало підставою для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Також зазначено про підвищення розміру пенсій з 01.12.2015 року та підвищення соціальних стандартів з 01.05.2016р. В зв'язку з тим довідка Пенсійного фонду України про підвищення пенсії надійшла до відділення лише у травні 2016 року, утворилася переплата індексації з вересня 2015 по квітень 2016 року в сумі 2575,72грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до Закону № 1105 всі страхові виплати, починаючи з 01.04.2001 р. виплачуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105, в чинній редакції, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Законом №1105 передбачено право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Частиною 1, 5 статті 47 Закону № 1105 в чинній редакції визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
За частинами 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV в чинній редакції, виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Індексація щомісячних страхових виплат здійснюється згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХII (далі Закон №1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року ( надалі - Порядок №1078).
Статтею 1 Закону № 1282 передбачено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
На підставі ст.4 Закону № 1282 (в редакції до 1 січня 2016 року), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
За приписами ст. 4 Закону № 1282 (в редакції після 1 січня 2016 року), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Статтею 5 Закону № 1282 передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, згідно зі ст. 8 Закону № 1282, перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148 внесені зміни в абз. 5 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 2 Закону № 1282 в чинній редакції з урахуванням внесених Законом № 2148 змін, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Тобто з набранням чинності Закону України №2148 законодавцем змінено правове регулювання індексації грошових доходів та виключено із об'єктів індексації щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві.
Проте, цим же законом внесено зміни до Закону № 1105, а саме, ч.15 ст.42 вказаного закону передбачено, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону.
При цьому, відповідно до п. 1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок № 11), який діє з 01.10.2018, також передбачено, що індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до статті 37 Закону №1105.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 1105 в чинній редакції, перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому п.10 зазначеного Порядку передбачено, у разі коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума.
Отже, враховуючи те, що позивач перебуває на обліку в фонді соціального страхування з 04.02.2009 року, як особа яка має зареєстрований страховий випадок та отримує пенсію, і такі обставини не заперечуються відповідачем, то в такому випадку позивач має право на індексацію страхових виплат.
Доводи відповідача, що довідка з Пенсійного фонду України про підвищення пенсії надійшла до відділення лише у травні 2016 року, що стало підставою для утворення переплати суд не приймає до уваги, оскільки за вищевказаними нормами підприємства, установи та організації зобов'язані подавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань інформацію про розмір оплати праці працюючого потерпілого, проіндексовану її суму та суму індексації, а також відповідні відомості стосовно пенсійних та інших виплат.
В свою чергу, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданої інформації здійснюють перерахунок сум індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.
Суд зазначає, що з урахуванням положень Законів № 1105 та 1208, обов'язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій. Необізнаність відповідача стосовно проіндексованої суми заробітної плати потерпілого або зміни стану працевлаштування, пенсійних виплат не звільняє його від обов'язку проведення індексації.
Відповідно до Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 р. № 5, Фонд соціального страхування, в тому числі: забезпечує ведення реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які у разі смерті потерпілого мають право на одержання страхових виплат (п.3.1.3); здійснює обмін Інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної фінансової політики, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійним Фондом України іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України (п.3.1.4.).
Як вбачається з положень п.1.5, 1.7 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 24.01.2017 № 6 (далі - Типове положення), завданням Управління є реалізація повноважень виконавчої дирекції Фонду на території відповідної територіально-адміністративної одиниці.
Управління під час виконання покладених на них завдань взаємодіють з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Отже, відповідач керуючись вимогами законодавства та поданими документами, має можливість отримувати відповідну інформацію.
Враховуючи вищезазначене, відповідач фактично переклав всю відповідальність за не нарахування та невиплату індексації страхових виплат на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті, тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправними постанов та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді № 0414/6360/6360/42 від 03 серпня 2016 « Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати» та № 0414/6360/6360/44 від 06 грудня 2016 « Про повернення зайво виплаченої суми страхової виплати».
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації щомісячної страхової виплати за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року виходячи з розміру індексації 749,65грн. щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49020, м. Дніпро, пр -т Д.Яворницького 93, код ЄДРПОУ 41323962) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук