Рішення від 18.03.2022 по справі 160/27397/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2022 року Справа № 160/27397/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути суму податкового боргу до бюджету в розмірі 10 466,83 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , у якого станом на дату подання позовної заяви до суду в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 10 466,83грн. з єдиного податку. Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем в установлені законом строки грошових зобов'язань по декларації №9231296087 від 23.10.2018 та штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0070005240 від 27.11.2019 за результатами камеральної перевірки. З урахуванням положень ст.ст. 56, 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 задекларовані грошові зобов'язання та донараховані контролюючим органом набули статусу податкового боргу. В порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу про сплату боргу від 06.12.2018 №19072-53, яку направлено на податкову адресу відповідача. Однак, податковий борг відповідачем не погашений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позовна заява була залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

12.01.2022 позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27397/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Також, вказаною ухвалою суду було витребувано від відповідача докази погашення податкового боргу, а також докази оскарження податкового повідомлення-рішення №0070005240 від 27.11.2019.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 направлена сторонам, в тому числі на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Проте, 23.02.2022 конверт з вказаним поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, було повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та зазначеною позивачем у позові.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини 1 статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду від 17.01.2022 докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

За приписами частиною 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 18.11.2016, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про фізичну особу-підприємця №22240000000111086; місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 .

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 18.11.2016 (Лівобережне управління, Амур-Нижньодніпровська ДПІ).

Згідно із довідкою-розрахунком за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку - фізичної особи-підприємця у загальному розмірі 10 466,83грн., який виник внаслідок несплати наступних зобов'язань з єдиного податку:

- 7996,08грн. - залишок несплаченого задекларованого зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9231296087 від 23.10.2018 на суму 24711,38грн., несплаченого по строку сплати - 19.11.2018;

- 2470,75грн. - штрафу, нарахованого за затримку сплати грошового зобов'язання по єдиному податку по податковому повідомленню-рішенню від 27.11.2019 №0070005240.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №0070005240 винесено ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати камеральної перевірки ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання з єдиного податку від 07.10.2019 №2542/04-36-52-40/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення відповідачем приписів пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку по податковій декларації №9231296087 від 23.10.2019, граничний термін сплати 19.11.2019, оплата згідно з платіжного доручення - 23.11.2019

Акт камеральної перевірки ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) від 07.10.2019 №2542/04-36-52-40/ НОМЕР_1 направлено відповідачу засобами поштового зв'язку на юридичну адресу фізичної особи-підприємця ( АДРЕСА_2 ), однак поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення «за закінченням встановленого строку зберігання» поштового відправлення.

27.11.2019 на підставі акту перевірки від 07.10.2019 №2542/04-36-52-40/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.11.2019 №0070005240 про нарахування штрафу (у розмірі 10% за затримку на 4 календарні дні сплати грошового зобовязання з єдиного податку) на суму 2 470,75грн.

Податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №0070005240 направлено на податкову адресу відповідача ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення «за закінченням встановленого строку зберігання» поштового відправлення від 04.01.2020.

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №19072-53 від 06.12.2018 на суму 7996,08грн., яка надіслана відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до п.295.3, п.295.4 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно із п.59.4., п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положенням пп.41.1.1. п. 41.1, п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п.41.4 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкової заборгованості з єдиного податку, що заявлена позивачем до стягнення, виникла за відповідачем внаслідок не сплати в повному обсязі по строку оплати задекларованих зобов'язань відповідно до податкової декларації єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9231296087 від 23.10.2018 (несплачений залишок 7996,08грн.) , збільшеної на 2470,75грн. за рахунок донарахованого контролюючим органом штрафу податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 27.11.2019 №0070005240, прийнятого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за актом камеральної перевірки від 07.10.2019 №2542/04-36-52-40/3094107174.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу на його юридичну адресу акту перевірки, податкового повідомлення-рішення від 27.11.2019 №0070005240.

Докази узгодження податкового повідомлення-рішення від 27.11.2019 №0070005240 в адміністративному та/або в судовому порядку відсутні.

З огляду на викладене, сума податкового зобов'язання з єдиного податку у загальному розмірі 10 466,83грн. з урахуванням залишку несплаченого задекларованого зобов'язання до податкової декларації єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9231296087 від 23.10.2018 та за податковим повідомлення-рішенням від 27.11.2019 №0070005240 набула статусу податкового боргу.

Контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми Ф» №19072-53 від 06.12.2018 на суму 7996,08грн.

За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.

Враховуючи викладене та відсутність відзиву відповідача щодо суті позову, в тому числі проплат на погашення існуючого боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти в розмірі 10466,83грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 10466,83грн. (десять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 83 копійки) до бюджету з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 18.03.2022 року.

Суддя М.М. Бухтіярова

Попередній документ
103711558
Наступний документ
103711560
Інформація про рішення:
№ рішення: 103711559
№ справи: 160/27397/21
Дата рішення: 18.03.2022
Дата публікації: 22.03.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (30.12.2021)
Дата надходження: 30.12.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості