21 березня 2022 року Справа № 160/1032/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2021 р. № 4 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити мені, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.09.2021 р., зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, стаж моєї роботи з 06.01.1986р. по 15.09.1988 р. слюсарем по ремонту гірничого устаткування кар'єра ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та з 04.08.1992р. по 31.01.2002р. в ЗАТ «Трест «Криворіжстальконструкція» монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, проте, у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено, оскільки відповідач вважає, що в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць та відсутня інформація про проведення атестації робочих місць, з чим позивач не погоджується та вважає, що такі дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправною відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати відповідача зарахувати спірні періоди роботи та призначити пенсію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року на адресу суду від відповідача 20 лютого 2022 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював в Криворізькому спецуправлінні №108 ЗАТ "Криворіжстальконструкція" (реорганізовано у Дочірнє підприємство "СУ-108 ЗАТ "Криворіжстальконструкція"): з 04.08.1992 по 31.01.2002 (09р. 05міс. 27дн.) - монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, проте, в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 01.11.2021 № 4 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за вислугу років, оскільки в трудовій книжці відсутній відомості, що визначають право на пільгових умовах , а саме: про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах у період з 04.08.1992 року по 31.01.2002 року, та відповідно до наказів ЗАТ «Трест «Криворіжстальконструкція» від 07.06.1994 року № 63 від 23.11.1999 року № 115 про підтвердження права працівників підприємства на пільгового пенсійного забезпечення - монтажники по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій атестовані за Списком № 2, проте, оскаржуваний період роботи позивача не підтверджений атестацією.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах за вислугу років, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (далі - Положення №№28-2), Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, для визначення наявного трудового стажу для призначення пенсій необхідно використовувати записи в трудовій книжці і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Із записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 , судом встановлено, що останній працював, зокрема:
- з 04.08.1992 року по 31.01.2002 року працював монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в криворізькому спецуправлінні № 108 ЗАТ «Криворіжстальконструкція».
З рішення про відмову у призначенні пенсії вбачається, що відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 , зокрема, період роботи з 04.08.1992 року по 31.01.2002 року, де останній працював монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в криворізькому спецуправлінні № 108 ЗАТ «Криворіжстальконструкція», посилаючись на те, що в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах та не підтверджено атестацію робочого місця.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання, підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судом установлено, що згідно записів в трудовій книжці позивача, посада, яку займав позивач в період роботи у відповідача, зазначена як електрозварник ручного зварювання.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію.
При цьому, сам факт наявності в Списках тієї чи іншої посади, яку обіймає особа, не дає права на призначення пільгової пенсії. Підставою для визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії у відповідному Списку, а й зайнятість в умовах, передбачених Списком, повний робочий день, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.
Зокрема, як передбачено п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктами 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного або з додатком такого витягу.
Як встановлено в ході розгляду справи, в матеріалах справи наявна архівна довідка Криворізької міської ради від 04.08.2021 року № В-2199 в якій зазначено, що в наказах з кадрових питань (особового складу), особових картках звільнених працівників Орендного підприємства «Криворіжстальконструкція» СУ-108 (05.08.1994 р. - Криворізьке спецуправління № 108 акціонерного товариства закритого типу «Трест Криворіжстальконструкція»; 17.12.1997 р. - криворізьке спецуправління № 108 ЗАТ «Трест Криворіжстальконструкція»; 01.10.2001 р. - дочірнє підприємство «СУ-108» ЗАТ «Трест Криворіжстальконструкція») ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться монтажником з монтажу сталевих та з/б конструкцій 2 розряду дільниці №1» з 04 серпня 1992 року (наказ №180-к від 03.08.1992);
- призначений монтажником з монтажу сталевих та з/б конструкцій 3 розряду дільниці №4 з 01 липня 1994 року (наказ №94-к від 05.08.1994),
- призначений монтажником з монтажу сталевих та з/б конструкцій 4 розряду дільниці №4 з 01 листопада 1994 року (наказ №183-к від 31.10.1994);
- переведений охоронником дільниці підготовки виробництва з 01 лютого 2002 року (наказ №18-к від 01.02.2002);
- звільнений 04 липня 2002 року (наказ №116-к від 04.07.2002).
Також зазначено, що в наказах з кадрових питань (особового складу) відсутні накази про роботу з неповним робочим днем, відомості про надання відпустки без збереження заробітної плати.
Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з наказу № 84а від 28.02.1984 року по комбінату про підтвердження результатів атестації робочих місць на комбінаті , де підтверджено право на пенсію за Списком № 2 розділ І позиція 1а застереженого постановою РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.
Таким чином, з викладених законодавчих норм та доказами наявними в матеріалах справи вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком №1 та/або Списком № 2.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, спірний період роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці серії НОМЕР_4 , засвідчені підписами уповноваженої особи та містять відповідні печатки та підтверджується довідками.
Таким чином, оскільки позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи з 04.08.1992 року по 31.01.2002 року в ЗАТ «Трест Криворіжстальконструкція» монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, а також підтверджені архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17 (провадження №К/9901/768/17).
Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Тобто, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Разом із тим, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 № 638/18467/15-а сформував правову позицію, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Судом в ході судового розгляду також не встановлено, що в основу оскаржуваного рішення відповідача стосовно періоду роботи позивача з 06.01.1986 року по 15.09.1988 року слюсарем по ремонту гірничого устаткування кар'єра ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» не були покладені зауваження до заповнення в трудової книжки або інші зауваження, чому це й період роботи позивача не врахований до пільгового стажу .
Суд наголошує, що доказів не зарахування періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, стаж роботи з 06.01.1986р. по 15.09.1988 р. слюсарем по ремонту гірничого устаткування кар'єра ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та з 04.08.1992р. по 31.01.2002р. в ЗАТ «Трест «Криворіжстальконструкція» монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим, зробив помилковий висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 01.11.2021 року № 4, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, а відтак підлягає скасуванню.
Враховуючи усе вищевикладене, суд робить висновок, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 06.01.1986р. по 15.09.1988 р. слюсарем по ремонту гірничого устаткування кар'єра ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та з 04.08.1992р. по 31.01.2002р. в ЗАТ «Трест «Криворіжстальконструкція» монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, з у зв'язку з чим позовні вимоги в частині зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 06.01.1986р. по 15.09.1988 р. слюсарем по ремонту гірничого устаткування кар'єра ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та з 04.08.1992р. по 31.01.2002р. в ЗАТ «Трест «Криворіжстальконструкція» монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги позивача про призначення ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком за Списком № 2, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючі з 24.09.2021 року, суд зазначає, що це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Положеннями частини 2 статті 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що належним способом порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов'язання головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованих цим судовим рішенням пільгових періодів роботи позивача та викладеної в цьому рішенні правової позиції.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією № 20 від 06.01.2022 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено основну позовну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» розгляд справи здійснено 21.03.2022 року.
Керуючись ст. ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2021 р. № 4 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 06.01.1986р. по 15.09.1988 р. слюсарем по ремонту гірничого устаткування кар'єра ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та з 04.08.1992р. по 31.01.2002р. в ЗАТ «Трест «Криворіжстальконструкція» монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованих цим судовим рішенням пільгових періодів роботи позивача та викладеної в цьому рішенні правової позиції.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук