18 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16657/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (далі - Управління соціального захисту населення Ковельської РДА, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в розгляді звернення та призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї; зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача від 20 жовтня 2021 року №1243 та призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї відповідно до вимог Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №250 (далі - Порядок №250).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою та необхідними документами про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, однак отримала повідомлення про відмову у призначенні такої допомоги у зв'язку із відсутністю повного пакету документів, оскільки у заяві та декларації не були в повному обсязі відображені відомості про членів сім'ї, зокрема, відомості про реєстраційні номери облікових карток платників податків (далі - РНОКПП) неповнолітніх дітей.
Позивач уважає такі дії відповідача протиправними у зв'язку із тим, що члени її сім'ї відмовилися від отримання РНОКПП через релігійні переконання, однак її діти до отримання паспорта громадянина України не можуть відмовитися від отримання РНОКПП, а в будь-який інший документ відповідна відмітка не ставиться, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Управління соціального захисту населення Ковельської РДА у відзиві на позовну заяву від 19 січня 2022 року №123/1.16/2-22 позовних вимог не визнало мотивуючи тим, що 20 жовтня 2020 року позивач звернулася до відділення №2 (селище міського типу Ратне) Управління соціального захисту населення Ковельської РДА із заявою про призначення державної соціальної малозабезпеченій сім'ї, до якої було додано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Заява надійшла поштою. Однак подаючи заяву про призначення державної соціальної малозабезпеченій сім'ї, позивач до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики, внесла не в повному обсязі всі відомості про членів своєї сім'ї, а саме відсутність РНОКПП у сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на дату розгляду заяви мав повних 14 років, немає паспорта і відмітки про відмову від РНОКПП, що не надає право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, так як заява та декларація вважаються такими, що не подані.
Таким чином, звернення ОСОБА_1 від 20 жовтня 2021 року не розглянуте, відповідно до пункту 5 Порядку №250 через відсутність інформації щодо паспортних даних на сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що заявницю повідомлено (повідомлення від 17 листопада 2021 року №2527).
На думку відповідача, при поданні заяви та декларації від 20 жовтня 2021 року заявницею ОСОБА_1 не дотримано вимог чинного законодавства, зокрема, щодо порядку оформлення і подання заяви та декларації, які подаються для призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, отже, приймаючи 17 листопада 2021 року рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, управління діяло у межах та спосіб, визначений чинним законодавством України.
При цьому управління жодним чином не примушує позивачку та її дітей до присвоєння їм «цифрового ідентифікатора особистості», а отже, не чинить жодного протиправного втручання в особисте життя позивачки та членів її сім ї.
Прийняття рішення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям сім'ї позивачки за заявою, поданою 20 жовтня 2021 року, стало б порушенням з боку управління чинного законодавства, а саме Порядку №250.
З наведених підстав відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 14-16).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 9).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Ковельської РДА із заявою від 20 жовтня 2021 року №1243 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям разом із декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. При цьому, у декларації як членів сім'ї позивач зазначила дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та вказала, що РНОКПП у вказаних дітей відсутні через релігійні переконання (арк. спр. 17-20).
Листом від 17 листопада 2021 року№2527 відповідач повідомив, що звернення від 20 жовтня 2021 року №1243 не розглянуте, оскільки згідно пункту 5 Порядку №250 заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). Зокрема у розділі І декларації не внесено дані щодо РНОКПП на дітей (арк. спр. 5).
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернулась із даним позовом до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок та умови надання державної соціальної допомоги визначені Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01 червня 2020 року №1768-ІІІ (далі - Закон №1768-ІІІ) та Порядком №250.
Закон №1768-ІІІ спрямований на реалізацію конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Згідно із статтею 1 Закону №1768-ІІІ, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
Відповідно до статті 3 Закону № 1768-ІІІ право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
За приписами частин першої, другої статті 4 Закону №1768-ІІІ призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї. Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 10 Закону №1768-ІІІ передбачено, що скарга на рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути подана до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду.
Згідно із пунктом 1 Порядку №250 цей Порядок визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.
Відповідно до пункту 2 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
За приписами пункту 3 Порядку №250 призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Пунктом 5 Порядку №250 передбачено, що для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Відповідно до пункту 20 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про те, які документи у місячний строк потрібно подати додатково. Орган соціального захисту населення інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про прийняття документів із зазначенням дати їх прийняття, а також документів, які необхідно у місячний строк подати додатково (шляхом надання/надсилання йому повідомлення у паперовому або електронному вигляді (за наявності електронної пошти). Якщо протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї не виправив її та/або не подав документи, передбачені пунктом 5 цього Порядку, орган соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, про що інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї в порядку, встановленому абзацом другим пункту 21 цього Порядку.
Згідно із пунктом 21 Порядку №250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис). Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.
Відповідач не заперечує, що ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року подала заяву встановленої форми для призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям разом із декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Проте рішення про призначення такої допомоги чи про відмову у її призначенні відповідач не прийняв (відмовився прийняти). Зі змісту листа Управління соціального захисту населення Ковельської РДА від 17 листопада 2021 року №2527 слідує, що у розділі І декларації не внесено дані щодо РНОКПП на дітей та з цих підстав і з посиланням на пункт 5 Порядку №250 відповідач звернення позивача не розглянув по суті (арк. спр. 5)
Судом встановлено, що у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, у розділі І позивач як членів сім'ї зазначила синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 при цьому, у графі «ідентифікаційний номер» відомості дійсно не зазначені (арк. спр. 17-20).
Абзацом одинадцятим пункту 5 Порядку №250 визначено, що заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), РНОКПП (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
З наведеного слідує, що за загальним правилом у декларації про доходи та майновий стан заявник повинен зазначити РНОКПП заявника та членів сім'ї, але крім тих осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.
Разом з тим, як стверджує позивач, діти не мають ідентифікаційних номерів через релігійні переконання.
Суд звертає увагу, що у паспорті позивача міститься відповідна відмітка про відмову від присвоєння РНОКПП (арк. спр. 4 зворот.).
У свою чергу, щодо дітей позивача, то, зважаючи на їх вік, останні не мають паспорта громадянина України, що унеможливлює проставляння відповідної відмітки про відмову від прийняття РНОКПП. Відтак, на думку суду, у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 20 жовтня 2021 року позивач не зобов'язана була вказувати РНОКПП своїх неповнолітніх дітей.
З урахуванням зазначеного, на думку суду, не зазначення позивачем у декларації реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх неповнолітніх дітей, не може бути підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Суд звертає увагу, що 03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №456 оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Пунктом 2 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Тобто, чинним законодавством України передбачена можливість отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року особами, які досягли 16-річного віку.
Однак це не повинно бути перешкодою для отримання державної соціальної допомоги сім'єю, яка має середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї. В іншому випадку обмеження в реалізації конституційного права на соціальний захист з таких формальних підстав не відповідає принципу верховенства права.
На думку суду, оскільки позивач вказала про те, що вона та її діти через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, тому у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги позивач не зобов'язана була вказувати РНОКПП дітей та подавати їх паспортні документи.
Відтак, суд вважає, що відповідач безпідставно вказав на необхідність подання позивачем РНОКПП або паспорту дітей, та у зв'язку із неподанням таких документів, протиправно прийняв оскаржуване рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що таке право підлягає захисту шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у розгляді звернення ОСОБА_1 від 20 жовтня 2021 року №1243 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та зобов'язання розглянути таке звернення з урахуванням правової оцінки, наданої судом під час ухвалення рішення.
Разом з тим позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї відповідно до вимог Порядку №250 є передчасною.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.
При вирішенні позовних вимог зобов'язального характеру суд враховує, що відповідач не прийняв відповідного рішення по суті за заявою ОСОБА_1 . У свою чергу за відсутності відповідного рішення (рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні) суд позбавлений можливості надати правову оцінку наявності правових підстав для надання позивачу вказаної допомоги.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Предметом позову є дві взаємопов'язані вимоги немайнового характеру, які хоч і задоволені частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 17 грудня 2021 року №1014398779 (арк. спр. 3) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 8).
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Конституції України, Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Івасюка, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 03192046) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 20 жовтня 2021 року №1243 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 жовтня 2021 року №1243 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та прийняти конкретне рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 18 березня 2022 року.