ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 915/294/21
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Колоколова С.І.,
Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Бебик А.М.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Медвідь Л.М., за довіреністю;
від відповідача: Цвик А.М., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційні скарги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО"
на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області
від 27 жовтня 2021 року (повний текст складено 08.11.2021)
по справі № 915/294/21
за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО"
про: стягнення 26 196 979,45 грн.,-
суддя суду першої інстанції: Смородінова О.Г.
час та місце винесення рішення: 27.10.2021, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 23.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2021 частково задоволено позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО"; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 690 835,33 грн. та штраф в розмірі 3 421 369,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 20 322 401,83 грн., пені в розмірі 296 072,29 грн. та штрафу в розмірі 1 466 301,00 грн. відмовлено.
За результатами розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" звернулось до суду першої інстанції із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29 400,00 грн., а також гонорар у розмірі 2 208 477,51 грн., який дорівнює 10% від розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/294/21 (суддя Смородінова О.Г.) стягнуто з ТОВ "ОДЕМО" на користь ДП "САНТРЕЙД" 509,04 грн. судового збору; з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" 1 034 738,18 грн. витрат на правничу допомогу.
У вказаному додатковому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність відповідачем належними та допустимими доказами понесених ним витрат на правову допомогу у даній справі в розмірі 24 000,00 грн.
Також, з огляду на загальні засади законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, місцевий господарський суд зазначив, що заявлений ТОВ "ОДЕМО" гонорар успіху є завищеним та належна до відшкодування сума підлягає зменшенню на 50%.
Врахувавши рекомендації Ради адвокатів Харківської області, викладені у відповідному рішенні №17 від 21.03.2018, щодо "гонорару успіху" (в разі прийняття рішення на користь клієнта), який відповідно до цих рекомендацій становить 5% від ціни позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що співмірний і розумний розмір гонорару успіху відповідача у даній справі становить 5% від розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Водночас, місцевий господарський суд, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на часткове задоволення позовних вимог, визначив відповідні суми для відшкодування пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 18 618,08 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 1 016 120,09 грн. гонорару успіху.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/294/21 скасувати в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, та ухвалити нове рішення, яким стягнути із Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" 2 649 097,95 грн. витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ «ОДЕМО» зазначає, що умовами п. 4.2. Договору про надання правової допомоги від 09.04.2021 року передбачено, що гонорар БЮРО за позитивний результат (відмову у задоволенні позову, часткове задоволення позову) складає 10% від суми позову або незадоволених позовних вимог.
Посилаючись на те, що у попередньому розрахунку судових витрат на момент подання відзиву на позовну заяву, ТОВ «ОДЕМО» зазначило орієнтовні суми у розмірі 20000 грн. за ведення справи у суді адвокатом та гонорару у розмірі 2619697,95 грн., яка була розрахована як 10% від загальної ціни позову, апелянт вважає, що саме така сума, з урахуванням 29 400,00 грн. (наданих послуг адвоката) має бути стягнена з позивача, враховуючи, що позовні вимоги є необґрунтованими у повному обсязі з огляду на неукладеність Договору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/294/21, розгляд справи призначено на 22 грудня 2021 об 11:30 год.
Водночас, також не погоджуючись з додатковим рішенням від 27.10.2021 у даній справі, до суду апеляційної інстанції звернулось Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/294/21 скасувати в частині стягнення з позивача на користь ТОВ "ОДЕМО" 1 034 738,18 грн. витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у стягненні з ДП "САНТРЕЙД" витрат на правничу допомогу.
Позивач посилається на те, що з боку ТОВ «ОДЕМО» не надано суду належних та допустимих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, у заявленому до стягненні розмірі, адже Договір про надання правничої допомоги від 09.04.2021 року, на підставі якого заявлено судові витрати, було укладено ТОВ «ОДЕМО» з Адвокатським бюро «Романа Олійника», а докази надання його працівниками правових послугу справі №915/294/21 відсутні.
Представництво інтересів відповідача в суді здійснювалось адвокатом Цвик Андрієм Олеговичем та адвокатом Якименко Костянтином Вячеславовичем, які здійснюють адвокатську діяльність у формі «індивідуальної адвокатської діяльності». Докази, що адвокати Цвик А.О. та Якименко К.В. є працівниками Адвокатського бюро «Романа Олійника» в матеріалах даної справи відсутні. Також, до матеріалів даної справи відповідачем не долучено доказів укладення Адвокатським бюро «Романа Олійника» договорів про залучення адвокатів Цвик А.О. та Якименка К.В. до виконання Договору про правничої допомоги від 09.04.2021 укладеного із ТОВ «ОДЕМО».
Також, ДП "САНТРЕЙД", з посиланням на правову позицію, Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, зазначає про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та кількістю часу, витраченого адвокатським БЮРО на надання правової допомоги відповідачу.
Водночас, апелянт вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
З наведених підстав, апелянт констатує про протиправність додаткового рішення від 27.10.2021 у даній справі, невідповідність здійсненого судом розподілу судових витрат критеріям розумності та співмірності закріплених ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також, неправильного застосування у додатковому рішенні правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/294/21, об'єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" на вказане рішення у справі №915/294/21. Розгляд справи призначено на 22.12.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.02.2022 року; ухвалено провести вказане судове засідання у справі №915/294/21 за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon", з наданням можливості представникам сторін взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за зареєстрованими на офіційному веб-порталі судової влади України електронними адресами останніх.
У судовому засіданні 02.02.2022 було оголошено перерву до 23.02.2021 о 14:15 год., постановлено провести судове засідання 23.02.2021р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з представниками позивача та відповідача.
У зв'язку з тичасовою непрацездатністю судді зі складу колегії суддів - Разюк Г.П. з 14.02.2022 та звільненням, відповідно до рішення ВРП від 17.02.2022 №139/0/15-22, у відставку судді зі складу колегії суддів - ОСОБА_1, справу №915/294/21 прийнято до свого провадження зміненим складом суду, а саме: головуючий суддя - Савицький Я.Ф., судді: Колоколов С.І., Принцевська Н.М., про що винесена відповідна ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022.
23.02.2022 до початку судового засідання від Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із находженням в суді касаційної інстанції низки аналогічних справ.
Проте, судова колегія зазначає, що на перегляді суду касаційної інстанції знаходяться рішення по суті, а не додаткові рішення, якими розподілено судові витрати між сторонами. Відтак, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання як безпідставного.
23.02.2022 у судовому засіданні, яке проводилось у режимі відеоконференції, представники сторін підтримали свої апеляційні скарги та правові позиції у справі.
У судовому засіданні 23.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Насамперед судова колегія звертає увагу, що апелянти не оскаржують додаткове рішення в частині розподілу 509,04 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2021 у даній справі, отже, у даному апеляційному провадженні додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 року у справі № 915/294/21 переглядається лише в частині розподілу витрат на правничу допомогу.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України), а саме: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
- розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною четвертою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості відповідними доказами, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Матеріали справи свідчать, що в підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем подано до суду:
1) Витяг з Договору про надання правничої допомоги від 09.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Романа Олійника" (БЮРО), відповідно до предмету якого БЮРО здійснює надання правової допомоги, представництва та захист інтересів Клієнта в господарському суді Миколаївської області, та інших судах України по справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" до Клієнта про стягнення збитків, штрафу, пені за невиконання зобов'язань за договором поставки, без обмеження повноважень, на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1).
Пунктом 2.4 Договору визначені права БЮРО, зокрема: збирати відомості про факти, що можуть використовуватися в справі, в тому числі запитувати і одержувати відповідні документи; одержувати письмові висновки фахівців, отримувати висновки судових експертів, опитувати громадян; знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях з усіма які надані стороні та її представнику; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів інших осіб; знайомитись з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, п письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог; має право змінити предмет або підстави позову, укласти мирову угоду тощо. Крім того, вказаним пунктом визначено, що БЮРО має право користуватись іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами/підзаконними нормативно-правовими актами.
В свою чергу, Клієнт, серед іншого, зобов'язується оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, прийняти правову допомогу по Акту протягом одного дня після винесення рішення суду, оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору (п.п.3.1.3, 3.1.4 Договору).
Розділом 4 вказаного Договору врегульовано "Порядок здійснення розрахунків".
Відповідно до п. 4.1 Договору від 09.04.2021 вартість послуг БЮРО:
- первинна усна консультація адвоката - 1000 грн за 1 год. роботи;
- вивчення документів, які стосуються справи 900 грн за 1 год. роботи;
- аналіз законодавства та судової практики, ознайомлення з матеріалами судових справ, кримінальних проваджень, збір доказів шляхом відвідування підприємств/установ/організацій (тощо) 900 грн за 1 год. роботи;
- підготовка позовної заяви (відзиву на позовну заяву) - 1500 грн за 1 год. роботи;
- підготовка заяв та клопотань - 900 грн за і год. роботи;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 1500 грн за 1 год. роботи;
- участь у судовому засіданні - 2000 грн. за 1 год.;
- відрядження до іншого міста (окрім Вінницької області) - 10000 грн. за один день.
Крім того, гонорар БЮРО за позитивний результат (відмову у задоволенні позову, часткове задоволення позову) складає 10 відсотків від суми позову або незадоволених позовних вимог (п. 4.2 Договору).
При цьому, за умовами п. 4.4 Договору при розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 4.1 даного Договору, враховується час, витрачений БЮРО.
Пунктом 4.5 Договору сторони встановили, що за результатами надання правової допомоги (винесення рішення суду) складається Акт, який підписується БЮРО та Клієнтом. В Акті вказується обсяг наданої правової допомоги та її вартість.
Згідно з п. 4.6 Договору Клієнт оплачує БЮРО послуги з надання правової допомоги протягом 30 днів з моменту винесення рішення суду.
Виходячи з приписів п.п.6.1, 7.5 Договору, Додатковими угодами (у письмовій формі та підписаними сторонами) до нього оформлюються усі можливі зміни у Договорі та доповнення до нього.
Отже, у вказаному Договорі про надання правової допомоги від 09.04.2021 сторонами визначено почасову оплату роботи адвоката, загальна вартість якої зазначається в Акті, із зазначенням обсягу правничої допомоги.
2. Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 07.10.2021 до Договору про надання правничої допомоги від 09.04.2021, підписаний між ТОВ "ОДЕМО" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Романа Олійника" (БЮРО), яким визначено, що БЮРО (адвокати, що діяли від його імені - Цвик Андрій Олегович та Якименко Костянтин Вячеславович) з 09.04.2021 року по 07.10.2021 року надало Клієнтові юридичні послуги відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги №б/н від 09.04.2021, а Клієнт прийняв надані послуги.
Відповідно до п. 1.1 Акту вартість та обсяг наданих послуг складається з:
- первинна консультації клієнта (1,5 години) - 1500 грн;
- готування та подання відзиву на апеляційну скаргу ДП "САНТРЕЙД" на ухвалу про направлення справи за підсудністю (3 години) - 4500 грн;
- готування та подання відзиву на позовну заяву ДП "САНТРЕЙД" ( 3 години) - 4500 грн;
- готування та подання заяви про зупинення провадження у справі (1 год.) - 900 грн;
- участь у судових засіданнях:
08.07.2021 року (1 година) - 2000 грн,
03.08.2021 року (1 година) - 2000 грн,
31.08.2021 року (1 година) - 2000 грн,
30.09.2021 року - відрядження у м. Миколаїв для участі у судовому засіданні 10000 грн,
06.10.2021 року(1 година) - 2000 грн.
Всього до сплати - 29400,00 грн.
Крім того, у п.2 вказаного Акту зазначено, що відповідно до п. 4.2 Договору про надання правової допомоги №б/н від 09.04.2021 року, БЮРО нараховано гонорар в сумі 2208477,51 грн, що складає 10% від суми незадоволених позовних вимог.
Згідно з п. 4 Акту відповідно до п. 4.6 Договору від 09.04.2021 року Клієнт зобов'язується оплатити БЮРО послуги з надання правової допомоги та гонорар протягом 30 днів з моменту винесення рішення суду.
Доказів оплати з боку ТОВ «ОДЕМО» за отримані послуги з надання правової допомоги та гонорар відповідачем до суду не надано.
Однак, апеляційний суд вказує, що як зазначалось вище, враховуючи зміст п.1 ч.2 ст. 126, ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Така правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Тобто, навіть за умови фактичної несплати витрат на правничу допомогу та/або адвокатської винагороди на момент винесення рішення, відповідні стягнення все одно може бути покладено на опонентів у справі.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив, що Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 07.10.2021 містить окремі роботи (надані послуги) для надання правничої допомоги, які не підлягають відшкодуванню в межах даної справи, а саме:
- готування та подання відзиву на апеляційну скаргу ДП "САНТРЕЙД" на ухвалу про направлення справи за підсудністю (3 години) - 4500 грн. Оскільки відповідну апеляційну скаргу ДП "САНТРЕЙД" на ухвалу про направлення справи за підсудністю було задоволено постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №915/294/21, то відповідні витрати покладаються та ТОВ «ОДЕМО»;
- готування та подання заяви про зупинення провадження у справі (1 год.) - 900 грн. У задоволенні вказаного клопотання відповідача судом було відмовлено, а тому відповідні витрати також покладаються та ТОВ «ОДЕМО».
Водночас, матеріали справи свідчать, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, представник ТОВ «ОДЕМО» - адвокат Цвик А.О. приймав участь у всіх судових засіданнях, які зазначені у вищенаведеному Акті, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань.
Крім того протоколом судового засідання від 30.09.2021 року, у якому у якості представника відповідача у даній справи зазначено адвоката Цвик А.О. та адвоката Якименко К.В., підтверджується відрядження останнього у м. Миколаїв.
Таким чином, апеляційна колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сума, яка підлягає до стягнення (витрати за професійну правничу допомогу) дорівнює 24 000,00 грн., враховуючи відсутність у матеріалах справи з боку ДП "САНТРЕЙД" будь-яких доказів або конкретних обґрунтувань щодо неправильності відповідних витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката.
3. Також, у матеріалах справи містяться ордер від 13.04.2021 №ВН160413 та ордер від 10.04.2021 №ВН096266 видані Адвокатським бюро «Романа Олійника» адвокату Цвик А.О. (т. 2, а.с. 84), та Якименко К.В. (т. 2, а.с. 181), відповідно, на підставі яких останні надавали правничу допомогу ТОВ «ОДЕМО» у Господарському суді Миколаївської області. Право Цвик Андрія Олеговича на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом серії ВН №000412, виданим 24.01.2019 (т.2 а.с. 39), право Якименко Костянтина В'ячеславовича на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом серії ВН №000354, виданим 28.11.2018 (т.2 а.с. 182).
Ордери, що видані Адвокатським бюро "Романа Олійника", підписані його керівником, скріплені печаткою вказаного БЮРО та мають відповідні підписи адвокатів Цвик А.О. та Якименко К.В.
Відповідно до п.2 Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41 (далі - Положення), ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням (п.4).
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п.5).
Згідно з п.10 Положення ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п.11).
При цьому, частиною 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Стороною у договорі є адвокатське бюро, яке за приписами ч. 6 ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах
З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ордери, наявні у матеріалах справи, є належним доказом наявності повноважень у адвокатів Цвик А.О. та Якименком К.В. на надання правової допомоги, саме згідно з Договором про надання правничої допомоги від 09.04.2021, укладеним між Адвокатським бюро "Романа Олійника" та ТОВ «ОДЕМО».
Щодо "гонорару успіху".
З огляду на матеріали справи, відповідачем до стягнення з ДП «САНТРЕЙД було заявлено 2 208 477,51 грн. у якості гонорару успіху, що узгоджується з п. 4.2 Договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого БЮРО за позитивний результат (у даному випадку - часткове задоволення позову) складає 10 відсотків від суми незадоволених позовних вимог, які дорівнюють 22 084 775,12 грн. (рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2021 у справі №915/294/21 відмовлено позивачу у задоволенні стягнення збитків - 20 322 401,83 грн., пені - 296 072,29 грн. та штрафу - 1 466 301,00 грн.).
Отже, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ «ОДЕМО» щодо необхідності стягнення з ДП «САНТРЕЙД» 10% від загальної ціни позову.
В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.
Судова колегія звертає увагу на те, що по своїй суті гонорар успіху виконує, перш за все, важливу соціальну функцію, оскільки встановлення розміру гонорару успіху, як різновиду гонорару, та його сплата допускається лише у випадку досягнення адвокатом позитивного результату для клієнта, який, до речі, погодив це в договорі про надання правової допомоги. Адже таким чином забезпечується конституційне право кожного на вільний вибір захисника своїх прав серед найкваліфікованіших та найдосвідченіших з можливістю фактичного відстрочення сплати гонорару та лише за умови настання для клієнта позитивного результату. Саме за таких умов клієнт не тільки пересвідчиться у фахові та досвідові адвоката, але й матиме реальну можливість розрахуватися за ефективну професійну правничу допомогу.
Разом з цим, судова колегія зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
З приводу ж гонорару успіху в сумі 2 208 477,51 грн. колегія суддів зазначає, що дана сума не є обов'язковою для присудження до сплати судом. Визначаючи суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Таким чином, з урахуванням критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна колегія зазначає, що заявлена до стягнення відповідачем з позивача сума гонорару успіху при розгляді даної справи в суді першої інстанції, не відповідають вказаним критеріям, оскільки не є співмірною з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, а їх відшкодування матиме надмірний характер. З урахуванням зазначеного заявлена відповідачем суму у розмірі 2 208 477,51 є необґрунтовано завищеною та нерозумною.
При цьому, колегією суддів враховуються доводи позивача, що стосуються неспівмірності заявлених відповідачем витрат, які викладені в запереченнях позивача на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Таким чином, судова колегія цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, заявлений ТОВ "ОДЕМО" гонорар успіху є завищеним, а співмірний і розумний розмір гонорару успіху відповідача у даній справі становить 5% від розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Враховуючи вище викладене, колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ "ОДЕМО" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 034 738,18 грн.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/294/21 залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складено 28.02.2022.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Принцевська Н.М.