Справа № 947/7046/22
Провадження № 1-кс/947/2961/22
14.03.2022 року
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12022162480000429 від 12.03.2022 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азейрбаджану, громадянина Азейрбаджану, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, маючого посвідку на тимчасове проживання в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.187 КК України (з його слів),
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 придбав бойовий припас, а саме: предмет схожий на корпус гранати «Ф-1» із маркуванням «94» з предметом схожим на запал «УЗГРМ» до ручної осколкової гранати з маркуванням на спусковому важелі «18-76УЗРП4 349-2», який незаконно носив при собі.
12 березня 2022 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, біля буд.№6 по вулиці Артилерійська в м. Одесі, співробітниками поліції в ході огляду місця події було виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати «Ф-1» із маркуванням «94» та предмет схожий на запал «УЗГРМ» до ручної осколкової гранати з маркуванням на спусковому важелі «18-76УЗРП4 349-2», які ОСОБА_7 придбав, переносив без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 12 березня 2022 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: предмет схожий на корпус гранати з маркуванням «(знак трикутнику) - 166-85-1Т» з предметом схожим на запал з маркуванням «89-7073РГМ583», на зворотній стороні якого також наявне маркування «(знак трикутнику) - НОМЕР_1 », які він придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Слідчий звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи його тим, що під час проведення досудового розслідування встановлено ряд об'єктивних даних, які вказують на реальну наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України у зв'язку з відсутністю постійного джерела доходу, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, у підозрюваного є можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк до 7 років;
- згідно п.2 ч.1 ст.177 КПК України, є ризик, що ОСОБА_7 , буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- згідно п.3 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом залякування їх метою зміни їх показань.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі та просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував щодо клопотання, зазначивши, що ризики необґрунтовані та не доведенні.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання, 13.03.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в умовах воєнного стану, особу підозрюваного, те, що підозрюваному раніше було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187 КК України, останній є громадянином іншої держави, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, на переконання слідчого судді, враховуючи особу підозрюваного, у якого відсутнє постійне джерело доходу, з огляду на тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку його подальшого можливого визнання винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто у підозрюваного є можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк до 7 років.
Запобігання зазначеним ризикам, враховуючи особу підозрюваного, на переконання слідчого судді можливе при застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу.
Однак, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Тобто, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя може застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, однак не може застосувати більш тяжкий запобіжний захід, навіть, якщо вважає, що запобіжний захід який зазначений в клопотанні є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, з огляду на викладене, з метою запобігання ризикам, передбаченим п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12022162480000429 від 12.03.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зобов'язавши останнього цілодобово не залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 12.04.2022 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими учасниками кримінального провадження, у тому числі із свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1