Справа № 495/6577/21
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
01 березня 2022 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
судді - Заверюха О.В., при секретарі - Червинській І.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 , третьої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в загальному провадженні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки і піклування до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки і піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Відповідач ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.2018 року, актовий запис №541. Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00031357358 Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо актового запису про народження із зазначенням відомостей про батька від 24.06.2021 року, державна реєстрація народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проведена відповідно до ст.133 СК України. Батько малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00031357358 Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 24.06.2021 року, мати ОСОБА_3 після смерті батька малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінила прізвище дитині відповідно до ст.148 СК України. ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 21.05.2021 року до служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони, здоров'я Білгород-Дністровської міської ради надійшло повідомлення від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області стосовно малолітнього ОСОБА_4 , який з 17.05.2021 року знаходиться у своєї тітки ОСОБА_2 .. Відповідно до повідомлення Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області стало відомо, що надійшла заява громадянки ОСОБА_6 з приводу прийняття заходів до громадянки ОСОБА_3 , яка не виконує батьківські обов'язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, останній з 17.05.2021 року не проживає за своїм місцем мешкання. В ході перевірки поліцією встановлено, що 17.05.2021 року біля 15.00 год. малолітній ОСОБА_4 прийшов до своєї тітки ОСОБА_2 так як не зміг потрапити додому за відсутності ключів. ОСОБА_2 повідомила, що вона неодноразово відводила ОСОБА_7 додому, але двері ніхто не відчиняв. За цей період часу ОСОБА_3 не цікавилась у ОСОБА_8 , де знаходиться її малолітній син, зв'язку з чим, останній по теперішній час проживає у своєї тітки ОСОБА_2 .. Спеціалістом служби спільно з начальником відділу з соціальної роботи міського центру соціальних служб, інспектором ювенальної превенції відділу превенції було здійснено вихід в сім'ю ОСОБА_2 , обстежено умови проживання про що складено відповідний акт. В ході бесіди зі спеціалістом та фахівцем служби ОСОБА_2 повідомила, що батько дитини - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і дитина проживала разом з матір'ю та вітчимом. 26.05.2021 року надійшов лист Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 25.05.2021 року за №63/9436 щодо вжиття заходів стосовно захисту законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_4 .. Враховуючи заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_4 наказом служби у справах дітей тимчасово влаштовано в сім'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За інформацією Білгород-Дністровської освітньої школи І-ІІІ ступенів №3 від 24.05.2021 року №103, ОСОБА_4 з 17.05.2021 року проживає у родичів покійного батька. В бесіді з дитиною 24.05.2021 року (зі слів ОСОБА_7 ) мати ОСОБА_3 постійно його ображає, сварить, використовує нецензурну лексику. Підліток відчуває нелюбов матері та емоційну відчуженість, тому виказав бажання жити в сім'ї ОСОБА_2 .. З даного приводу в школу була запрошена мати, але у зв'язку з занятістю вона не прийшла. На бесіду прийшов вітчим ОСОБА_7 . ОСОБА_3 неодноразово було запрошено до служби у справах дітей Департаменту соціальної політики та охорони здоровя Білгород-Дністровської міської ради з метою зясування підстав за яких дитина залишилась без батьківського піклування. На запрошення та телефонні дзвінки спеціалістів служби ОСОБА_3 не реагує, ніяких пояснень щодо залишення дитини без батьківського піклування не надала. Разом з тим, ОСОБА_3 було запрошено на комісію з питань захисту прав дитини, яка відбулась 23.06.2021 року на якій було розглянуто питання про виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 .. На засідання комісії ОСОБА_3 не зявилась, ніяких пояснень стосовно залишення дитини без батьківського піклування не надала. Лише надіслала до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради заяву від 22.06.2021 року, яка була розглянута на комісії. В даній заяві ОСОБА_3 повідомила, що вважає за доцільне направити дитину тимчасово до школи-інтерцату та надає на це свою письмову згоду. За результатами розгляду вищезазначеного питання комісією було прийнято рішення про неналежне виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 та прийнято рішення що доцільно та в інтересах дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та звернутися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з відповідною позовною заявою. За інформацією КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня» від 29.07.2016 року №846 стало відомо, що 28.07.2016 року о 23.30 год. вечора до приймального відділення КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня», бригадою Е(Ш)МД було доставлено дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з АДРЕСА_2 , у супроводі матері та декількох невідомих. Дитина при з'ясуванні обставин травми повідомила, що його побила мати за відмову їсти. При оформленні медичної документації, мати дитини вказала адресу реєстрації по АДРЕСА_3 . При спілкуванні з черговим медперсоналом мати вела себе не зовсім адекватно, була вкрай збуджена, неодноразово прохала сина визначити кривдника з числа присутніх, відчувався запах алкоголю. Про випадок було повідомлено чергового відділу поліції, прийняв черговий ВП ГУНП Костюк. Дитину оглянув черговий лікар-хірург та педіатр, було проведено клінічні обстеження, виповнено рентгенологічні дослідження кісток черепа. Медична допомога надана відповідно до встановленого діагнозу. Множинні садини обличчя, шиї, верхніх кінцівок, тулубу. У палаті до ранку з дитиною перебував батько ОСОБА_5 .. За інформацією Білгород-Дністровського РВ ГУНП в Одеській області від 10.05.2018 року №42/9148, громадянку ОСОБА_9 за вчинення домашнього насилля відносно малолітнього сина ОСОБА_10 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП. За інформацією Білгород-Дністровського РВ ГУНП в Одеській області від 03.07.2018 року №42/12896, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та накладеного адміністративне стягненя у вигляді громадських робіт на строк 30 годин. Сім'я ОСОБА_9 перебувала під соціальним супроводом в Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді наказ №27-ОД від 11.06.2018 року у зв'язку із вчиненням насилля над дитиною (наказ від 11.06.2018 року). Сім'ю ОСОБА_9 знято із соціального супроводу в Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді наказ №37-ОД від 19.08.2018 року у зв'язку із закриттям провадження про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності, що підтверджується наказом Білгород-Дністровського міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 19.08.2018 року. За інформацією КУ «Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб» від 24.06.2021 року №328 спеціалісти Центру неодноразово здійснювали виходи в родину ОСОБА_3 за адресою проживання по АДРЕСА_1 , проте здійснити оцінку потреб сім'ї невдалось, так як ОСОБА_3 на контакт не йде, двері не відчиняє, на телефонні дзвінки не відповідає, запрошення до Білгород-Дністровського міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ігнорує. Відповідно до довідки Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради від 02.07.2021 року №01-09/2575 ОСОБА_3 на обліку не перебуває, ніяких видів державних соціальних допомог не отримує. За місцем проживання ОСОБА_3 зарекомендувала себе посередньо, з боку сусідів характеризується з позитивної сторони, громадський порядок не порушує. До адміністративної відповідальності у 2020-2021 році не притягалася (інформація Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 08.06.2021 року №63/10356). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна №262826147 від 23.06.2021 року, малолітній ОСОБА_5 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду 23.06.2021 року комісія з питань захисту прав дитини прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 у зв'язку з ухиленням від виконання батьківських обов'язків. Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування надав висновок від 03.08.2021 року №32/1694 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 ..
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач скористалась своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України та на адресу суду надіслала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з 19.06.2010 року до 16.09.2016 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , під час якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_12 (до заміни прізвища - ОСОБА_13 ), що підтверджується свідоцтвом по шлюб серії НОМЕР_2 від 19 червня 2010 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 21 жовтня 2010 року. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2016 року шлюб між відповідачем та ОСОБА_5 розірвано, дитина залишилася проживати зі відповідачем, питання поділу спільного майна не вирішувалося. За час шлюбу подружжям був придбаний автомобіль HYUNDAI SONATA, 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 , який був зареєстрований на той час на чоловіка ОСОБА_5 .. Під час перебування в помешканні ОСОБА_14 по АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 колишній чоловік відповідача - ОСОБА_5 помер (свідоцтво про смерть НОМЕР_7 ). На адресу мешкання ОСОБА_14 (який приходиться чоловіком сестри покійного) по АДРЕСА_4 ОСОБА_5 приїхав разом із спільним сином ОСОБА_7 на вказаному вище автомобілі HYUNDAI SONATA, державний номер НОМЕР_6 . Родичі покійного ОСОБА_5 повідомили відповідача про факт смерті останнього лише після обшуку та мародерства житла та майна покійного, угону та приховання належного йому автомобілю HYUNDAI SONATA, державний номер НОМЕР_6 , вивозу всіх (включаючи меблі) речей покійного з його квартири по АДРЕСА_3 . При цьому родичи покійного на чолі з ОСОБА_14 достеменно знали про факт складання за життя ОСОБА_5 заповіту, за яким останній заповідав все належне йому майно спільному сину ОСОБА_7 . За фактом ганебного мародерства та привласнення майна покійного ОСОБА_5 , відповідачем в інтересах малолітнього сина подавались заяви до органу поліції та прокуратури, за фактами привласнення майна та угону автомобіля, які заповідані малолітній дитині, зареєстровані два кримінальні провадження №12017160240001181 від 12.05.2017 року та №1201760240001347 від 25.05.2017 року, автомобіль HYUNDAI SONATA, державний номер НОМЕР_6 об'явлений у розшук, слідство триває. На протязі тривалого часу ОСОБА_14 разом із своєю дружиною постійно оказують негативний вплив і моральний тиск на дитину, без дозволу та відому відповідача зустрічаються з дитиною, залишають ОСОБА_7 в своєму будинку на тривалий час, настроюють проти відповідача дитину та умовляють переїхати дитину на постійне проживання в будинок ОСОБА_14 .. При цьому ОСОБА_14 та його родичі дають гроші ОСОБА_7 , які останній в свої 10 років використовує для придбання цигарок, запальничок та на проїзд зі школи до будинку ОСОБА_14 .. Під час перебування в житлі ОСОБА_14 дитині дозволяють не робити домашнє завдання, гуляти без нагляду на вулиці, у сусідньому з їх будинком парку ОСОБА_15 та повертають ОСОБА_7 додому пізно ввечері. Так, 13.05.2021 року родичі ОСОБА_7 привели його до дому після 20 години вечора, 14.05.2021 року після 21 години вечора, 17.05.2021 року після 1 години ночі, 18, 19 травня 2021 року дитина вдома не ночувала та залишилася ночувати в будинку ОСОБА_14 .. Після перебування з вказаними родичами, дитина прийшла до дому та заявив, що не бажає вчитися і хоче переїхати до ОСОБА_14 , поведінка дитини стала не керованою, навчання в школі незадовільне, відповідач, як мати, яка вимогливо ставиться до обов'язків дитини навчатися та бути дисциплінованим - перестає для нього бути авторитетом. Вказані обставини находять своє підтвердження в характеристиці на ОСОБА_4 , що складена його класним керівником та директором школи №3. В вказаному документу зазначається, що відповідач разом із своїм чоловіком постійно підтримуємо звязок зі школою та класним керівником, систематично відвідують батьківські збори, докладають всіх зусиль та приділяють значну увагу вихованню дитини, але відповідач з вітчимом не є авторитетом для сина. У характеристиці педагогами ОСОБА_7 також підтверджується, що останній легко піддається сторонньому впливу. Таким чином, сім'я ОСОБА_14 згубно впливає на поведінку та психіку ОСОБА_7 , з дитиною, яка легко піддається впливу, ведуться бесіди про те, що мама погана і що слухатися батьків, вчитися, допомагати по дому та слідкувати за гігієною та зовнішнім виглядом не обов'язково, формується не правильне відношення дитини до сім'ї, школи, вчителів та постійно провокується конфлікт між сином та матір'ю. У зазначеній вище характеристиці прямо вказано, що ОСОБА_7 на уроках на зауваження вчителів не реагує, неуважний і непосидючий. Тобто, на даний час для дитини не є авторитетом й шкільні вчителі, що підтверджує негативний вплив сім'ї ОСОБА_14 і психологічний стан ОСОБА_7 , який потребує невідкладного корегування спеціалістами-педагогами з відривом від безвідповідального впливу сім'ї ОСОБА_8 . Відповідач разом з вітчимом не палять, алкогольними напоями не зловживають, ведуть активний образ життя. Проте, ОСОБА_7 після спілкування з родиною ОСОБА_8 вже заявляє, що йому дозволяється випити небагато вина і що нічого в цьому поганого не має. Таким чином, 10 річна дитина перебуваючи в будинку ОСОБА_8 вживає алкогольні напої і це вважає за правильну поведінку. 20.05.2021 року ОСОБА_7 зі школи до дому не прийшов та з цього часу залишився мешкати в будинку ОСОБА_14 , який повідомив мене, що забирає у мене дитину для самостійного виховання та начебто оформлює для цього необхідні документи. Відповідач не проти того, щоб дитина спілкувалась та відвідувала родичів покійного чоловіка, свою рідну тітку та інших рідних йому людей, однак відповідач категорично не погоджуюсь із вищевказаною безвідповідальною поведінкою даних осіб по відношенню до виховання дитини та їх постійне настроювання ОСОБА_7 проти відповідача, як мати. Можливо ОСОБА_14 разом із своїми родичами на справді не переймаються долею та вихованням ОСОБА_7 , а хочуть привласнити єдине, що залишилося від покійного батька дитини у спадок - квартиру в м.Білгород-Дністровському, яка належить на даний час сину відповідача. Для цього даними особами штучно провокується і створюється конфлікт між матір'ю та дитиною, заохочується не керована поведінка дитини по відношенню до власної сім'ї. Орган опіки та піклування, замість того, щоб розібратися у виниклій ситуації, проявляє упередженість та на шкоду інтересам дитини ставить питання про позбавлення його матері батьківських прав тим самим поглиблюючи конфлікт та травмуючи дитину. Численні заяви відповідача до органу опіки та піклування щодо вжиття негайних заходів на захист прав малолітньої дитини і проведення перевірки наведених фактів негативного впливу на поведінку дитини спілкування з ОСОБА_14 та його родичами, що перешкоджає нормальному вихованню дитини - залишаються без реагування. Так, з огляду на протиправні дії та негативний вплив, які вчиняються у відношенні дитини з боку його тітки ОСОБА_2 та членів сім'ї останньої, відповідачем на захист дитини подано до органу опіки та піклування відповідну заяву від 27.05.21 року, в якій відповідач детально виклала всю історію і обставини конфлікту з сім'єю ОСОБА_8 та суть їх умисних, незаконних дій щодо малолітньої дитини, підбурювання ними дитини на втечу з дому та на конфлікт з матір'ю. Відповідач просила вжити негайних заходів щодо захисту прав дитини, провести відповідну перевірку наведених фактів, невідкладно провести перевірку умов проживання дитини в житловому будинку ОСОБА_8 по АДРЕСА_4 . Аналогічну заяву подібного змісту відповідач подала також у Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області. У відповідь на яку, службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради надано лист від 31.05.21 року №08/05-751 формальна суть якого зводиться до того, що відповідача запрошено до служби для з'ясування інформації Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області стосовно проживання ОСОБА_4 з 17.05.2021 року у своєї тітки ОСОБА_2 .. З наведеного слідує, що подана відповідачем, як матір'ю дитини заява службою у справах дітей від 27.05.21 року залишається не розглянутою, умови проживання дитини в житловому будинку ОСОБА_8 по АДРЕСА_4 , де в антисанітарних умовах живуть фактично ще декілька сімей, не перевіряються, будь-які акти з цього питання службою не складаються. За постійного підбурювання та настроювання дитини Георгієвими проти відповідача та її чоловіка, малолітній ОСОБА_7 17.05.2021 року самочинно залишив місце свого постійного поживання по АДРЕСА_1 та мешкає на даний час зі своєю тіткою та її родичами по АДРЕСА_4 . Самовільному переселенню дитини ОСОБА_8 у їх житло передували повернення ОСОБА_16 додому пізно ввечері. Наведені дії вчинялися без попередньої згоди та відому відповідача. Наведену бездіяльність служби можливо пояснити тим, що зі слів ОСОБА_7 дід ОСОБА_17 про все з працівниками служби домовився і дитина буде жити не з матір'ю, а з дідом. Окрім того, 21.05.2021 року о 09.06 год. представник роботи з дітьми Білгород-Дністровського відділу поліції за телефоном повідомила, що здійснюється виїзд на службовому автомобілі Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я до помешкання ОСОБА_8 для відібрання сина та повернення його до дому. Працівник поліції уточнила у відповідача куди доставити дитину до дому чи в притулок, на що відповідач відповіла - до дому та за вказівкою поліцейської, очікувала її дзвінка для зустрічі дитини вдома. Проте, відповідачу так ніхто і не зателефонував, і об 14 год. 23 хв. відповідач сама зателефонувала працівниці поліції та поцікавилася чому дитини досі не має дома. На її дзвінок поліцейський відповіла, що працівники поліції разом з представником Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я опитали 10-річного сина відповідача без її відома, згоди та присутності, й прийняли без участі відповідача рішення залишити дитину в житловому будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_18 без будь-яких на це законних підстав. За даним фактом відповідач зверталася зі скаргою у відділ поліції і отримала відповідь, що скаргу приєднано до матеріалів кримінального провадження за фактом заволодіння ОСОБА_8 спадковим майном дитини. Отже, на дитину здійснювався незаконний тиск з боку ОСОБА_8 , ОСОБА_18 за мовчазної згоди працівників служби у справах дітей та під їх безпосереднім керівництвом. Вище викладене призвело до того, що дитина вже не хоче вчитися, слухатись, а тепер ще і настроєна проти своєї рідної матері, яка від дитини ніколи не відмовлялася. За вказаних обставин та безвідповідальних, деструктивних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , працівників поліції і служби у справах дітей, які суперечать інтересам ОСОБА_7 і призвели до некерованості його дій, відсутності послуху дитини своїй матері, відповідач запропонувала органу опіки та піклування направити дитину тимчасово до спеціалізованого учбового закладу для повернення дитині спеціалістами дисциплінованості та керованості, здатності продовжити навчання в школі, повернення дитині поваги до дорослих і сім'ї. Відповідач зазначає, що не відмовлялася від дитини, а просила у органу опіки та піклування допомоги у вказаному питанні. Зі свого боку вона повідомила позивачу, що буде приймати активну участь у виправленні поведінки дитини у вказаному навчальному закладі, його вихованні, матеріальному достатку, проявляючи материнську любов та турботу. Відповідач вважала, що за вказаних умов, силами спеціалістів з питань виховання дітей, вдалось би обмежити дитину від негативного впливу ОСОБА_8 і ОСОБА_18 та повернути дитину до попереднього нормального життя, повернути дитині здатність навчатися в звичайній школі та слухатися, поважати своїх батьків, цінити свою сім'ю та ту турботу, яку відповідач разом зі своїм чоловіком проявляють до ОСОБА_7 . Служба листом від 18.06.21 року запросив відповідача на 23.06.2021 року на комісію з питань захисту прав дитини, на якій вирішив питання про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а дане запрошення направив на адресу відповідача в день засідання комісії - 23.06.2021 року, що унеможливлювало її бути присутньою на вказаному засіданні. Даний факт підтверджується відміткою поштового відділення на конверті із зазначенням дати відправки позивачем вказаного листа на її адресу. Будь-яких доказів сповіщення позивачем про дату, час та місце розгляду питання доцільності позбавлення відповідача батьківських прав позивачем суду не надано. Таким чином, вказане питання позивачем вирішене з порушенням прав відповідача та встановленої процедури, що виключає можливість урахування висновку позивача при винесення рішення судом в даній справі. Позивач не направляв відповідачу і копію висновку про доцільність позбавлення мене батьківських прав. Використання позивачем матеріалів за фактом нанесення дитині тілесних ушкоджень у 2016 році є безпідставним, оскільки слідство не встановило осіб, причетних до даного факту. Відповідач за вказаним фактом також зверталася до органів поліції для реєстрації кримінального провадження, оскільки була впевнена, що дитину побили спеціально - з метою подальшого звинувачення її у жорстокому відношенні з дитиною. Всі інші вказані позивачем відомості про начебто притягнення відповідача до відповідальності за ст.173-2 КУпАП не відповідають дійсності та свідчать про системне на протязі тривалого часу фальшування з використанням корумпованих зв'язків відносно відповідача родиною ОСОБА_8 доказів неналежного виконання нею своїх батьківських обов'язків. Так постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 року по справі №495/3879/18 у відсутність відповідача та без її відома притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Проте, апеляційною скаргою, яка була подана відповідачем, постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 року скасована з огляду на її протиправність, а провадження в адміністративній справі закрито без встановлення винуватості. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2018 року, справа №495/3879/18 у задоволенні подання Білгород-Дністровського міськрайонного відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації про заміну не відбутої частини адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт відносно відповідача - відмовлено з огляду на недоведеність останньої вини у вчинені правопорушення. Таким чином, використання позивачем адміністративних матеріалів за вказаними спробами притягнути відповідача до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУаАП є явно незаконним та однозначно свідчить про штучне створення доказів начебто не належного ставлення до своїх батьківських обов'язків. Щодо перебування, як вказує позивач, сім'ї ОСОБА_3 під соціальним супроводом в Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відповідачу нічого не відомо, будь-яких відповідних рішень вона не отримувала. Доводи позову про те, що спеціалісти Центру неодноразово здійснювали виходи в родину ОСОБА_19 за адресою проживання по АДРЕСА_1 також не підкріплені жодними доказами. До відповідача ніхто не приходив. Більше того, всі звернення відповідача до органу опіки та піклування про порушення як майнових так і особистих прав дитини не розглядаються на протязі тривалого часу. З боку сусідів за місцем проживання відповідач характеризуюся позитивно, громадський порядок не порушує, до адміністративної відповідальності за 2020-2021 роки не притягувалась, що сам підтверджує у своєму позові орган опіки та піклування. В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків. Відповідач вважає показним також той факт, що другим пунктом прохальної частини позову заявлена вимога про накладання арешту на квартиру дитини. Таким чином, дійсним каталізатором незаконного порушення питання позбавлення батьківських прав відповідача стосовного сина є банальне бажання заволодіти трьох кімнатною квартирою у центрі міста Білгород-Дністровського. Позивач не сприяє захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське спілкування та не перевіряв і не вислухав позиції відповідача на комісії з питання доцільності позбавлення батьківських прав, не врахував того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу. Між тим, сам факт заперечення відповідачем позовних вимог про позбавлення батьківських прав свідчать про наявність у відповідача бажання спілкуватися зі своєю дитиною та приймати участь у її житті. Та обставина, що дитина, перебуваючи під постійним психологічним впливом родичів її покійного батька, самоуправно залишила своє помешкання біля мами та переселилася в будинок третьої особи в даній справі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Нічого доброго особи, які виносили з квартири покійного батька дитини навіть дитячі меблі та особисті речі малолітнього ОСОБА_7 , заварювали вхідні двері в спадковій квартирі, тим самим перешкоджаючи дитині в проживанні, привласнили належний покійному автомобіль, якій також був заповіданий дитині - дати не можуть. Зважаючи на постійні факти перешкоджання відповідачу та дитині родиною ОСОБА_8 в проживанні в двокімнатній квартирі, відповідач з дозволу органу опіки та піклування, змушена була продати цю квартиру і оформити на дитину належну відповідачу трьох кімнатну квартиру по АДРЕСА_1 . Покладений в основу позову висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обґрунтованим та складений односторонньо, оскільки остання не приймала участі у розгляді вказаного питання відповідним органом опіки та піклування і не викликалася завчасно на засідання даного органу. Так, даний висновок надається на підставі засідань комісії органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав, який проводить відповідну перевірку щодо підстав для надання відповідного висновку. Для підготовки цього висновку комісія спілкується з батьками, вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав. Відповідач вважає що висновок не може бути взятий до уваги зважаючи на його однобічність, так як наданий висновок ґрунтується лише на доводах однієї сторони - позивача, а також на не достовірних і не належних документах. При цьому, викладені в ньому факти нічим не підтверджені, базуються лише на тому, що дитина не проживає з матір'ю. В свою чергу, відповідач з цього приводу не була заслухана позивачем, не вбачається, які міри приймалися останнім для з'ясування доводів матері дитини. Крім того, вказаний висновок має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду, який оцінює всі надані докази в сукупності. Згідно наданих суду позивачем характеристик на відповідача та на дитину вбачається, що вона характеризуюся з позитивної сторони. Із даних характеристик та наявних доказів не вбачається, що відповідач зловживає спиртними напоями, або має інші негативні характеристики. Більше того з характеристики на дитину слідує, що відповідач разом зі своїм чоловіком намагаються приділяти значну увагу вихованню дитини, постійно підтримують звязок зі школою та класним керівником, систематично відвідують батьківські збори. В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, або свідомо ними нехтую. В ході розгляду справи такі докази позивачем суду надані не були і такі твердження позивача спростовується матеріалами справи. За відсутності доказів свідомого ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов'язків, враховуючи дані про особу відповідача, висновок тільки один - про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а тому беручи до уваги вищевикладене в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
11.08.2021 року виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки і піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.08.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено попереднє судове засідання.
Відповідно до Рішення ВРП від 12.10.2021 року №2072/0/15-21 суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. відряджена до Козівського районного суду Тернопільської області для здійснення правосуддя строком на один рік з 02.11.2021 року.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №434 від 08.11.2021 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа №495/6577/21 за позовом виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки і піклування до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.11.2021 року справа прийнята до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2022 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки і піклування вимогу позову та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 підтримала, надані під час розгляду справи пояснення також підтримала та просила позов задовольнити.
В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підтримала вимоги позивача та не заперечувала проти задоволення позову, оскільки вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 ..
В судове засідання відповідач та її представник не зявились, повідомлялись, причини неявки суду не відомі.
Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, пояснення свідків, враховуючи наданий суду висновок органу опіки та піклування, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.2018 року, актовий запис №541.
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00031357358 Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо актового запису про народження із зазначенням відомостей про батька від 24.06.2021 року, державна реєстрація народження дитини ОСОБА_4 проведена відповідно до ст.133 СК України.
Батько малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00031357358 Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 24.06.2021 року, мати ОСОБА_3 після смерті батька малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінила прізвище дитині відповідно до ст.148 СК України.
Відповідач ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
21.05.2021 року до служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони, здоров'я Білгород-Дністровської міської ради надійшло повідомлення від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 17.05.2021 року знаходиться у своєї тітки ОСОБА_2 .
Відповідно до повідомлення Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області стало відомо, що надійшла заява громадянки ОСОБА_6 з приводу прийняття заходів до громадянки ОСОБА_3 , яка не виконує батьківські обов'язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з тим, що останній з 17.05.2021 року не проживає за своїм місцем мешкання.
В ході перевірки Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області встановлено, що 17.05.2021 року біля 15.00 год. малолітній ОСОБА_4 прийшов до своєї тітки ОСОБА_2 , оскільки не зміг потрапити додому за відсутності ключів. ОСОБА_2 повідомила, що вона неодноразово відводила дитину додому, але двері ніхто не відчиняв. За цей період часу ОСОБА_3 жодного разу не поцікавилась у ОСОБА_8 , де знаходиться її малолітній син, зв'язку з чим, останній по теперішній час проживає у своєї тітки ОСОБА_2 ..
Спеціалістом служби спільно з начальником відділу з соціальної роботи міського центру соціальних служб, інспектором ювенальної превенції відділу превенції було здійснено вихід в сім'ю ОСОБА_2 , обстежено умови проживання про що складено акт обстеження умов проживання від 21.05.2021 року, з якого вбачається, що малолітній дитині ОСОБА_4 створені належні умови для проживання, навчання та виховання. Крім того, в ході бесіди зі спеціалістом та фахівцем служби ОСОБА_2 повідомила, що батько дитини - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і дитина проживала разом з матір'ю та вітчимом.
26.05.2021 року до служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшо звернення за №63/9436 від 25.05.2021 року, щодо вжиття заходів стосовно захисту законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як мати не виконує батьківські обов'язки відносно своєї малолітньої дитини.
Враховуючи заяви малолітньої дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , на підставі наказу служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейнох політики Білгород-Дністровської міської ради №32 від 21.05.2021 року, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано в сім'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до листа Білгород-Дністровської освітньої школи І-ІІІ ступенів №3 від 24.05.2021 року №103, малолітня дитина ОСОБА_4 в даній школі навчається з першого класу, за час навчання виявив середній та низький рівень знань, на уроках постійно розмовляє, займається сторонніми справами, на зауваження вчителів не реагує, неуважний і непосидючий, домашні завдання виконує не систематично. З 19.05.2021 року дитина проживає у родичів покійного батька. В бесіді з дитиною 24.05.2021 року (зі слів ОСОБА_7 ) мати ОСОБА_3 постійно його ображає, сварить, використовує нецензурну лексику. Підліток відчуває нелюбов матері та емоційну відчуженість, тому виказав бажання жити в сім'ї ОСОБА_2 .. З даного приводу в школу була запрошена мати, але у зв'язку з занятістю вона не прийшла, на бесіду прийшов вітчим ОСОБА_7 , який не має законних прав на дитину.
ОСОБА_3 неодноразово запрошувалась до служби у справах дітей Департаменту соціальної політики та охорони здоровя Білгород-Дністровської міської ради з метою зясування підстав за яких дитина ОСОБА_4 залишилась без батьківського піклування. Проте, на запрошення та телефонні дзвінки спеціалістів служби ОСОБА_3 не реагує, ніяких пояснень щодо залишення дитини без батьківського піклування не надала.
ОСОБА_3 було запрошено на комісію з питань захисту прав дитини, яка відбулась 23.06.2021 року на якій було розглянуто питання про виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 , але, на засідання комісії ОСОБА_3 не зявилась, ніяких пояснень стосовно залишення дитини без батьківського піклування не надала. Лише надіслала до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради заяву від 22.06.2021 року, яка була розглянута на комісії, в якій ОСОБА_3 повідомила, що вважає за доцільне направити малолітню дитину ОСОБА_4 тимчасово до школи-інтернату та надає на це свою письмову згоду.
За результатами розгляду вищезазначеного питання комісією було прийнято рішення про неналежне виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 та прийнято рішення що доцільно та в інтересах самої малолітньої дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та звернутися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з відповідною позовною заявою.
Відповідно до наказу служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейнох політики Білгород-Дністровської міської ради №43 від 24.06.2021 року, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах у звязку з неналежним виконанням батьківських обов'язків матір'ю.
Сім'я ОСОБА_9 вже перебувала під соціальним супроводом в Білгород-Дністровському центрі соцільних служб для сім'ї, дітей та молоді у зв'язку із вчиненням насилля над малолітньої дитиною, що підтверджується наказом Білгород-Дністровського міського центру соцільних служб для сімї, дітей та молоді №27-ОД №11.06.2018 року.
За інформацією КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня» від 29.07.2016 року №846 стало відомо, що 28.07.2016 року о 23.30 год. до приймального відділення КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня», бригадою Е(Ш)МД було доставлено дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з АДРЕСА_2 у супроводі матері та декількох невідомих. Дитина при з'ясуванні обставин травми повідомила, що його побила мати за відмову їсти. При оформленні медичної документації, мати дитини вказала адресу реєстрації по АДРЕСА_3 . При спілкуванні з черговим медперсоналом мати вела себе не зовсім адекватно, була вкрай збуджена, неодноразово прохала сина визначити кривдника з числа присутніх, відчувався запах алкоголю. Про випадок було повідомлено чергового Костюк Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.
Малолітню дитину оглянув черговий лікар-хірург та педіатр, було проведено клінічні обстеження, виповнено рентгенологічні дослідження кісток черепа та медична допомога надана відповідно до встановленого діагнозу, а саме: множинні садини обличчя, шиї, верхніх кінцівок, тулубу. У палаті до ранку з дитиною перебував батько дитини ОСОБА_5 ..
За інформацією Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області від 10.05.2018 року №42/9148 громадянку ОСОБА_9 за вчинення домашнього насилля відносно малолітнього сина ОСОБА_10 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
За інформацією Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 03.07.2018 року №42/12896 постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та накладеного адміністративне стягненя у вигляді громадських робіт на строк 30 годин.
У зв'язку із закриттям провадження про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності, сімю ОСОБА_9 було знято із соціального супроводу в Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відповідно до наказу №37-ОД від 19.08.2018 року.
Відповідно до листа Білгород-Дністровського міського центру соціальних служб від 24.06.2021 року №328, спеціалістами Білгород-Дністровського міського центру соціальних служб неодноразово здійснено виходи в родину ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте здійснити оцінку потреб сім'ї не є можливим, оскільки ОСОБА_3 на контакт не йде, двері не відчиняє, на телефонні дзвінки не відповідає та запрошення до Білгород-Дністровського міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ігнорує.
Згідно довідки Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради від 02.07.2021 року №01-09/2575 ОСОБА_3 на обліку не перебуває, ніяких видів державних соціальних допомог не отримує.
В інформації, яка надана Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області від 08.06.2021 року №63/10356 та в характеристиці на імя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 зазначено, що за місцем мешкання ОСОБА_3 зарекомендувала себе посередньо, з боку сусідів характеризується з позитивної сторони, громадський порядок не порушує, до адміністративної відповідальності у 2020-2021 році не притягалася.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна №262826147 від 23.06.2021 року, малолітній ОСОБА_5 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 03.08.2021 року №32/1694, доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ч.1, 2 ст.3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
При розгляді даної справи, суд враховує наступне, що з 19.05.2021 року малолітня дитина проживає у родичів покійного батька сімї ОСОБА_8 , оскільки не зміг потрапити додому за відсутності ключів. В бесіді з дитиною мати ОСОБА_3 постійно його ображає, сварить, використовує нецензурну лексику, підліток відчуває нелюбов матері та емоційну відчуженість, тому виказав бажання жити в сім'ї ОСОБА_2 ..
Відповідач ОСОБА_3 неодноразово запрошувалась до служби у справах дітей Департаменту соціальної політики та охорони здоровя Білгород-Дністровської міської ради з метою зясування підстав за яких дитина ОСОБА_4 залишилась без батьківського піклування. Проте, на запрошення та телефонні дзвінки спеціалістів служби ОСОБА_3 не реагує, ніяких пояснень щодо залишення дитини без батьківського піклування не надала.
Крім того, відповідач ОСОБА_3 було запрошено на комісію з питань захисту прав дитини, на якій було розглянуто питання про виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 , але, на засідання комісії ОСОБА_3 також не зявилась, ніяких пояснень стосовно залишення дитини без батьківського піклування не надала. Лише надіслала на адресу виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради заяву, яка була розглянута на комісії, в якій відповідач ОСОБА_3 повідомила, що вважає за доцільне направити малолітню дитину ОСОБА_4 тимчасово до школи-інтернату та надає на це свою письмову згоду.
Враховувавши заяви малолітньої дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , служба у справах дітей Департаменту соціальної, сімейнох політики Білгород-Дністровської міської ради відповідно до наказу №32 від 21.05.2021 року, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було тимчасово влаштовано в сім'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до наказу служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейнох політики Білгород-Дністровської міської ради, відповідно до наказу №43 від 24.06.2021 року, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було взято на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах у звязку з неналежним виконанням батьківських обов'язків матір'ю.
Спеціалістами Білгород-Дністровського міського центру соціальних служб неодноразово здійснено виходи в родину ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , проте здійснити оцінку потреб сім'ї не є можливим, оскільки ОСОБА_3 на контакт не йде, двері не відчиняє, на телефонні дзвінки не відповідає та запрошення до Білгород-Дністровського міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ігнорує.
Сім'я ОСОБА_9 вже перебувала під соціальним супроводом в Білгород-Дністровському центрі соцільних служб для сім'ї, дітей та молоді у зв'язку із вчиненням насилля над малолітньої дитиною, що підтверджується наказом Білгород-Дністровського міського центру соцільних служб для сімї, дітей та молоді №27-ОД №11.06.2018 року.
За інформацією КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня» від 29.07.2016 року №846 стало відомо, що 28.07.2016 року о 23.30 год. до приймального відділення КЗ «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня», бригадою Е(Ш)МД було доставлено дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з АДРЕСА_2 у супроводі матері та декількох невідомих. Дитина при з'ясуванні обставин травми повідомила, що його побила мати за відмову їсти. При оформленні медичної документації, мати дитини вказала адресу реєстрації по АДРЕСА_3 . При спілкуванні з черговим медперсоналом мати вела себе не зовсім адекватно, була вкрай збуджена, неодноразово прохала сина визначити кривдника з числа присутніх, відчувався запах алкоголю. Про випадок було повідомлено чергового Костюк Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.
Малолітню дитину оглянув черговий лікар-хірург та педіатр, було проведено клінічні обстеження, виповнено рентгенологічні дослідження кісток черепа, медична допомога надана відповідно до встановленого діагнозу - множинні садини обличчя, шиї, верхніх кінцівок, тулубу.
За інформацією Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 10.05.2018 року №42/9148 громадянку ОСОБА_9 за вчинення домашнього насилля відносно малолітнього сина ОСОБА_10 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
За інформацією Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 03.07.2018 року №42/12896 постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та накладеного адміністративне стягненя у вигляді громадських робіт на строк 30 годин.
У зв'язку із закриттям провадження про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності, сімю ОСОБА_9 було знято із соціального супроводу в Білгород-Дністровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, наказ Білгород-Дністровського міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді №37-ОД від 19.08.2018 року.
При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.
У матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що ОСОБА_3 у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, з 17.05.2021 року до теперішнього часу дитина за своїм місцем мешкання не проживає, за цей період часу ОСОБА_3 , як мати жодного разу не поцікавилась у ОСОБА_8 , де знаходиться її малолітній син, жодного разу не зявилась на виклики до Білгород-Дністровського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради для вирішення питань стосовно дитини, а навпаки направила письмову згоду про доцільність направити малолітню дитину ОСОБА_4 тимчасово до школи-інтернату. В свою чергу сім'я ОСОБА_8 прийняла дитину як рідну та створила для малолітньої дитини належні умови для проживання, навчання та виховання.
Відповідач ОСОБА_3 нехтує потребами свого малолітнього сина, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов'язків. Відповідач вкрай формально ставиться до необхідності виконання обов'язку щодо утримання дитини.
Факт ухилення відповідачем ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків щодо дитини знайшов своє підтвердження у показаннях свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ..
Зокрема допитаний в якості свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком ОСОБА_2 , яка в свою чергу є тіткою ОСОБА_7 . 17.05.2021 року ОСОБА_14 знаходився у себе вдома, ОСОБА_7 прибіг до них та почав плакати та пояснив, що його з дому вигнала мати. Дружина ОСОБА_2 неодноразово відводила дитину додому, але двері так ніхто не відчиняв, в звязку з чим дитина залишилась у них до теперішнього часу. ОСОБА_3 постійно била дитину, кричала на дитину нецензурною лексикою, належно не годувала його, вказане вони помітили з перших днів, оскільки дитина жадно їла. До теперішнього часу ОСОБА_3 як мати жодного разу не подзвонила, не прийшла та не поцікавилась де дитина та що з нею. Коли покійний батько дитини ОСОБА_5 був живий, то він хотів забрати дитину до себе жити, виховувати, піклуватися та займатись його вихованням і утриманням. Як і до смерті батька дитини ОСОБА_5 та і після його смерті, ОСОБА_3 забороняла дитині спілкуватись та бачитись з родичами, навіть коли дитина і приходила у гості то не надовго та і щоб не взнала мати, оскільки побє його за це. Не що давно вони йшли по вулиці та побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_7 побіг до неї, проте вона зробила вигляд що не знає його та сказала «иди отсюда мальчик, я тебя не знаю». А тому, відповідача необхідно позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що є рідною матірю відповідача по справі ОСОБА_3 , тобто приходиться рідною бабусею ОСОБА_4 .. Відповідач ОСОБА_3 як мати належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо дитини, у відповідача взагалі дике відношення до дитини, вона постійно кричала, виражалась в адресу дитини нецензурною лайкою, ображала, била, належно не годувала дитину, як тій собаці кидала їжу. Дитина більший час проводила дома, оскільки ОСОБА_3 постійна тримала дитину у закритій кімнаті. ОСОБА_3 навіть не дозволяла розмовляти та бачитись, їй як рідній бабусі з дитиною. Дитина в сімї відповідача була лишньою та завжди заважала їм. А отже, в інтересах дитини буде щоб відповідача позбавили батьківських прав та дитина щоб проживала в сімї ОСОБА_8 , оскільки там спокійно.
Суд приймає до уваги пояснення свідків, оскільки вони підтверджують доводи позивача щодо не належного виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків відносно дитини, а письмові доводи ОСОБА_3 нічим не підтверджені, а навпаки спростовані в судовому засіданні поясненнями свідків та представником позивача.
Крім того, і сама малолітня дитина ОСОБА_4 в судовому засіданні висловила небажання повертатися до матері, оскільки вона про нього не піклується, не цікавиться ним, постійно кричить нецензурною мовою та бьє, він дуже хоче залишитися в родині ОСОБА_2 , оскільки у них тихо та затишно.
Суд погоджується з наданим висновком висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 03.08.2021 року №32/1694 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки з дня його винесення ОСОБА_3 не виявила бажання приймати участь в житті дитини та врахування вказаного висновку не суперечить встановленим в судовому засіданні обставинам справи та не суперечить інтересам малолітньої дитини.
Суд зазначає, що протягом розгляду справи відповідач ОСОБА_3 для себе належних висновків не зробила, реальних кроків щодо виховання та утримання дитини не вчинила, не довела зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування про дитину, а факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав не свідчить про інтерес відповідача до дитини та реальне бажання змінити поведінку.
Отже, в судовому засіданні під час розгляду вказаної справи знайшло своє підтвердження те, що відповідач ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.164 СК України повинна бути позбавлена батьківських прав щодо малолітнього сина, оскільки маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, свідомо ухиляється від їх виконання, всі наведені вище факти, як кожен окремо так в сукупності, свідчать проте, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від покладеного на неї обов'язку виховання своєї дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, на підставі чого, суд приходить обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Проте, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також відповідно ст.169 СК України, особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Отже, за наявності підстав у майбутньому, відповідач має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 не зашкодить інтересам дитини, його подальшому вихованню та утриманню, а навпаки призведе до позитивного результату у його долі, забезпечить захист його прав та інтересів.
Висновки за результатами розгляду справи
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи міститься достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_4 , її свідоме нехтування своїми обов'язками як матері, її небажання піклувати про духовний і фізичний розвиток дитини, не спілкується з нею та не цікавиться її здоров'ям, життям, інтересами, а тому врахувавши думку самої дитини та висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.4, 12-13, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки і піклування до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчисляються з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Заверюха В.О.